У Х В А Л А
16 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 200/7226/20-а
Провадження № 11-88за21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Ситнік О. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року та ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі № 200/7226/20-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області (далі - УПСЗН) про визнання протиправним рішення й зобов`язання вчинити певні дії та
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПСЗН,у якому просив:
- визнати протиправним рішення відповідача від 09 квітня 2020 року № 29-01-14/2928 у частині обмеження конституційних прав та порушення законів України, що виразилось в обмеженні права неповнолітніх дітей на пільги;
- зобов`язати УПСЗН нарахувати пільги з моменту подачі заяви ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, передбачені частиною другою статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 23 вересня 2020 року адміністративний позов задовольнив повністю.
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 10 грудня 2020 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні позову.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26 січня 2021 року відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, прийняте у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, а передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 цього Кодексу випадків немає.
Не погодившись із судовими рішеннями судів апеляційної та касаційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду з касаційною скаргою.
На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд касаційної інстанції не врахував вимоги підпунктів "а" і "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Також цей суд не врахував вимоги пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, оскільки, на думку скаржника, необхідно відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № 486/600/16-а. До того ж постанова суду апеляційного суду ухвалена зпорушенням норм матеріального та процесуального права.
Проте подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду з огляду на таке.
У КАС України чітко визначено випадки, у яких перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.
Так, відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду може переглядати в апеляційному порядку виключно судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним лише як судом першої інстанції в зазначених вище справах.
Як убачається з матеріалів скарги, ОСОБА_1 оскаржує ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року про відмову у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року.
Отже, оскаржувану ухвалу постановлено колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як судом касаційної, а не першої інстанції, що унеможливлює її апеляційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Згідно із частиною п`ятою статті 355 КАС України судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними й оскарженню не підлягають.
Разом з тим ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року, посилаючись на положення статті 328 КАС України, які регулюють питання касаційного оскарження судових рішень. Однак перегляд Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку ухвали Верховного Суду, постановленої ним як судом касаційної інстанції, нормами процесуального закону не передбачено.
Ураховуючи наведені норми КАС України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року та ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року.
Керуючись статтями 22, 24, частиною третьою статті 292, частиною першою статті 333 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА: