Постанова
Іменем України
18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 930/2808/19
провадження № 61-17960св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія" на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 17 липня 2020 року у складі судді Алєксєєнка В. М. та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Стадника І. М., Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія" (далі - ТОВ "Компанія "Енергія") про розірвання договору оренди землі.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 вересня 2019 року їй перейшло від баби ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Брацлавської (колишньої Марківської) сільської ради Немирівського району Вінницької області, кадастровий номер 0523085100:03:001:0333.
Зазначала, що згідно з договором оренди землі від 29 грудня 2010 року, укладені між ОСОБА_2 та ТОВ "Компанія "Енергія", вказана земельна ділянка передана у строкове платне користування, строк оренди - 5 років.
Відповідно до додаткової угоди до зазначеного договору оренди землі
від 20 січня 2017 року строк дії основного договору продовжено
до 27 лютого 2032 року.
Вказувала, що у неї не було наміру у подальшому надавати
в оренду відповідачу належну вже їй земельну ділянку, тому вона як власник земельної ділянки звернулася до ТОВ "Компанія "Енергія"
з вимогою щодо розірвання укладеного договору оренди на підставі пункту 40 цього договору, відповідно до умов якого перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Зазначала, що орендар ухиляється від розірвання договору за взаємною згодою сторін.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила суд розірвати договір оренди землі від 29 грудня 2010 року та додаткову угоду до цього договору
від 20 січня 2017 року, укладених між ОСОБА_2 та ТОВ "Компанія "Енергія", відповідно до умов яких було передано у строкове платне користування відповідачу земельну ділянку, яка розміщена на території Брацлавської (колишньої Марківської) сільської ради Немирівського району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у загальному розмірі 1,9286 га, кадастровий номер 0523085100:03:001:0333.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 17 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договір оренди землі від 29 грудня 2010 року та додаткову угоду до даного договору від 20 січня 2017 року, укладені між ОСОБА_2 та ТОВ "Компанія "Енергія", відповідно до умов яких було передано у строкове платне користування відповідачу земельну ділянку, яка розміщена на території Брацлавської (колишньої Марківської) сільської ради Немирівського району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у загальному розмірі 1,9286 га,
кадастровий номер 0523085100:03:001:0333.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки умовами договору оренди землі, зокрема пунктом 40, передбачено можливість зміни умов або розірвання договору при переході права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізації юридичної особи - орендаря, то позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року апеляційну скаргу представника ТОВ "Компанія "Енергія" адвоката
Самар В. О. залишено без задоволення, а рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 17 липня 2020 року - без змін.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, встановивши, що пунктом 40 спірного договору оренди землі передбачено можливість зміни умов або розірвання договору при переході права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізації юридичної особи - орендаря, дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2020 року до Верховного Суду,
ТОВ "Компанія "Енергія",посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і хвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 03 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не встановили фактичних обставин справи, не врахували того, що заява позивача про розірвання договору оренди землі від 31 січня
2020 року, яку отримав відповідач 04 лютого 2020 року за вхідним № 164, написана позивачем значно пізніше ніж подана до суду позовна заява.
Будь-яких інших доказів звернення ОСОБА_1 до ТОВ "Компанія "Енергія" щодо розірвання договору оренди землі в оскаржуваних судових рішеннях не зазначено.
Вважає, що на час звернення ОСОБА_1 із позовом до суду першої інстанції її права та інтереси не були порушенні, оскільки вона взагалі не зверталася ні письмово, ні усно з вимогою про розірвання спірного договору оренди та додаткової угоди. До того ж, орендар не був повідомлений про зміну орендодавця в порядку, визначеному частиною п`ятою статті 31 Закону України "Про оренду землі" та статтею 148-1 ЗК України.
Зазначає, що оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу не можна вважати законними і обґрунтованими, оскільки відсутнінє документальне підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень, зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду:
від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження
№ 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Зазначає, що в тексті договору оренди землі від 29 грудня 2010 року не зазначено про те, що до звернення до суду письмово потрібно звертатись до відповідача з вимогою про розірвання договору. Не отримавши відповіді на її усні звернення, вона в кінці жовтня 2019 року зверталось до суду із позовом про розірвання договору оренди землі.
У січні 2020 року вона звернулася до відповідача вже з письмовою заявою про розірвання спірного договору.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 грудня 2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Компанія "Енергія" укладено договір оренди землі, який 27 лютого 2012 року зареєстрований
у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК" (а.с. 9-10).
20 січня 2017 року до договору оренди землі від 29 грудня 2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Компанія "Енергія" укладена додаткова угода, відповідно до умов якої строк дії договору продовжено на 15 років, тобто до 27 лютого 2032 року (а.с. 11).
ІНФОРМАЦІЯ_1 орендодавець ОСОБА_2 померла (а.с. 12).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 вересня 2019 року ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку, розташовану
на території Брацлавської (колишньої Марксівської) сільської
ради Немирівського району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0523085100:03:001:0333.
Право власності ОСОБА_1 на успадковану земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Згідно з пунктом 40 договору оренди землі від 29 грудня 2010 року перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ТОВ "Компанія "Енергія" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Положеннями статей 30, 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.