ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2021 року
м. Київ
справа № 826/15190/17
адміністративне провадження № К/9901/7970/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/15190/17
за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Крячка Олега Володимировича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2018 року, прийняте колегією суддів у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., суддів: Аверкової В.В., Бояринцевої М.А., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, постановлену колегією суддів у складі: головуючого судді Ключковича В.Ю., суддів: Беспалова О.О., Сорочка Є.О.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України по неприведенню у відповідність до вимог нормативно-правових актів, що мають вищу силу, положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" щодо розміру підвищення, встановленого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"), який визначено в сумі 66,43грн;
- зобов`язати Кабінет Міністрів України внести зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", якими встановити дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань") підвищення, встановлене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі не меншому ніж 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 20.05.2017.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що оскаржувана бездіяльність відповідача порушує його право на отримання належного розміру підвищення до пенсії, як дитині війни.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.
Суди встановили, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за віком та має статус "дитина війни".
Відповідно до листа Слобожанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова № 112/Т-4 від 07.08.2017, позивач отримує підвищення до пенсії дітям війни, що встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у сумі 66,43 грн, а отже, на думку позивача, він є суб`єктом правовідносин, до яких застосовується постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381.
Вважаючи, що підвищення до пенсії дітям війни має складати 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це було передбачено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в першопочатковій редакції), та беручи до уваги, що дане підвищення постійно зменшується у відсотковому відношенні до мінімальної пенсії, тому, на думку позивача, відповідачем протиправно не вчиняються дії для встановлення належного розміру даної виплати.
Враховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що при визначенні, шляхом прийняття постанови від 28.12.2011 № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", конкретного розміру підвищення до пенсії дітям війни, Кабінет Міністрів України діяв в межах своїх повноважень та у передбачений законом спосіб.
Не погоджуючись із таким судовими рішеннями, позивач через свого представника оскаржив їх у касаційному порядку. Просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Вказує на те, що судами було порушено норми матеріального права та не взято до уваги ті обставини, що жодним нормативно-правовим актом не надано право відповідачу зменшувати розмір підвищення, як дитині війни.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Положеннями ст. 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни встановлюються з метою визнання на державному рівні важкого життєвого шляху громадян України, чиє дитинство збіглося з роками Другої світової війни та надання дітям війни соціальної підтримки.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в первинній редакції було передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в такій редакції: "дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
В подальшому Законом України від 28.12.2014 №80-VIII установлено, що норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, згідно із Законом України від 08.07.2010 № 2456-VI (Бюджетний кодекс України), ураховуючи зміни, внесені Законом України від 28.12.2014 № 79-VIII.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 N 1381 в первинній редакції установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", провадиться у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 N112 в абзаці першому пункту 4 постанови від 28.12.2011 N1381 цифру і слова "7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність" замінено цифрами і словом "66,43 гривні".