Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 9901/44/19 (провадження № 11-259 заі 20)
04 лютого 2021 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Судув судовому засіданнірозглянула справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною та скасування ухвали, зобов`язання вчинити діїза апеляційною скаргою Вищої ради правосуддя на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 липня 2020 року і постановою від 04 лютого 2021 року апеляційну скаргу залишила без задоволення, а оскаржуване рішення- без змін.
Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.
1. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції про відсутність передумов для залишення Вищою радою правосуддя (далі - ВРП) поданої адвокатом Федоренко І. Л. від імені ОСОБА_1 скарги на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП) без розгляду, адже додані до неї документи підтверджували наявність у цього адвоката відповідних повноважень. Водночас Велика Палата Верховного Суду як на додаткову підставу наявності повноважень адвоката на подання скарги до ВРП вказала на те, що оскарження рішення прокурорського дисциплінарного органу до ВРП охоплюється встановленою законом процедурою дисциплінарного провадженням щодо прокурора, оскарження дій якого в установленому законом порядку і було доручено Адвокатському об`єднанню «АВЕР ЛЄКС» згідно із письмовим дорученням, складеним на реалізацію договору про надання правової допомоги.
2. Однак, частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (тут і далі в редакції чинній на момент звернення до ВРП зі скаргою) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
3. Частиною четвертою цієї ж статті встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
4. Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
5. Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
6. Таким чином законодавством України визначено, що повноваження адвоката на представництво інтересів клієнта та вчинення конкретних дії від його імені та в його інтересах виникають виключно після відповідної домовленості між сторонами, яка має бути оформлена договором.
7. Оскільки сторони договору мають узгодити всі істотні умови договору та беручи до уваги те, що сторони можуть вільно визначати, зокрема, види адвокатської діяльності, перелік наданих адвокату повноважень, умови і порядок надання правової допомогу тощо, договором може бути передбачено надання правової допомоги, представництво інтересів клієнта як в конкретній ситуації та в конкретному органі, установі чи організації так і за окремими дорученнями клієнта про надання правової допомоги в різних питаннях, які виникли після укладення договору.
8. Разом із цим Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджений Рішенням Ради адвокатів України 17 грудня 2012 року № 36, (чинне на момент звернення до ВРП зі скаргами) визначалося, що ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повн