ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року
м. Київ
справа № 813/4011/14
касаційне провадження № К/9901/19329/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області (далі - Інспекція) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.08.2016 (суддя Кедик М.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 (головуючий суддя - Мікула О.І., судді - Курилець А.Р., Кушнерик М.П.) у справі за позовом Львівського комунального підприємства "Львівавтодор" (далі - Підприємство) до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Управління), Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області, третя особа - Представництво "Онур Тааххут Ташимаджилік Ве Тіджерат Лімітед Ширкеті" в особі представництва в Україні (далі - Представництво), про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2012 року Підприємство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000692340/26275 від 14.11.2011 та № 0000052340/2761 від 06.02.2012.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Підприємство послалося на те, що: право на податковий кредит виникло у Підприємства у зв`язку з придбанням робіт у постійного представництва, яке зареєстроване платником податку на додану вартість в Україні, з огляду на що до спірних правовідносин застосовуються положення пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, а не пункту 208.3 статті 208 цього Кодексу.
Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 22.08.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016, позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення № 0000692340/26275 від 14.11.2011 та № 0000052340/2761 від 06.02.2012.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: Представництво є постійним представництвом нерезидента на території України, перебувало на обліку у СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові, було належним чином зареєстрованим платником податку на додану вартість, з огляду на що Підприємство у серпні 2011 року правомірно сформувало податковий кредит на підставі виписаної Представництвом податкової накладної, виходячи з положень пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що також відповідає позиції, викладеній ДПА у Львівській області у податковій консультації № 27975/10/31-224/496 від 20.10.2011, наданій на заяву Підприємства від 21.09.2011 № 304, тоді як нормами статті 208 цього Кодексу слід керуватися у тому випадку, коли послуги надаються нерезидентами, або їх представництвами, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість в Україні.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 26.12.2016 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: Представництво безпідставно та з порушенням вимог пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України виписало Підприємству податкову накладну на суму 42049280,90 грн., з яких 35041067,42 грн. - авансовий платіж, 7008213,48 грн. - податок на додану вартість, а позивач безпідставно та в порушення вимог пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України включив суму 7008213,48 грн. до складу податкового кредиту, оскільки така сума Підприємством не сплачувалася.
Підприємство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.03.2021 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 16.03.2021.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 20.04.2011 між Підприємством (замовником) та Компанією "Онур Тааххут Ташимаджилік Ве Тіджерат Лімітед Ширкеті" (Анкара/Турція) (підрядником) був укладений контракт № 39789/1 щодо виконання підрядником робіт по реконструкції доріг та трамвайних ліній у місті Львів.
19.08.2011 між Підприємством та Компанією "Онур Тааххут Ташимаджилік Ве Тіджерат Лімітед Ширкеті" (Анкара/Турція) був укладений додаток № 2 до контракту № 39789/1 від 20.04.2011, відповідно до якого підрядником виступає Постійне представництво на території України, зареєстроване за законодавством України, під назвою Представництво (пункт 2 додатку). Також, були вказані реквізити підрядника для розрахунків у Євро (рахунок Онур Тааххут Ташимаджилік Ве Тіджерат Лімітед Ширкеті, відкритий у Республіці Туреччина) та для розрахунків у гривні (рахунок Представництва, відкритий в Україні) та змінено валюту контракту: 100% у Євро, податок на додану вартість у - у гривнях.
Інспекція провела планову виїзну перевірку Підприємства з питань правомірності формування податкового зобов`язання та податкового кредиту за серпень 2011 року, результати якої були оформлені актом від 01.11.2011 № 646/23-4/5523814, за висновками якого Товариством були порушені вимоги: пункту 187.8 статті 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 7008213,00 грн.; пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за серпень 2011 року на суму 7008213,00 грн.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що Представництво (яке є підрядником відповідно до контракту від 20.04.2011 № 39789/1, укладеного з Підприємством (замовником)), виставило Підприємству рахунок № 0 від 22.08.2011 на сплату авансового платежу на виконання робіт по реконструкції доріг та трамвайних колій у місті Львові на суму 3657065,96 Євро (обсяг без податку на додану вартість - 3047554,97 Євро, податок на додану вартість - 609510,99 Євро). Підприємство 23.08.2011 перерахувало на рахунок нерезидента - Компанії "Онур Тааххут Ташимаджилік Ве Тіджерат Лімітед Ширкеті" (Анкара/Турція) 3047554,97 Євро (еквівалент 35041067,42 грн.), підстава перерахування - рахунок-фактура № 0 від 22.08.2011. Представництво виписало на користь Підприємства податкову накладну № 1 від 29.08.2011 на загальну суму 42049280,90 грн., у тому числі: 35041067,42 грн. (у тому числі податок на додану вартість - 7008213,48 грн.). Сума податку на додану вартість по вказаній податковій накладній була включена Підприємством до складу податкового кредиту серпня 2011 року.
На підставі висновків вказаного акта перевірки Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000692340/26275 від 14.11.2011, яким збільшила Підприємству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на 7008213,00 грн. - за основним платежем, 1752053,00 грн. - з штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось Підприємством в адміністративному порядку, за результатами якого його скарги були залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.
За результатами процедури адміністративного оскарження на підставі рішення ДПА у Львівській області від 20.01.2012 № 1708/10/25005/101 Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000052340/2761 від 06.02.2012, яким зменшила Підприємству розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2011 року на 7008213,00 грн.
Також, судами було встановлено, що згідно положення про Представництво, затвердженого Рішенням Ради Партнерів від 14.11.2005, Представництво є постійним місцем діяльності Компанії "Онур Тааххут Ташимаджилік Ве Тіджерат Лімітед Ширкеті" (Анкара/Турція), через яке здійснюється господарська діяльність Компанії на території України, та представництво інтересів Компанії на території України. Згідно свідоцтва про реєстрацію, виданого Міністерством економіки України, Представництво зареєстроване за № ПІ-3597, строк діяльності Представництва з 15.11.2005. Представництво перебувало на обліку у СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові. Згідно свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість Представництво (ІПН 265792213071) було зареєстроване платником податку на додану вартість з 28.11.2005.
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), постійне представництво - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар`єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів. З метою оподаткування термін "постійне представництво" включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об`єкт чи пов`язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов`язана з таким майданчиком, об`єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов`язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді; резидентів, які мають повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента, що тягне за собою виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов`язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу).