ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 360/4354/19
адміністративне провадження №К/9901/29905/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Жука А.В.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 360/4354/19
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Луганського апеляційного суду на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року (головуючий суддя Басова Н.М.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року (колегія суддів: головуючий суддя Гайдар А.В., судді Геращенко І.В., Казначеєв Е.Г.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернулася до суду з позовом до Луганського апеляційного суду, у якому просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Луганського апеляційного суду про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу з режимно-секретної роботи від 04.09.2019 № 96-ос/а та поновити її на посаді;
1.2. стягнути з Луганського апеляційного суду на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду, завдану незаконним рішенням відповідача, у розмірі 50000,00 грн.
1.3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, вона не перевищувала службових повноважень, діяла відповідно до норм Закону України "Про державну таємницю", Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939, а також в межах своїх повноважень, передбачених Положенням про відділ з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду. Окрім того, вважає застосований до неї вид дисциплінарного стягнення занадто суворим. Також позивач звертає увагу, що є учасником бойових дій, внутрішньо переміщеною особою та не має власного житла у м. Сєвєродонецьку, за високу ціну для неї винаймає житло, тому відсутність заробітної плати призвело до суттєвого зменшення її життєвого та майнового рівня, а також її родини. Внаслідок звільнення позивач стала непрацевлаштованою, а визначений розмір допомоги по безробіттю за час перебування на обліку Сєвєродонецького міського центру зайнятості за 2 місяці у розмірі 263,00 грн не зміг задовольнити її життєві потреби. Позивач також зазначала про те, що незаконне звільнення з посади грубо порушило її конституційні права, а саме: право на працю, на своєчасне отримання винагороди, на достатній рівень життя для неї та її родини як на час звільнення, так і в подальшому, оскільки запис у трудовій книжці про звільнення "за статтею" викликав у потенційних роботодавців сумніви щодо професійності, компетенції та надійності, у зв?язку з чим вона неодноразово отримувала відмови у прийнятті на іншу роботу, що вказує на неможливість реалізувати закріплені у Конституції України трудові права.
1.4. Визначаючи розмір моральної шкоди, позивач просила суд врахувати незворотність наслідків, які настали внаслідок протиправних та незаконних дій відповідача, а саме: характер та обсяг тривалих величезних душевних страждань, приниження честі, гідності та репутації позивача внаслідок незаконного звільнення за статтею, неможливість подальшого працевлаштування та реалізації своїх конституційних прав, докладання зусиль для відновлення життєвих відносин та законного відновлення своєї репутації у суді.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, позов задоволено частково.
2.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Луганського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року №96-ос/а "Про звільнення ОСОБА_1 ".
2.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду з 04 вересня 2019 року.
2.3. Стягнуто з Луганського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 вересня 2019 року по 29 травня 2020 року у загальному розмірі 161366,16 грн з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.
2.4. В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
2.5. Задовольняючи позов частково суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що посадовими особами Луганського апеляційного суду не взяті до уваги вимоги спеціальних нормативно-правових актів, які підлягали застосуванню під час проведення службового розслідування та прийнятті відповідного рішення за результатами розгляду висновку про службове розслідування стосовно начальника відділу з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду.
ІІІ. Касаційне оскарження
2. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
2.1. Підставою звернення з касаційною скаргою відповідач зазначив пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 КАС України).
2.2. На обґрунтування підстави оскарження зазначає про те, що перед спірним дисциплінарним стягненням позивач протягом року двічі притягалась до дисциплінарної відповідальності і застосовані до неї стягнення (догана, попередження про неповну службову відповідність) на день винесення оспорюваного наказу не буди скасовані. Вказане, на думку скаржника, є безальтернативною підставою для звільнення позивача. Також відповідач вказує, що попередні накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності скасовані з процедурних підстав, що не виключає наявності факту вчинення позивачем протиправних дій.
2.3. Крім іншого, скаржник наголошує, що ОСОБА_1 зарекомендувала себе як недисциплінована та особа, яка схильна до порушень трудового розпорядку, несвоєчасно та неякісно виконує доручення, не може належним чином організувати виконання своїх обов`язків, у колективі не користується авторитетом та повагою.
