ПОСТАНОВА
Іменем України
17 березня 2021 року
Київ
справа №640/5058/19
адміністративне провадження №К/9901/18156/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуюча суддя: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
за участю:
секретаря судового засідання Вітковської К.М.,
представника позивача Пінчука Б.В.,
представника відповідача та третьої особи Галицького М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Комунального підприємства "Центр правової допомоги та реєстрації" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року (суддя: Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року (судді: Беспалов О.О., Ключкович В.Ю., Парінов А.Б.) у справі за позовом Головного управління ДПС у місті Києві до Державного реєстратора комунального підприємства "Центр правової допомоги та реєстрації" Хроменка Володимира Леонідовича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплодар Зюйд", за участі: Товариства з обмеженою відповідальністю "Азімут Юг", про скасування державної реєстрації,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДФС у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державного реєстратора комунального підприємства "Центр правової допомоги та реєстрації" Хроменка В.Л. про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ "Теплодар Зюйд" (ЄДРПОУ 42052276) відповідно до запису державного реєстратора КП "Центр правової допомоги та реєстрації" Хроменка В.Л. від 26.12.2018 № 10681120004049532.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, а провадження у справі - закрити. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: статті 105 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини 2 статті 55 Закону України від 06.02.2018 №2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Скаржник також вважає, що судами було допущено порушення правил юрисдикції під час розгляду даної справи, оскільки за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 квітня 2020 року по справі №813/6286/15, спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
У судовому засіданні представник скаржника та одночасно третьої особи, -ТОВ "Азімут Юг", підтримав вимоги касаційної скарги з підстав та обґрунтувань, викладених у такій скарзі. Разом із тим, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи скаржника безпідставними, а оскаржувані рішення - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на офіційному сайті Міністерства юстиції України за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/publication_info 20 листопада 2018 року оприлюдено інформацію щодо рішення про припинення юридичної особи ТОВ "Теплодар Зюйд", відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог, відповідно до якої внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації; строк заявлення вимог кредиторами - до 20 грудня 2018 року.
З наявної в матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14 січня 2019 вбачається, що 20 листопада 2018 року державним реєстратором Київської міської філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради внесено запис №1068 1270002049532 щодо рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації.
26 грудня 2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач вніс запис №10681120004049532 про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті реорганізації.
Позивач, вважаючи, що внаслідок внесення відповідачем означеного вище запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ "Теплодар Зюйд" протиправно зменшено встановлений законодавством мінімальний строк для заявлення кредиторами вимог, чим порушено його права як забезпеченого кредитора, звернувся до суду з даним позовом.
Розглядаючи вказаний спір як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції виходили з того, що він є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки поданий позивачем з метою забезпечення контролю за виконанням податкового обов`язку платниками податків.
Висновок же судів попередніх інстанцій по суті спору ґрунтується на тому, що відповідачем внесено запис №10681120004049532 про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті реорганізації раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, визначеного статтею 105 ЦК України.
Надаючи оцінку висновкам судів попередніх інстанцій щодо характеру спірних правовідносин та належності такого спору до юрисдикції адміністративних судів, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Поряд з цим, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина четверта статті 5 КАС України).
Зазначений обмежувальний принцип щодо можливості звернення суб`єкта владних повноважень з позовом до суду адміністративною юрисдикції продубльований в пунктах третьому та п`ятому частини першої статті 19 КАС України, якими передбачено, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (у тому числі делегованих повноважень) та за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.
Спір у даній справі не є компетенційним, а є спором, що стосується оскарження акта індивідуальної дії (п.1 ч.1 ст.19 КАС України).
Предметом судового розгляду в даній справі є правомірність дій державного реєстратора КП "Центр правової допомоги та реєстрації" Хроменка В. Л. під час внесення реєстраційного запису від 26.12.2018 № 10681120004049532 про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ "Теплодар Зюйд" та, відповідно, наявність підстав до скасування такого реєстраційного запису.
Право податкового органу на звернення до суду з позовом про винесення судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців закріплено спеціальним законодавством.
Так, відповідно до підпункту 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України. передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб`єктів господарювання.
Аналогічні положення також закріплені пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України.
В свою чергу, процесуальним законом чітко і недвозначно визначено закріплено юрисдикцію таких спорів за адміністративними судами, про що свідчать положення пункту четвертого частини шостої статті 12 та пункту третього частини першої статті 263 КАС України у сукупністю зі статтею 1 цього Кодексу.
Згідно із Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженим наказом ДСА України від 21 грудня 2018 року № 622 (далі також - Класифікатор № 662), вказана справа віднесена до підпункту 111040300 пункту 111040000 розділу 111000000: "Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо звернень органів доходів і зборів, у тому числі щодо припинення юридичної особи (припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця)".
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14 січня 2019 року № 1 визначено спеціалізації судових палат, згідно з яким на розгляді категорії справ за кодом 111010000 "Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю" спеціалізуються судді Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів.
Отже, справа підсудна адміністративному суду і її належить розглядати колегії суддів, визначеній протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Щодо посилання скаржника на практику Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 29 квітня 2020 року по справі №813/6286/15, Суд зазначає наступне.
Як вбачається з постанови Великої палати Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № №813/6286/15, при її розгляді Суд дійшов висновків про те, що спір про відміну державної реєстрації юридичної особи не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. Процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду, заповнюючи цю прогалину закону, зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.
Проте, вказані висновки не є релевантними відносно цієї справи, через те, що у цій справі з позовом до адміністративного суду звернувся саме суб`єкт владних повноважень, обґрунтовуючи таке звернення обставинами, що безпосередньо пов`язані із виконанням владних управлінських функцій, якими наділений податковий орган в силу закону.
У справі ж № №813/6286/15, на яку послався скаржник, спірні відносини виникли у зв`язку із невиконанням умов цивільно-правової угоди з підстав порушення господарських зобов`язань.
Отже, обсяг та зміст конкретних обставин цієї справи та їх нормативне регулювання дають підстави вважати, що незгода з рішенням відповідача у зв`язку з недотриманням ним вимог законодавства, яке визначає підстави та порядок проведення реєстраційних дій, спричиняє публічно-правовий спір, виникнення якого пов`язане зі здійсненням позивачем владних управлінських функцій, що належить до юрисдикції адміністративних судів.