ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 320/2915/20
адміністративне провадження № К/9901/30819/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 (головуючий суддя - С.В. Харченко)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 (головуючий суддя - І.О. Лічевецький, судді - В.О. Аліменко, О.М. Оксененко)
у справі № 320/2915/20
за позовом ОСОБА_1
до Одеської обласної прокуратури
про визнання незаконним та скасування наказу, визнання незаконною бездіяльності, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Одеської області, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ прокурора Одеської області № 51 від 28.02.2006 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким ОСОБА_1 звільнений з посади помічника прокурора Малиновського району міста Одеси та з органів прокуратури Одеської області за скоєння ганебного вчинку, який порочить його як працівника прокуратури та дискредитує органи прокуратури;
- визнати незаконною бездіяльність прокуратури Одеської області щодо відмови у поновленні ОСОБА_1 на посаді в органах прокуратури Одеської області;
- поновити ОСОБА_1 на відповідній посаді в органах прокуратури Одеської області;
- стягнути з прокуратури Одеської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.02.2006 до дня поновлення на посаді.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2020, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020, позовну заяву ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
3. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 звернувся до суду з порушенням місячного строку звернення до адміністративного суду, та ним не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на грубе порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати.
5. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що ключовою підставою повернення позовної заяви позивачеві є те, що наказ Прокурора Одеської області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" №51, від 26.02.2006 був оскаржений позивачем з порушенням встановленого строку на оскарження, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, ухвалою по справі від 06.04.2020 про залишення позовної заяви без руху, позивачу було запропоновано подати до суду заяву про поновлення строку, посилаючись на вимоги статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України та вчинити інші дії для належного оформлення позовної заяви відповідно до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України. На думку позивача, такі висновки суду прямо суперечать приписам Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", де закріплено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 Кодексу адміністративного судочинства України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. На переконання позивача, вказаний закон, який був прийнятий Верховною Радою України відповідно до Конституції України, беззаперечно являється імперативною нормою права, нормою прямої дії, згідно до якої на законодавчому рівні, починаючи з 02.04.2020 в Україні запроваджено спеціальний порядок здійснення адміністративного судочинства уповноваженими судами в частині того, що строки звернення з позовом до адміністративного суду, регламентовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, автоматично продовжуються на строк дії такого карантину. Крім того, позивач вказує про те, що мотивувальною частиною оскаржуваної ухвали судом першої інстанції з невизначених підстав, в порушення статей 247, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, взагалі не вжито ніяких заходів щодо прийняття процесуального рішення стосовно інших заявлених позовних вимог: щодо визнання противоправною бездіяльності відповідача, щодо скасування наказу про звільнення позивача, та про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, які, відповідно до частини першої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України є пов`язаними позовними вимогами.
Позиція інших учасників справи
6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух касаційної скарги
7. Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
8. Ухвалою Верховного Суду від 17.03.2021 адміністративну справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Нормативне врегулювання
9. Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
10. За змістом статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
11. Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
12. Відповідно до частин третьої, п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
13. Пунктом 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
14. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, частинами першою та другою якої передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.