ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2021 року
м. Київ
справа № 233/2311/13-а
адміністративне провадження № К/9901/9025/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р. (судді - Компанієць І.Д., Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення,
в с т а н о в и в :
У березні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила (з урахуванням уточнення позовних вимог том І а.с. 147 - 150):
визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах;
скасувати рішення відповідача №1/2295 від 13.03.2013р.;
зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи з 26.07.1980р. (наказ №51 від 25.07.1980р.) по 06.02.1989р. (наказ №8 від 06.02.1989р.) по Списку №2 у Костянтинівській філії №1 Артемівського УПО "УТОС" "Заря" на посаді газоелектрозварювальника 4 розряду;
зобов`язати відповідача зарахувати стаж роботи в районі Крайньої Півночі з 24.02.1989р. по 13.03.1992р. та з 04.05.1994р. по 30.06.1996р., з урахуванням коефіцієнта один рік роботи за один рік шість місяців страхового стажу;
зобов`язати відповідача призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 27.12.2012р.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у період часу з 01.09.1977р. по 23.08.1980р. навчалась в ПТУ №39 за спеціальністю електрогазозварник, що підтверджується довідкою від 17.09.2012р. №282 і дипломом серії НОМЕР_1 . (том І а.с. 14; 17)
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач у період з 26.07.1980р. по 06.02.1989р. працювала газоелектрозварником 4 розряду в Костянтинівській філії Артемівського УПО УТОС; з 24.02.1989р. до 01.05.1991р. працювала прибиральницею в Де-Кастринській середній школі, а з 01.05.1991р. по 13.03.1992р. - сторожем у цій школі. (том І а.с. 21 - 22)
Як вбачається з довідки ПОГ "Костянтинівське УПП УТОС" № 54 від 10.06.2014р. позивач дійсно працювала на підприємстві ПОГ "Костянтинівське УПП УТОС" з 1980 по 1989 роки газоелектрозварником 4 розряду; документи, що підтверджують атестацію робочого місця на шкідливі умови праці відсутні. (том І а.с. 118)
Згідно довідки від 22.10.2012р. та відповідно до даних трудової книжки позивач у періоди з 24.02.1989р. по 13.03.1992р., та з 04.05.1994р. по 30.06.1996р. працювала прибиральницею в Де-Кастринській середній школі Ульчського району Хабаровського краю та з її заробітної плати вказаним закладом проводились щомісячні утримання до пенсійного фонду. (том І а.с 19 - 20; 22)
Ульчський район Хабаровського краю відноситься до районів Крайньої Півночі відповідно до Переліку зазначених районів, затверджених Постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967р. №1029.
Рішенням відповідача від 13.03.2013р. №1/2295 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком за Списком №2 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу та пільгового стажу. При цьому управлінням Пенсійного фонду визнається наявність у позивача страхового стажу 18 років 10 місяців 20 днів. (а.с. 13)
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17.11.2014р. позов задоволено.
Скасовано рішення відповідача №1/2295 від 13.03.2013р.
Зобов`язано відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи з 26.07.1980р. по 06.02.1989р. газоелектрозварником 4 розряду у Костянтинівській філії № 1 Артемівського УПО "УТОС" "Заря".
Зобов`язано відповідача зарахувати позивачу стаж роботи в районі Крайньої півночі з 24.02.1989р. по 13.03.1992р. та з 04.05.1994р. по 30.06.1996р. з урахуванням коефіцієнта один рік роботи за один рік та шість місяців страхового стажу.
Зобов`язано відповідача призначити позивачу з 27.12.2012р. пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 26.07.1980р. по 06.02.1989р. газоелектрозварником 4 розряду та стаж роботи в районі Крайньої півночі з 24.02.1989р. по 13.03.1992р. та з 04.05.1994р. по 30.06.1996р. з урахуванням коефіцієнта один рік роботи за один рік та шість місяців страхового стажу.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015р., яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.07.2015р., скасовано постанову суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовлено.
21.07.2017р. позивач звернулась до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015р.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2017р. заяву про перегляд постанови цього суду від 10.02.2015р. залишено без задоволення.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою апеляційного суду, позивач звернулась до суду касаційної інстанції щодо її оскарження.
Постановою Верховного Суду від 27.03.2018р. касаційну скаргу позивача залишено без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2017р. - без змін.
15.01.2019р. позивач повторно звернулась до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015р.
В обґрунтування заяви посилалась на те, що заочним рішенням Костянтинівського міськрайонного суду від 08.11.2018р. визнано інформацію, яка міститься в листі директора Підприємства об`єднання громадян "Костянтинівське учбово-виробниче підприємство УТОС" Малиніної Л.П. від 10.06.2014р. про те, що вона працювала на посаді водія електрокара та штампувальницею недостовірною та такою, що не відповідає дійсності. Встановлено, що вона працювала на посаді газоелектрозварювальника з 25.07.1980р. по 06.02.1989р. повний робочий день. При цьому зобов`язано підприємство направити до суду лист із спростуванням недостовірної інформації, яка міститься у зазначеному вище листі.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р. в задоволенні зазначеної заяви позивача відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обставини, встановлені заочним рішенням Костянтинівського міськрайонного суду від 08.11.2018р., не можуть вважатись істотною для справи обставиною, що не була і не могла бути відома особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, тобто не є фактичними даними, що у встановленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.