ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 5011-15/2551-2012
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - Климчук Ю.М.
боржника - Бойко Т.О.
розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Ганюк Т.М.
Державного агентства резерву України - Лук`янов Р.В.
прокурор Офісу Генерального прокурора - Гусарова А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного космічного агентства України
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Копитової О.С.-головуючого, Сотнікова С.В., Алданової С.О.
від 14.01.2021
та на ухвалу Господарського суду міста Києва
у складі судді Пасько М.В.
від 04.06.2020
у справі № 5011-15/2551-2012
за заявою Державного агентства резерву України
до Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. Державне агентство резерву України звернулось до суду з заявою про порушення справи про банкрутство ДАХК "Київський радіозавод".
2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2012 порушено провадження у справі про банкрутство ДАХК "Київський радіозавод".
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 по справі №927/1200/15 задоволено заяву арбітражного керуючого Кирика В.К. про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 22.03.2018 по 12.12.2019 на загальну суму 173 254, 74 грн. Затверджено звіт арбітражного керуючого Кирика В.К. про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 22.03.2018 по 12.12.2019 на загальну суму 173 254, 74 грн за час виконання ним повноважень розпорядника майна Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" у справі № 5011-15/2551-2012. Затверджено уточнений реєстр вимог кредиторів у справі № 5011-15/2551-2012 в редакції розпорядника майна боржника станом на 04.04.2020 на загальну суму 22 580 167,34 грн. Задоволено клопотання Державного агентства резерву України № 127/0/4-20 від 04.06.2020 про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено.
4. Не погоджуючись з винесеним рішенням суду першої інстанції, ДАХК "Київський радіозавод" звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 у цій справі апеляційну скаргу Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 у справі №5011-15/2551-2012 в частині затвердження уточненого реєстру вимог кредиторів в редакції розпорядника майна боржника станом на 04.04.2020 на загальну суму 22 580 167,34 грн. залишено без змін.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
6. 02.02.2021 Державне космічне агентство України звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою № 537/10-16Д08/21 від 02.02.2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 у справі № 5011-15/2551-2012, в частині затвердження уточненого реєстру вимог кредиторів у справі № 5011-15/2551-2012 в редакції розпорядника майна боржника станом на 04.04.2020 на загальну суму 22 580 167,34 грн, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Державного космічного агентства України у справі № 5011-15/2551-2012 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Жукова С.В., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 03.02.2021.
8. Ухвалою Верховного Суду від 18.02.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 5011-15/2551-2012 за касаційною скаргою Державного космічного агентства України № 537/10-16Д08/21 від 02.02.2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2020, в частині затвердження уточненого реєстру вимог кредиторів у справі № 5011-15/2551-2012 в редакції розпорядника майна боржника станом на 04.04.2020 на загальну суму 22 580 167,34 грн. Призначено розгляд касаційної скарги на 16.03.2021 о 10:15 год.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
9. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державним космічним агентством України подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю, скасувати ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваній частині та ухвалити нове рішення в цій частині, затвердивши реєстр вимог кредиторів у справі де вимоги ДНВП "Об`єднання комунар" вважати погашеними, а вимоги Кирика В.К., Ганюк Т.М. та ОСОБА_3 виключити, змінити оскаржувану ухвалу доповнивши її резолютивну частину наступними пунктами: покласти вимогу щодо оплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого Кирика В.К. у сумі 169 591, 44 грн. та арбітражної керуючої Ганюк Т.М. у сумі 75 182, 43 грн на Державне агентство резерву України, 3 663, 30 грн та 1 624 грн. відповідно на ТОВ "Н.К. Укрексперт".
10. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
10.1 Судами попередніх інстанцій не враховано, що включення до реєстру вимог кредиторів боржника вимог щодо оплати праці Ганюк Т.М. та Кирика В.К. суперечить нормам чинного законодавства і вказане є визнанням боргових зобов`язань перед ними боржником, які мають бути погашені за його рахунок.
10.2 Судами попередніх інстанцій ухвалено рішення без урахування правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 16.08.2020 у справі № 918/454/18.
10.3 Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про включення до реєстру вимог кредиторів боржника вимог ОСОБА_3 .
11. Представники скаржника, боржника в судовому засіданні 16.03.2021 підтримали касаційну скаргу з підстав викладених у ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
12. Розпорядник майна, представник Державного агентства резерву України в судовому засіданні 16.03.2021 заперечили проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.
Розгляд клопотань Верховним Судом
13. Прокурором в судовому засіданні 16.03.2021 заявлено клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги у зв`язку необхідністю ознайомлення з касаційною скаргою, яке мотивоване тим, що прокурором не отримано копії вказаної касаційної скарги та ухвали Верховного Суду про відкриття касаційного провадження і призначення касаційної скарги до розгляду.
14. Представник скаржника в судовому засіданні 16.03.2021 не заперечила проти вказаного клопотання.