2.4. Скаржник наголошує, що позивач як державний службовець відповідно до підпункту 13 пункту 14 Положення про апарат Луганського апеляційного суду підпорядковується безпосередньо керівнику державної служби у державному органі - керівнику апарату Луганського апеляційного суду, а тому є помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що в спірних правовідносинах ініціатива службового розслідування стосовно позивача належить виключно голові суду.
2.5. Також відповідач вважає хибним посилання судів попередніх інстанцій на норми Закону України "Про державну таємницю", Порядку організації забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених постановою КМУ від 18.12.2013 №939дск (далі - Порядок №939), оскільки Луганським апеляційним судом ініційовано проведення дисциплінарного провадження за порушення вимог Закону України "Про державну службу" щодо перевищення позивачем службових повноважень, а не службового розслідування відповідно до Закону України "Про державну таємницю" та Порядку №939. Предметом дисциплінарного провадження було з`ясування обставин щодо правомірності ініціювання розробки та погодження Правил пропускного режиму осіб до приміщення Луганського апеляційного суду та на його територію транспортних засобів і ці обставини не підпадають під ознаки порушення у сфері охорони державної таємниці. Дисциплінарна комісія не інкримінувала позивачу порушення охорони державної таємниці чи витоку секретної інформації і за цими фактами не проводилось дисциплінарне провадження.
2.6. Крім цього, відповідач наводить висновки Акту спеціальної перевірки-експертизи №78/3/26-6570дск, за змістом якого відсутні факти витоку секретної інформації та дій, що могли привести до такого витоку. Скаржник звертає увагу, що створювані за ініціюванням ОСОБА_1 . Правила містять гриф документа "Для службового користування", а не документа, що містить державну таємницю. Також на супровідному листі до Правил міститься резолюція голови суду, якою він доручив керівнику апарату з`ясувати обставини створення цих правил і єдиною законною підставою перевірки цього є ініціювання питання відкриття та здійснення дисциплінарного провадження.
2.7. Окрім вказаного, зазначає, що Закон України "Про судоустрій та статус суддів" не передбачає наявність у голови суду повноважень щодо притягнення посадових осіб та працівників апарату суду до дисциплінарної відповідальності, тому судження судів попередніх інстанцій щодо вказаного є помилковим.
2.8. Скаржник вказує, що у діях позивача не виявлено ознак злочину чи адміністративного проступку, натомість встановлено склад діяння, що полягає у перевищенні службових повноважень, а саме: самовільному ініціюванні підготовки, розробки і створенні Правил пропускного режиму осіб до приміщення Луганського апеляційного суду та на його територію транспортних засобів. Відповідно до оригіналу Правил пропускного режиму ОСОБА_1 погодила ці правила, під час чого не зверталась до голови суду чи його заступника для узгодження своїх дій. Водночас, у тексті Правил відсутнє місце для затвердження їх керівником установи - головою суду.
2.9. Також відповідачем поза межами строку, встановленого статтею 337 КАС України, подано 27.11.2020 доповнення до касаційної скарги, 21.12.2020 уточнену касаційну скаргу та 23.12.2020 уточнену-доповнену касаційну скаргу.
3. Позивач подала відзив на касаційну скаргу відповідача, за змістом якого висловила свої доводи, якими заперечила щодо висловлених у скарзі обґрунтувань щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову, та просила залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
3.1. Вказала, що оскільки голова суду безпосередньо контролює роботу режимно-секретного органу та відповідальний за організацію охорони державної таємниці в суді, тому тільки він чи відповідний його заступник має повноваження ініціювати проведення службового розслідування з питань, що стосуються охорони державної таємниці, стосовно начальника відділу режимно-секретної роботи. Оскільки Правила пропускного режиму стосуються безпосередньо заходів щодо збереження державної таємниці у суді, тобто режимно-секретної роботи, тому керівник апарату не мав повноважень проводити перевірку щодо ініціювання та розробки цих Правил.
