ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/802/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання - Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Циба Р.А. (наказ від 16.03.2020 №16.03/04-к/тр),
відповідача - Клюйко А.А. (наказ від 02.04.2018 №2-к),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт"
на ухвалу господарського суду Київської області від 02.07.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020
за позовом дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства "Спецтехноекспорт"
до приватного акціонерного товариства "Група "Омега"
про стягнення 1 625 702,37 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" (далі - ДП ДГЗП "Сепцтехноекспорт", позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Група "Омега" (далі - ПАТ "Група "Омега", відповідач) про стягнення 1 625 702,37 грн заборгованості за договором комісії від 31.05.2010 №STE-1-114-Д/К-10 (далі - договір).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем грошових зобов`язань за договором в частині відшкодування витрат, здійснених комісіонером (позивачем) в забезпечення виконання доручення за договором комісії, а саме: відшкодування банківських витрат з покриття контргарантії в сумі 41147,92 євро (SWIFT-повідомлення від 14.06.2019), що за офіційним курсом Національного банку України станом на дату платежу 26.06.2019 становила 1227291,73 грн.; відшкодування витрат на управління банківськими гарантіями в сумах 4321,88 грн., 4051,25 грн., 4230,30 грн.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2020 (суддя - Третьякова О.О.) у справі №911/802/20 позовну заяву ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" від 31.03.2020 №31.8/147/545-20 до "Група "Омега" про стягнення 1 625 702,37 грн залишено без розгляду.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 (колегія суддів у складі: Шаптала Є.Ю., Куксов В.В., Коробенко Г.П.) ухвалу господарського суду Київської області від 02.07.2020 залишено без змін.
2.3. Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору; не подав та не повідомив суд про можливі обставини, які ускладнюють або унеможливлюють їх подання; також не клопотав про продовження процесуального строку на подачу доказів. Судом не було встановлено обставин, що створюють для позивача перешкоди у процесі подання доказів, проти витребування яких позивач не заперечував і витребування яких було мотивоване тим, що вони можуть мати істотне значення для встановлення фактичних обставин справи, які входять до предмету доказування. Оскільки невиконання позивачем судового рішення про витребування доказів є таким, що не має поважних причин, а неподання позивачем витребуваних доказів перешкоджає вирішенню цього спору, суд дійшов висновку, що позов на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підлягає залишенню без розгляду.
3. Стислий виклад вимог касаційної скарги
3.1. Позивач у касаційній скарзі до Верховного Суду, зазначаючи про недотримання судами попередніх інстанцій положень процесуального законодавства та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржувані рішення та постанову скасувати повністю, а справу передати на розгляд по суті до суду першої інстанції.
4. Аргументи учасників справи
4.1. Аргументи касаційної скарги
4.1.1 Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій проігнорували обставини введення карантину по усій території України. У зв`язку з чим представником позивача у підготовчих судових засіданнях надавались усні пояснення щодо існування об`єктивних поважних причин, які унеможливлюють надання витребуваних судом оригіналів рекламаційних актів. Рекламаційні акти в рамках Контракту №STE-1-192-K/KE-11 PC 29(2008)А/15264/РРО-3(і) від 23.11.2009 (далі - Контракт) надсилались факсимільним зв`язком на адресу позивача індійською стороною - службою контролю якості (малогабаритні вироби) Міністерства оборони Індії, а тому отримання їх оригіналів з Індії під час дії карантинних обмежень, фактично унеможливило виконання ухвали суду про витребування оригіналів зазначених рекламаційних актів. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків, що оригінали витребуваних доказів не були надані позивачем без поважних причин, оскільки триваючі обмеження у світовому транспортному сполученні, які викликані пандемією, і є об`єктивною та поважною причиною неподання позивачем витребуваних судом доказів, які знаходяться на території Індії.
4.1.2 Позивач вказує, що протягом підготовчого провадження він добросовісно виконував свої процесуальні обов`язки та робив все можливе для забезпечення належного розгляду справи. Зокрема, на вимогу суду позивач забезпечив професійний переклад рекламаційних актів українською мовою з англійської. Крім того, на прохання відповідача позивач надавав останньому витребувані документи, а саме: лист ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" №STE-40/132-V від 28.01.2019, який в подальшому з перекладом був долучений до матеріалів справи самим відповідачем (копія заяви ПАТ "Група "Омега" за №02/06-20 від 10.06.2020 про надання доказів також додавалась позивачем до апеляційної скарги).