15. Розпорядник майна, представники боржника, Державного агентства резерву України розгляд вказаного клопотання залишили на розсуд суду.
16. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів Касаційного господарського суду прийшла до висновку про відмову в його задоволенні з огляду на таке.
16.1 Частиною 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
16.2 Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
16.3 Згідно частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
16.4 За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
16.5 Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
16.6 Ухвала Верховного Суду від 18.02.2021, якою було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного космічного агентства України № 537/10-16Д08/21 від 02.02.2021, була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 19.02.2021.
16.7 Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
16.8 З наведеного убачається, що прокурор мав достатньо часу для забезпечення належного представництва інтересів в суді касаційної інстанції та для реалізації передбаченого чинним процесуальним законом права на ознайомлення з матеріалами справи.
16.9 Окрім того, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.
16.10 Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
16.11 Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
16.12 Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
16.13 Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
16.14 З огляду на викладене, Суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурора про відкладення розгляду касаційної скарги.
Позиція Верховного Суду
17. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
18. Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон) зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.
19. Вказаний Закон набрав чинності 08.02.2020.
20. Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
21. З огляду на викладене, в цьому випадку при розгляді вказаної касаційної скарги підлягають застосуванню норми Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній з 08.02.2020, в редакції Закону від 15.01.2020 № 460-IX.
22. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги..
23. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
24. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення суди попередніх інстанцій надаючи оцінку правомірності включення вимог Ганюк Т.М., Кирика В.К. та ОСОБА_3 до реєстру вимог кредиторів виходили з наступного.
24.1 Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 30.01.2019 щодо того, що якщо оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошових вимогах. Однак, станом на день розгляду справи ні арбітражним керуючим Кириком В.К., ні арбітражною керуючою Ганюк Т.М. не ставилося питання щодо стягнення заявлених сум та визначення джерела їх відшкодування. Арбітражні керуючі просили суд затвердити оплату послуг за певний період роботи.
24.2 03.06.2020 із заявою з грошовими вимогами до боржника звернувся ОСОБА_3 щодо виплати заборгованості із заробітної плати на суму 142 960,10 грн. Зазначена заборгованість складається із заробітної плати з серпня 2019 по квітень 2020. З урахуванням уточнень та розрахунків розпорядника майна боржника Ганюк Т.М. вбачається, що заборгованість у боржника перед ОСОБА_3 становить 143 221,96 грн.
24.3 В матеріалах справи № 5011-15/2551-2012 наявна заява ОСОБА_3 з грошовими до боржника щодо заборгованості з заробітної плати, в додатках якої міститься копія листа непрацездатності Серія АДШ №75236; довідка про заборгованість із заробітної плати в.о. голови правління; штатний розпис; податкова звітність за період з серпня 2019 року по квітень 2020 року. В заяві наявні всі підтверджуючі документи щодо нарахування заробітної плати ОСОБА_3 . Крім того, судом враховано наявність позовного провадження в Голосіївському районному суді міста Києва, щодо поновлення ОСОБА_3 на роботі, в процесі розгляді якого боржник не позбавлений можливості подати свої заперечення. В зв`язку з чим вимоги ОСОБА_3 підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.
25.Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
26. Згідно Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.
27. Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII набрав чинності 21.04.2019, а введено його в дію з 21.10.2019.
28. З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441).
29. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
30. Провадження у цій справі перебуває на стадії розпорядження майном, а тому у цьому випадку до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Кодексу України з процедур банкрутства.
31. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
31.1 Арбітражним керуючим Кириком В.К. 04.06.2020 до Господарського суду міста Києва було подану заяву, в якій останній просить суд затвердити звіт розпорядника майна боржника Кирика В.К про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період із 22.03.2018 року по 21.10.2019 року та звіт розпорядника майна боржника Кирика В.К. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період із 21.10.2019 по 12.12.2019 загальною сумою 173 254,74 грн.
31.2 04.06.2020 арбітражною керуючою Ганюк Т.М. було подано звіт розпорядника майна боржника арбітражної керуючої Ганюк Т.М. про свою діяльність, фінансовий стан боржника та хід провадження у справі станом на 03.06.2020. Арбітражна керуюча зазначає, що ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №5011-15/2551-2012 її призначено розпорядником майна боржника та встановлено оплату послуг у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання своїх повноважень. За період з 12.12.2019 по 31.12.2019 нарахована винагорода склала 5 961,42 грн.; за період з 01.01.2020 по 31.05.2020 - 70 845, 00 грн.
31.3 Арбітражними керуючими Ганюк Т.М. та Кириком В.К. не ставилося питання про стягнення грошової винагороди з боржника, здійснення та відшкодування витрат і покладення таких витрат на боржника.
32. Згідно з частиною 1 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
33. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі (абзац 6 частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства).
34. Згідно з абзацом 7 частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.