3.2. Звертає увагу, що за наслідками дисциплінарного провадження відповідач лише припустив настання негативних наслідків, пов`язаних з введенням в дію вказаного Порядку, однак не довів їх існування. Вважає, що суди попередніх інстанцій правильно врахували, що ці наслідки є необґрунтованими, оскільки такі події не відбулись, розроблений документ не введений в дію, не оприлюднений, не доведений нікому до відома.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус учасника бойових дій, з 08.08.1998 по 06.11.2015 проходила службу в органах внутрішніх справ, з 05.11.2015 по 07.04.2016 - в Національній поліції.
5. З 08.04.2016 позивач призначена на посаду головного спеціаліста відділу діловодства та обліку звернень громадян Апеляційного суду Луганської області та прийняла присягу державного службовця.
6. 24.10.2016 позивач переведена на посаду головного спеціаліста з режимно-секретної роботи, 02.10.2017 - переведена на посаду начальника відділу з режимно-секретної роботи.
7. 08.01.2019 відповідно до статті 41 Закону України "Про державну службу" та пункту 5 статті 36 КЗпП України звільнена за власним бажанням із займаної посади за переведенням для подальшої роботи в Луганському апеляційному суді.
8. 09.01.2019 позивач призначена на посаду начальника відділу з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду в порядку переведення з Апеляційного суду Луганської області; 04.09.2019 - звільнена з займаної посади за перевищення службових повноважень відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", що підтверджується матеріалами особової справи державного службовця №77 ОСОБА_1 .
9. Комісією Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях проведено перевірку наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею в Луганському апеляційному суді, про що складений Акт №78/3/26-13170 від 24.09.2018, в якому серед іншого зазначено про необхідність виконання вимог пунктів 233, 234 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених постановою КМУ від 18.12.2013 № 939, розробити правила пропускного режиму в Луганському апеляційному суді.
10. Наказом від 04.10.2018 № 1 голови Луганського апеляційного суду затверджено "Правила пропуску осіб до приміщення Луганського апеляційного суду та на його територію транспортних засобів".
11. Для функціонування роботи Луганського апеляційного суду відповідно до вимог Закону України "Про державну таємницю", Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939, 04.12.2018 відділом з режимно-секретної роботи з діючого наказу голови Луганського апеляційного суду № 1 від 04.10.2018 розроблений витяг № 36 "Правила пропускного режиму осіб до приміщення Луганського апеляційного суду та на його територію транспортних засобів", якому присвоєний гриф "Для службового користування" та який погоджений командиром військової частини 3035 Національної гвардії України, затверджений в.о. голови суду ОСОБА_2 . Перший примірник вказаного витягу зберігається у відділі з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду, другий - у військовій частині 3035.
12. У березні 2019 року Комісією Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях проведено планову тематичну перевірку стану охорони державної таємниці в Луганському апеляційному суді, про що складений Акт № 78/3/26-2202 дск від 15.03.2019.
13. Під час вказаної перевірки виявлені недоліки щодо порушень розробки порядку "Правил пропускного режиму в Луганському апеляційному суді № 36 дск, а саме: не погоджено з РСО, не ознайомлено відповідальних осіб.
14. Суди встановили, що, за твердженням позивача, після обговорення з головою суду виявлених під час вказаної перевірки порушень вона приступила до їх усунення та в телефонному режимі зі старшим помічником начальника штабу (з ОС КЕОП) військової частини 3035 майором ОСОБА_3 обговорила всі необхідні питання для того, щоб привести Правила пропускного режиму у відповідність до пунктів 232-235 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених постановою КМУ від 18.12.2013 № 939.
15. Крім цього, встановлено, що Правила пропускного режиму осіб до приміщення Луганського апеляційного суду та на його територію транспортних засобів розроблені військовою частиною 3035, нею ж відповідно до підпункту 2 пункту 10.2 розділу ІІ наказу МВС України від 26.12.2016 №1351 "Про затвердження Переліку відомостей, що становлять інформацію в системі МВС України" присвоєно гриф "Для службового користування". Також вказані Правила направлені у двох примірниках спецзв`язком вих. від 19.04.2019 №40/35/24-85 дск.
16. Ці документи надійшли до Луганського апеляційного суду 13.05.2019, зареєстровані в суді 15.05.2019 за №59/19 дск вх.
