Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 560/2120/20 (провадження № 11-337 заі 20)
20 січня 2021 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула в порядку письмового провадження зразкову справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 вересня 2020 року і постановою від 20 січня 2021 року апеляційну скаргу залишила без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Водночас не погоджуюсь із застосуванням Великою Палатою Верхового Суду норм процесуального права з огляду на таке.
1. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції щодо здійснення перерахунку пенсії позивача з 13 грудня 2019 року Велика Палата Верховного Суду зазначила, що частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року у справі № 7?р(ІІ)/2019 набрала чинності 13 грудня 2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (1 січня 2015 року - 12 грудня 2019 року) в Україні з`явилася/набрала чинності норма закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру».
2. Зазначена позиція Великої Палати Верховного Суду фактично створює у сторін справи, а також у громадськості в цілому хибне враження про те, що той чи інший закон України або його окрема норма можуть бути визнані неправомірними, а права та свободи особи, які порушені таким законом чи нормою віднослені виключно після ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.
3. Така позиція також може підвищити ризик неправомірних відмов органами державної влади та місцевого самоврядування у задоволенні законних вимог громадян шляхом посилання на відсутність рішення саме Конституційного Суду України щодо протиправності та визнання нечинним того чи іншого закону України чи його окремого положення.
4. Водночас частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
5. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підс