ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2021 року
Київ
справа №240/4054/19
адміністративне провадження №К/9901/317/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції №240/4054/19 за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, Малинської міської ради Житомирської області, третя особа: Виробниче комунальне житлово-ремонтне експлуатаційне підприємство Малинської міської ради, про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Житомирській області, на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2019 року (головуючий суддя - Франовська К.С., судді: Кузьменко Л.В., Совгира Д.І.), -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2019 року Головне управління ДФС у Житомирській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Житомирській області (далі за текстом - позивач, ГУ ДПС) звернулось до суду з позовом до Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області (далі по тексту - відповідач-1, Виконавчий комітет), Малинської міської ради Житомирської області (далі за текстом - відповідач-2, Рада), третя особа - Виробниче комунальне житлово-ремонтне експлуатаційне підприємство Малинської міської ради (далі за текстом - третя особа, ВКЖРЕП), в якому просило звернути стягнення податкового боргу ВКЖРЕП у розмірі 1253414,56 грн на кошти Виконавчого комітету.
В обґрунтування адміністративного позову скаржник вказує, що ВКЖРЕП має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 1253414,56 грн. Описане у податкову заставу майно зазначеного підприємства перебуває у власності територіальної громади м.Малина в особі Малинської міської ради, саме тому, відповідно до вимог підпункту 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків. Враховуючи, що засновником і власником усього майна ВКЖРЕП є Рада, з огляду на наявність відкритих рахунків саме у Виконавчого комітету, позивач просить звернути стягнення вказаного податкового боргу на кошти Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 11 липня 2019 року (суддя - Горовенко А.В.) позов задовольнив. Звернув стягнення податкового боргу ВКЖРЕП у розмірі 1253414,56 грн на кошти Виконавчого комітету.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 5 грудня 2019 року апеляційну скаргу Виконавчого комітету задовольнив. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року скасував та прийняв нову постанову, якою у позові відмовив.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 11 березня 1993 року затверджено Статут ВКЖРЕП, відповідно до пункту 1.2. якого, власником майна ВКЖРЕП є Малинська міська Рада народних депутатів.
Згідно із пунктом 1.3. Статуту ВКЖРЕП - юридична особа, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов`язки, бути позивачами в суді, арбітражі або третейському суді.
Пунктом 3.1 Статуту визначено, що управління ВКЖРЕП здійснюється на основі поєднання власника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу. Власник здійснює свої права безпосередньо через свій виконавчий орган - виконком міської Ради народних депутатів або уповноважений ним орган.
За умовами пункту 5.1 Статуту майно ВКЖРЕП становить основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.
Майно ВКЖРЕП належить йому на праві прямого господарського відання (пункт 5.3 Статуту).
Відповідно до зведеного розрахунку за ВКЖРЕП обліковується податковий борг у розмірі 1253414,56 грн, а саме:
- зі сплати податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), у розмірі 848603,98 грн, з яких: 808104 грн - основний платіж; 3017,6 грн - штрафна (фінансова) санкція; 37482,38 грн - пеня;
- зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, у розмірі 404810,58 грн, з яких: 332482,01 грн - штрафна (фінансова) санкція; 72328,57 грн - пеня.
Існування податкового боргу у ВКЖРЕП учасниками справи не заперечується.
Позивач здійснював заходи щодо стягнення податкового боргу третьої особи в судовому порядку.
Так, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у справі №806/2618/16 позов ГУ ДПС задоволено. Стягнуто з ВКЖРЕП на користь державного бюджету в особі Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області податковий борг у розмірі 91860,13 грн з рахунків платника податків, відкритих у банківських та фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків.
Згідно з постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 5 січня 2017 року у справі №806/2387/16 позов ГУ ДПС задоволено. Стягнуто з ВКЖРЕП на користь Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області податковий борг у розмірі 1161591,67 грн з рахунків, відкритих у банківських та фінансових установах, що обслуговують такого платника податків.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2017 року у справі №806/2696/17 позов задоволено. Постановлено надати дозвіл ГУ ДПС на погашення суми податкового боргу в розмірі 1 253 414,56 грн за рахунок майна ВКЖРЕП, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України та на підставі постанови суду від 2 листопада 2017 у справі №806/2696/17 Малинським управлінням ГУ ДФС у Житомирській області було прийнято рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Листом від 22 лютого 2018 року №1549/5/06-30-53-17 ГУ ДПС звернулось до голови та депутатів Малинської міської ради, в якому повідомило, що станом на 1 лютого 2018 року за ВКЖРЕП обліковується податковий борг у розмірі 2580,5 тис. грн (у т.ч. місцевий бюджет 350,6 тис. грн), який має тенденцію до щомісячного зростання та накопичення. Контролюючий орган просив у найкоротший термін прийняти одне із передбачених положеннями статті 96 ПК України рішень щодо погашення податкового боргу зазначеним підприємством, про що поінформувати контролюючий орган.
