ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2021 року
м. Київ
справа № 826/15625/18
адміністративне провадження № К/9901/10792/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №826/15625/18
за позовом ОСОБА_1
до Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України
про визнання протиправними дій, скасування наказу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року
(прийняту у складі: головуючого судді Огурцова О.П.)
і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року (прийняту у складі: головуючого судді Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 24 вересня 2018 року звернувся з адміністративним позовом до Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України (далі - "Управління"), в якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати протиправними дії першого заступника начальника Управління Драбкова Дмитра Михайловича щодо прийняття наказу №312 від 12 грудня 2016 року "Про переведення ОСОБА_1 " в частині позбавлення позивача статусу державного службовця і скасувати вказаний наказ у цій частині як незаконний;
- зобов`язати відповідальних посадових осіб відповідача відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") здійснити повний поворот виконання наказу №312 від 12 грудня 2016 року "Про переведення ОСОБА_1 " в частині позбавлення позивача статусу державного службовця;
- зобов`язати відповідальних посадових осіб Управління відповідно до частини третьої статті 245 КАС України вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 як завідувача сектору зеленого господарства відділу утримання будинків та прибудинкових територій №1 Управління в частині незаконного позбавлення позивача статусу державного службовця з 12 грудня 2016 року.
Також позивач просив суд стягнути на його користь витрати на правову допомогу у розмірі: 34200,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що наказом №312 від 12 грудня 2016 року "Про переведення ОСОБА_1 " відповідач протиправно позбавив позивача статусу державного службовця. Водночас ОСОБА_1 зауважує, що сприймав цей наказ виключно як наказ про переведення на ідентичну посаду і лише після судового засідання у справі №826/6378/18, яке відбулося 18 липня 2018 року, він зрозумів, що, на думку відповідача, із прийняттям указаного наказу ОСОБА_1 втратив статус державного службовця. Також зазначає, що був повідомлений під підпис лише про переведення з однієї посади на іншу і не був повідомлений про позбавлення статусу державного службовця, що підтверджується додатком до розпорядження №105 від 7 жовтня 2016 року і заявою позивача від 9 грудня 2016 року. Разом з тим, ОСОБА_1 зазначає, що з метою з`ясування підстав для прийняття наказу №312 від 12 грудня 2016 року його адвокат направив адвокатський запит, відповідь на який отримано 28 серпня 2018 року. Відтак позивач вважає, що звернувшись до суду 24 вересня 2018 року, має право на поновлення пропущеного шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, позов залишено без розгляду.
Судові рішення мотивовані тим, що в оскаржуваному наказі чітко зазначено підставу його прийняття: у зв`язку зі зміною правового статусу окремих категорій працівників Управління (втрата статусу державних службовців) і ОСОБА_1 ознайомився з оскаржуваним наказом 14 грудня 2016 року, про що свідчить його особистий підпис на цьому наказі. Отже, під час ознайомлення з ним позивач повинен був дізнатися про факт втрати ним статусу державного службовця і з цього моменту розпочався відлік місячного строку звернення до суду з позовом про скасування зазначеного наказу.
Крім того, суди врахували, що у пункті 3 розпорядження від 7 жовтня 2016 року №105 "Про введення структури та штатних розписів Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України" відділу по роботі з кадрами та з питань державної служби доручено, зокрема, повідомити працівників Управління справами Апарату Верховної Ради України, які виконують функції з обслуговування, про наступне припинення державної служби, зміну істотних умов праці і запропонувати переведення на іншу роботу. Так, ОСОБА_1 отримав відповідне повідомлення про переведення 12 жовтня 2016 року (тобто за два місяці до прийняття оскаржуваного наказу), що ним не заперечується.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзивів (заперечень)
У касаційній скарзі позивач, вказуючи на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті за правилами загального провадження у складі колегії з трьох суддів.
Так, ОСОБА_1 наводить такі доводи щодо порушення судами норм процесуального права:
- суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П. порушив вимогу щодо розумності строку розгляду цієї справи, визначену пунктом 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), оскільки справа розглядалася в суді першої інстанції більше одного року замість установлених шістдесяти днів;
- вказаний суддя порушив вимоги пунктів 5, 6 частини першої статті 171 КАС України, в тому числі щодо вирішення питання стосовно подання позову у строк, встановлений законом, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі. Також скаржник вказує, що всупереч приписам частини восьмої статті 171 КАС України суддя Огурцов О.П. постановив ухвалу про відкриття провадження у справі через 24 дні з моменту подання ОСОБА_1 позовної заяви, а не протягом 5 днів, як це передбачено вказаною нормою;
- у постановлені ухвали суду першої інстанції брав участь суддя Огурцов О.П., якому, на думку позивача, було заявлено обґрунтований відвід;
- скаржник вважає, що ця справа повинна була розглядатися судом першої інстанції у порядку загального позовного провадження, з повідомленням сторін і колегією у складі трьох суддів, оскільки позивач подав відповідне клопотання і воно мало бути задоволене.
Також ОСОБА_1 у касаційній скарзі наводить доводи щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права (вимог Закону України "Про державну службу" та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року і зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року №110) стосовно незаконності оскаржуваного наказу і відсутності у трудовій книжці запису про позбавлення позивача статусу державного службовця.
Окрім іншого, скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на вказані порушення норм матеріального і процесуального права, не надав їм відповідної оцінки у своїй постанові, чим порушив вимоги статті 242 КАС України щодо законності й обґрунтованості судового рішення.
З огляду на викладене позивач вважає, що оскаржувані судові рішення повинні бути скасовані на підставі пунктів 1, 2, 3 частини другої і пунктів 2, 3, 4 частини третьої статті 353 КАС України, серед яких, зокрема, розгляд справи судом першої інстанції за відсутності сторін і ухвалення рішення про права, свободи, інтереси та обов`язки Верховної Ради України, відповідальні посадові особи якої за клопотанням позивача не були залучені до участі у справі.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, повністю погоджуючись із викладеними у них висновками, тоді як доводи касаційної скарги вважає необґрунтованими.
ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин третьої, п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України, згідно з якою у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Одночасно протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).