17. На першому аркуші обох примірників Правил пропускного режиму осіб до приміщення Луганського апеляційного суду та на його територію транспортних засобів у графі "Погоджую" стоїть особистий підпис начальника відділу з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду ОСОБА_1, дата погодження - 12 квітня 2019 року. У графі "Затверджую" - особистий підпис командира військової частини 3035 полковника ОСОБА_5, дата затвердження - 18 квітня 2019 року.
18. На супровідному листі військової частини 3035 від 19.04.2019 голова Луганського апеляційного суду поставив резолюцію: "З`ясувати обставини створення документу та доповісти з пропозиціями".
19. 22.05.2019 з метою з`ясування цих обставин т.в.о. керівника апарату Луганського апеляційного суду ОСОБА_4 направив лист на ім`я командира військової частини 3035 полковнику ОСОБА_5 №5/838/2019.
20. Листами від 07.06.2019 №40/35/24-1022 та від 25.06.2019 №40/35/24-1166 т.в.о. командира військової частини 3035 та командир військової частини 3035 надали відповіді, в яких вказали, що ініціатором розробки Правил є ОСОБА_1 . Проект Правил розроблений на підставі Правил пропуску осіб до приміщення Луганського апеляційного суду та на його територію транспортних засобів, затверджених наказом голови Луганського апеляційного суду від 04.10.2019 №1. В телефонній розмові з начальником відділу з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду ОСОБА_1 та старшим помічником начальника штабу (ОС КЕОП) майором ОСОБА_3 було обговорено погодження цих Правил. Документи від голови Луганського апеляційного суду з приводу погодження на адресу військової частини 3035 не надходили. Переписка між військовою частиною 3035 та Луганським апеляційним судом з питань погодження Правил не здійснювалась
21. 19.06.2019 керівник апарату Луганського апеляційного суду видав наказ №65-ос/а "Про відкриття дисциплінарного провадження стосовно начальника відділу з режимно-секретної роботи ОСОБА_1 ".
22. Підставою для проведення дисциплінарного провадження стали листи військової частини 3035 від 19.09.2019 №40/35/24-85дск та від 07.06.2019 №40/35/24-1022. Метою проведення дисциплінарного провадження є визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку. Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Луганського апеляційного суду наказано провести службове розслідування з метою з`ясування обставин щодо правомірності ініціювання розробки та погодження "Правил пропуску режиму осіб до приміщення Луганського апеляційного суду та на його територію транспортних засобів" начальником відділу з режимно-секретної роботи ОСОБА_1 .
23. З вказаним наказом позивач ознайомлена 19.06.2019, що підтверджується її особистим підписом.
24. Під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 надавала особисті пояснення 01.07.2019 та 07.08.2019.
25. 27.08.2019 Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Луганського апеляційного суду складений висновок за результатами службового розслідування, згідно з яким відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування щодо правомірності ініціювання розробки та погодження "Правил пропуску режиму осіб до приміщення Луганського апеляційного суду та на його територію транспортних засобів" начальником відділу з режимно-секретної роботи ОСОБА_1, вважати такими, що підтвердилися. В діях начальника відділу з режимно-секретної роботи ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування закінчити.
26. В подальшому 02.09.2019 Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Луганського апеляційного суду складений висновок про наявність чи відсутність в діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, за змістом якого у діях начальника відділу з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", а саме: перевищення службових повноважень, в зв`язку з цим є підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Згідно із частиною п`ятою статті 66 Закону України "Про державну службу" видом дисциплінарного стягнення обрано звільнення з посади.
27. З вказаним висновком позивач ознайомлена 02.09.2019, про що свідчить її підпис.
28. 02.09.2019 секретарем та членами Дисциплінарної комісії складений акт про те, що під час ознайомлення ОСОБА_1 з цим висновком зауважень до нього, клопотань про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, додаткових пояснень та додаткових документів і матеріалів, що стосуються зазначених обставин справи, від ОСОБА_1 не надійшло.