Виконавчий комітет Малинської міської ради Житомирської області листом від 23 березня 2018 року №448/03-08 повідомив ГУ ДПС про те, що комісією з питань заборгованості, проводиться роз`яснювальна робота з керівником ВКЖРЕП відносно недопущення податкового боргу
У подальшому позивач листами від 22 березня 2018 року №2202/5/06-30-53-17, 2 травня 2018 року №3442/5/06-30-53-1710 та від 3 серпня 2018 №6509/5/06-30-53-17-10 звертався до голови та депутатів Малинської міської ради Житомирської області, в яких повідомляв, що 26 липня 2017 року на ВКЖРЕП на підставі рішення заступника Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №2-17 від 24 липня 2017 року було проведено опис активів, на які поширюється право податкової застави, що зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Оскільки платник не погасив податкову заборгованість у встановлені законодавством строки, Малинській міській раді Житомирської області необхідно прийняти рішення щодо надання дозволу на продаж активів Виробничого комунального житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства Малинської міської ради для погашення податкового боргу. Про прийняте рішення позивач просив повідомити у встановлений законодавством строк.
На лист від 22 березня 2018 року №2202/5/06-30-53-17 Виконавчий комітет згідно з листом №585/03-08 від 10 квітня 2018 року повідомив позивача, що 26 липня 2017 року податковим керуючим ГУ ДПС було складено Акт опису майна №2-17 від 26 липня 2017 року із порушенням законодавства, в якому зазначено, що у податковій заставі перебуває майно: гараж цегляний, 1979 р.в; столярна майстерня, 1973 р.в; будівля кафе "Лілея", 1985 р.в; приміщення магазину, 1978 р.в. Однак, зазначене майно перебуває у власності територіальної громади м. Малина в особі Малинської міської ради. У зв`язку з цим майно не підлягає продажу для погашення податкової заборгованості.
Зазначені листи Виконавчого комітету контролюючий орган вважав фактичною відмовою у задоволенні вимог ГУ ДПС відповідно до пункту 96.3 ПК України, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звертався до відповідача як до органу місцевого самоврядування з вимогою про прийняття одного з рішень, передбачених приписами пункту 96.1 статті 96 ПК України. Водночас, Малинською міською радою в особі Виконавчого комітету фактично було відмовлено у задоволенні подання, у зв`язку з чим у ГУ ДПС виникли підстави та обов`язок для звернення до суду на підставі абзацу другого пункту 96.3 статті 96 ПК України для звернення до суду з позовом про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство або його майно. Суд дійшов висновку, що відповідна процедура стягнення податкового боргу комунального підприємства, передбачена приписами статей 87-95 ПК України була дотримана. В частині звернення стягнення податкового боргу саме на кошти Виконавчого комітету суд першої інстанції, обґрунтовуючи свою позицію щодо належності такого способу захисту, послався на положення статей 1, 2, 16, 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в позові, апеляційний суд виходив з того, що передумовою звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування є звернення до такого органу з поданням щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. При цьому звернення стягнення податкового боргу здійснюється на кошти органу місцевого самоврядування, а не на кошти виконавчого комітету міської ради. Звертаючись із позовом про звернення стягнення податкового боргу на кошти Виконавчого комітету, позивач не надав доказів, що звертався саме до вказаного органу із відповідним поданням. Крім того, заявлена позовна вимога не обґрунтована, з урахуванням того, що засновником третьої особи є Малинська міська рада.
Не погодившись з указаним судовим рішенням, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги контролюючий орган вказує, що ним вживались заходи щодо погашення податкового боргу, які не призвели до його сплати, що і зумовило звернення з поданням в порядку пункту 96.1 статті 96 ПК України. За позицією скаржника, саме до функцій Виконавчого комітету, серед іншого, відноситься координація діяльності підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади. Звертається увага на те, що саме Виконавчий комітет розглядав звернення ГУ ДПС про вжиття вичерпних заходів для погашення податкового боргу комунального підприємства, засновником якого є Малинська міська рада.
Крім того, ГУ ДПС подало клопотання про заміну сторони у справі, в якому повідомило, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" утворено Головне управління ДПС у Житомирській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Житомирській області.
Верховний Суд ухвалою від 22 січня 2020 року відкрив провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Житомирській області, на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2019 року.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 просив залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін як законну та обґрунтовану. Наголошено, що Виконавчий комітет взагалі не може бути відповідачем у даній справі, оскільки не має повноважень щодо затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього чи передачі коштів, а також щодо прийняття рішень про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ, організацій комунальної власності. Дані повноваження відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є виключною компетенцією міської ради. Відповідач-1 наголошує, що Виконавчий комітет та Рада є різними юридичними особами. Звертається увага на те, що Виконавчий комітет не приймав ніяких рішень у відповідь на звернення позивача, у листах не містилась відмова у розумінні положень статті 96 ПК України. При цьому чинне законодавство взагалі не містить жодної прямої норми, яка б передбачала субсидіарну відповідальність територіальної громади за зобов`язаннями створеної нею юридичної особи. Відповідач-1 також зазначив, що у касаційній скарзі не зазначено та необґрунтовано, в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а лише перелічено дії, які вживало ГУ ДПС при стягненні податкового боргу з ВКЖРЕП.
Інші учасники справи правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористались.
Розглянувши клопотання позивача, на підставі статті 52 КАС України колегія суддів замінила сторону у справі: Головне управління ДФС у Житомирській області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Житомирській області, для якого усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" ця касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 8 лютого 2020 року).
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.