4.1.3 Позиція суду першої інстанції з якою погодився суд апеляційної інстанції, яка виявилась у залишенні позовної заяви без розгляду, по відношенню до процесуальних прав та обов`язків сторін спору є такою, що суперечить ряду принципів господарського судочинства, зокрема, рівності перед законом і судом (стаття 7 ГПК України), змагальності сторін (частини друга та четверта статті 13 ГПК України) пропорційності (стаття 15 ГПК України).
4.1.4 Судами попередніх інстанцій необґрунтовано зроблено посилання на положення частини четвертої статті 80 ГПК України, оскільки приписи вказаної статті стосуються стадії подання позовної заяви, з якою вимагається надання сторонами всіх наявних доказів разом з першою заявою по суті справи, і не стосуються процедури витребування оригіналу того доказу, копія якого була надана разом із першою заявою по суті справи. Суди не врахували, що витребувані судом докази були подані позивачем разом з позовною заявою, але у вигляді копій, оскільки надсилались позивачу факсимільним зв`язком. На думку позивача, суд першої інстанції, був зобов`язаний керуватись положенням частини шостої статті 91 ГПК України та надати належну оцінку наявним у справі доказам під час розгляду справи по суті та не мав права залишити позовну заяву без розгляду.
4.1.5 Всупереч вказаним нормам закону, обставинам справи та наведеним доводам позивача, суд не був позбавлений можливості розглянути справу за наявними в ній доказами. Натомість суди попередніх інстанцій ухвалили необґрунтовані рішення, якими фактично позбавили позивача права на суд, гарантованого Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (стаття 6), ГПК України (частина перша статті 4) та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (стаття 2, частина перша статті 8).
4.1.6 За твердженням позивача суди попередніх інстанцій застосували норму права (пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України) без урахування висновку щодо застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 зі справи №909/1425/13.
4.2. Доводи інших учасників
4.2.1. У відзиві на касаційну скаргу, відповідач доводи касаційної скарги не визнає і погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, а також просить оскаржувані ухвалу та постанову залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
4.2.2. Так, за твердженням відповідача, позивач обґрунтував свій позов саме наявністю рекламаційних актів, копії яких він додав до позовної заяви. Судом першої інстанції ухвалою від 05.06.2020 витребувано від позивача оригінали цих документів, проте, позивачем проігноровано виконання цієї ухвали.
4.2.3. Частиною одинадцятою статті 80 ГПК України закріплено, що у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. Проте, позивач не звертався до суду з вимогою в порядку частини 80 одинадцятої статті 80 ГПК України про виключення з числа доказів документів, описаних в ухвалі від 05.06.2020.
4.2.4. Внаслідок невиконання позивачем вимог ухвали суду від 05.06.2020, суд першої інстанції не міг взяти до уваги вказані рекламаційні акти, якими позивач обґрунтовує свій позов, оскільки вони не відповідають вимогам щодо належності, допустимості та достовірності доказів. Внаслідок невиконання позивачем вимог ухвали суду, позивачем для суду створено перешкоди у перевірці викладених у позові обставин, а також встановлення обставин щодо необхідності захисту майнових прав ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт", як позивача у справі.
4.2.5. Також за твердженням відповідача, наведений позивачем приклад скасування постановою Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №909/1425/13 ухвали суду про залишення позову без розгляду, не є доречним, оскільки не відповідає обставинам справи №911/802/20. За твердженням відповідача справи №909/1425/13 та №911/802/20 не є подібними, оскільки за обставинами справи №909/1425/13 судом витребувано документи для вирішення питання здійснення правонаступництва, а не для вирішення спору по суті позовних вимог. Так, у даній справі судом витребувано документи, які необхідні саме для вирішення спору по суті позовних вимог. Другою обставиною у справі №909/1425/13 є неявка позивача в судові засіданні, у даній справі (№911/802/20) ці обставини взагалі відсутні.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
5.1. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду (яка залишена без змін судом апеляційної інстанції), у зв`язку з неподанням позивачем витребуваних судом доказів.
