ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2021 року
м. Київ
справа № 752/17238/16
провадження № 61-2961св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Укрсоцбанк", підписану адвокатом Воробйовою Тетяною Михайлівною, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 травня 2018 року в складі судді Плахотнюк К. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року в складі колегії суддів Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПАТ "Укрсоцбанк" та просив визнати договір кредиту № 400/38/07-А від 05 липня 2007 року таким, що припинено його виконанням.
Позов мотивований тим, що 05 липня 2007 року АКБСР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 400/38/07-А, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 42 000 доларів США.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником обов`язків з повернення кредиту ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 26 березня 2015 року в справі № 760/19374/14-ц позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором № 400/38/07-А від 05 липня 2007 року в розмірі 129 193,05 грн.
27 липня 2016 року позивач виконав указане рішення суду в повному обсязі, у зв`язку з чим просив визнати зобов`язання за кредитним договором припиненим його належним виконанням.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 22 травня 2018 року позов задоволено: визнано припиненим договір кредиту №400\38\07-А від 05 липня 2007 року, укладений між АКБСР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції виходив із того, що 27 липня 2016 року ОСОБА_1 належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, сплативши визначену рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 26 березня 2015 року в справі № 760/19374/14-ц заборгованість у повному обсязі. Належних доказів наявності в ОСОБА_1 непогашеної заборгованості банк суду не надав.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 травня 2018 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, а підстави для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні.
Апеляційний суд відхилив доводи банку про те, що рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 26 березня 2015 року в справі № 760/19374/14-ц виконано боржником лише через рік, зазначивши, що банк не позбавлений права порушувати питання про стягнення з ОСОБА_1 коштів у порядку статті 625 ЦК України.
Аргументи учасників справи
07 березня 2019 року АТ "Укрсоцбанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення й просило їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Указує, що з урахуванням валюти кредитного договору дійсним розміром заборгованості ОСОБА_1 є 10 679,54 дол. США, а судом у справі № 760/19374/14-ц було стягнуто еквівалент указаної суми в національній валюті - 129 193,05 грн. На момент виконання ОСОБА_1 судового рішення шляхом сплати 129 193,05 грн така сума відповідала 5 211,50 дол. США, а тому позивач виконав зобов`язання за кредитним договором лише частково, у зв`язку з чим договір не може вважатися припиненим.
Зазначає, що судове рішення про стягнення кредитної заборгованості не припиняє дію кредитного договору між сторонами, а тому до повного виконання зобов`язання банк має право на нарахування процентів за користування кредитними коштами, штрафних санкцій та сум, передбачених статтею 625 ЦК України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 05 липня 2007 року ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк" уклали кредитний договір №400/38/07-А, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 42 000 доларів США зі сплатою 12,35% річних зі строком повернення до 04 липня 2014 року.
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 26 березня 2015 року в справі №760/19374/14-ц встановлено загальний розмір заборгованості позичальника ОСОБА_1 перед ПАТ "Укрсоцбанк" за кредитним договором №400/38/07-А станом на 31 липня 2014 року в сумі 129 193,05 грн.
27 липня 2016 року ОСОБА_1 сплатив встановлену судовим рішенням заборгованість у повному обсязі, що підтверджується квитанцією № 116 від 27 липня 2016 року та постановою старшого державного виконавця Солом`янського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у м.Києві Саковича С. Ю. від 29 липня 2016 року про звільнення з-під розшуку майна боржника ОСОБА_1 у зв`язку зі сплатою боргу в повному обсязі.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України(тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобовʼязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до положень статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.