29. 02.09.2019 за №3479/19 вх на ім`я в.о. керівника апарату Луганського апеляційного суду Беззубенка К.Ю. надійшло подання від Дисциплінарної комісії Луганського апеляційного суду про звільнення ОСОБА_1 з посади за вчинення дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 7 статті 65 Закону України "Про державну службу", а саме перевищення службових повноважень.
30. 03.09.2019 позивач надала свої пояснення.
31. Наказом в.о. керівника апарату Луганського апеляційного суду Беззубенка К.Ю. від 04.09.2019 №96-ос/а ОСОБА_1 - начальника відділу з режимно-секретної роботи - звільнено з 04.09.2019 за перевищення службових повноважень на підставі пункту 4 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу". Вирішено питання щодо виплати компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки.
32. З наказом про звільнення позивач ознайомлена 04.09.2019, про що свідчить її підпис.
33. Визначаючи наявність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який полягав у перевищенні службових повноважень, відповідач виходив з того, що начальник відділу з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду ініціювала розроблення військовою частиною 3035 "Правил пропуску режиму осіб до приміщення Луганського апеляційного суду та на його територію транспортних засобів" з грифом "Для службового користування", керувала розробкою та погодила вказані Правила, які були затверджені командиром військової частини 3035 ОСОБА_5, які суперечать чинним "Правилам пропуску осіб до приміщення Луганського апеляційного суду та на його територію транспортних засобів", затвердженим наказом голови Луганського апеляційного суду від 04.10.2018 №1. Ініціювання розробки, затвердження вказаних Правил та присвоєння їм грифу "Для службового користування" належить виключно до повноважень голови Луганського апеляційного суду, як наслідок останньою порушено порядок ініціювання розробки та затвердження вказаних Правил, що призвело до підриву авторитету судової установи, як державного органу.
34. Видаючи наказ від 04.09.2019 №96-ос/а "Про звільнення ОСОБА_1 ", відповідач керувався статтями 66-68, 75, 83, пунктом 4 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", статтями 147-149 Кодексу законів про працю України, поданням Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Луганського апеляційного суду від 02.09.2019 №3479/19 вх, висновком Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Луганського апеляційного суду від 02.09.2019 про наявність чи відсутність в діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, поясненнями ОСОБА_1 від 03.09.2019 №3482/19 вх.
35. Вважаючи цей наказ та своє звільнення протиправними, позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
36. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
37. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
38. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
39. Відповідно до частин другої та третьої статті 5 Закону України "Про державну службу" відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
40. Згідно із пунктом 10 частини першої статті 7 Закону державний службовець має право на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності.
41. Керівник державної служби приймає у межах наданих повноважень рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" (пункт 10 частини другої статті 17 Закону.
42. Згідно із частинами першою та другою статті 69 Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.
43. Згідно із частиною першою статті 64 Закону за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
44. Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина перша статті 65 Закону).
45. Пунктом 7 частини другої статті 65 Закону визначено, що дисциплінарним проступком є перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.
46. Частиною першою статті 66 Закону встановлено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
47. Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії (частина шоста статті 66 Закону).
48. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (частина одинадцята статті 69 Закону).
49. Частиною першою статті 74 Закону встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
50. Відповідно до частини першої статті 67 Закону дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.
51. Частинами першою та другою статті 77 Закону визначено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформлюється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
VI. Позиція Верховного Суду
52. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
53. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
54. Підставою звернення з касаційною скаргою відповідачем зазначено пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 КАС України).
55. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв?язку із прийняттям Луганським апеляційним судом наказу від 04.09.2019 № 96-ос/а про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу з режимно-секретної роботи.
56. Указаний наказ прийнятий у зв`язку з встановленням за результатами дисциплінарного провадження факту наявності в її діях складу дисциплінарного проступку, який виразився у перевищенні позивачем службових повноважень.
57. Цей наказ оскаржується позивачем з тих підстав, що, на її думку, є таким, що прийнятий з порушенням процедури, оскільки службове розслідування ініційоване керівником апарату суду, а не головою суду, зазначає про помилковість висновків останнього щодо наявності в її діях складу дисциплінарного проступку, також вважає, що відповідач безпідставно під час вказаної процедури не з`ясував наявність в її діях складу злочину або адміністративного правопорушення.