5.2. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
5.3. Згідно зі статтею 2 та частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
5.4. Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.
5.5. Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
5.6. Згідно з частиною першою статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
5.7. Як унормовано приписами статті 46 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
5.8. Відповідно до частин першої, другої статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
5.9. Частиною другою статті 182 ГПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
5.10. Водночас, вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 зі справи №916/3616/15.
5.11. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, що з огляду на предмет і підстави позову, обставини, які входять до предмету доказування у даній справі є доведення факту порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором. Саме в частині відшкодування витрат, здійснених комісіонером (позивачем) в забезпечення виконання доручення за договором комісії. Так, згідно доводів позивача, відшкодуванню підлягають саме банківські витрати з покриття контргарантії в сумі 41147,92 євро (SWIFT-повідомлення від 14.06.2019), що за офіційним курсом Національного банку України станом на дату платежу 26.06.2019 становила 1227291,73 грн та витрати на управління банківськими гарантіями в сумах 4321,88 грн, 4051,25 грн, 4230,30 грн. Вказані обставини ґрунтуються на тому, що 19.07.2011 Інозамовником було складено рекламацію №CQA(SA)/03/11 щодо заміни непридатної до використання частини продукції за номенклатурою 6В1-1-19 Front Sight Base (BI/1005-1074(6B-1-1-19 - Основа Мушки). Позивач вказував, що такі рекламації неодноразово направлялись Інозамовником на адресу позивача (комісіонера) факсимільним зв`язком 11.03.2018 та 19.03.2018 - копію витягу з рекламаційного акту №CQA(SA)/03/11 та копію рекламаційного акту №CQA(SA)/03/11 позивачем подано до матеріалів справи. В свою чергу, відповідач (комітент) листом від 16.04.2019 відмовив позивачу у задоволенні такої рекламаційної вимоги. У зв`язку із зазначеними обставинами, позивач вимушений був продовжувати строк дії Гарантії та Контргарантії (додаткові угоди від 09.08.2018, від 23.08.2013) та відповідно, позивачем здійснено витрати про стягнення яких заявлено позов у даній справі.
5.12. Суди встановили, що у підготовчому засіданні 05.06.2020 представник позивача надав суду для залучення до матеріалів справи додаткові документи - засвідчений переклад рекламаційного акта №CQA(SA)03/11 (направлений факсом 19.03.2018) та засвідчений переклад рекламаційного акта №CQA(SA)03/11 (направлений факсом 11.03.2019).
5.13. В свою чергу, представник відповідача у відзиві на позовну заяву взагалі заперечував існування рекламації №CQA(SA)/03/11 щодо якості продукції за номенклатурою 6В1-1-19 Front Sight Base (BI/1005-1074(6B-1-1-19 - Основа Мушки) та вказував про те, що до 23.06.2019 йому як постачальнику (комітенту) взагалі не було відомо про такі обставини. У зв`язку із чим, представником відповідача заявлено суду клопотання про витребування оригіналів письмових доказів, зокрема: існуючих рекламацій, що стосуються ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" Україна з додатками, копія якого є в матеріалах справи і надана позивачем; повернення виробів, що є предметом рекламації (підставка мушки №BI/1005-1074(6B-1-1-16 у кількості 196 шт, поставлених за контрактом №STE-1-192-К-KE-09PC29 (2008) A/15267/PPO-3(i) від 23.11.2009, підписаного ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" Україна, копія якого є в матеріалах справи, що надана позивачем; рекламації №CQA(SA)/03/11 щодо дефектних виробів, виявлених під час спільної приймальної інспекції за контрактом №STE-1-192-K/KE-09PC29 (2008) A/15267/PPO-3(i) від 23.11.2009, копія якої є в матеріалах справи, що надана позивачем. При цьому представником зауважено, що згідно з умовами договору комісії такий рекламаційний акт по якості поставленої продукції може бути пред`явлений комітенту протягом 30 днів за умови виявлення відповідності. Вказані обставини, на думку відповідача, ставлять під сумнів фактичну наявність у позивача заявлених до витребування доказів в оригіналах. Водночас, на думку відповідача, вказані докази безпосередньо стосуються предмету доказування у справі, а тому вони потребують обов`язковому огляду і дослідженню.