ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2021 року
м. Київ
справа № 826/9523/16
адміністративне провадження № К/9901/28081/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/9523/16
за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "ТУТКОВСЬКИЙ" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Аблов Є. В.) від 05 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Лічевецький І. О., Мацедонська В. Е., Мельничук В. П.) від 27 жовтня 2016 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство "ТУТКОВСЬКИЙ" (далі - ПАТ "ТУТКОВСЬКИЙ") звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у місті Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05 квітня 2016 року № 0642615141 та № 0652615141.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки, зазначені в акті перевірки щодо нереальності господарських операцій з придбання ПАТ "ТУТКОВСЬКИЙ" товарів у ТОВ "СПЕЦКОНСАЛТ", ТОВ "МОНОЛІТ-ТАЧ", ПП "СІТІ-М ТОРГ", ТОВ "ОМЕГА ТРЕЙДІНГ ГРУП", ПП "СТРІКС", та щодо не підтвердження факту надання ПП "ВКФ "АВЕНТА", ТОВ "ФІРМА "ГЛОБАЛ РЕСУРС", ПП "ТК "АСТОРІЯ", ПП "КИЇВБУДТРАНС-СЕРВІС" послуг з комплексу ремонтних та будівельних робіт, ґрунтуються на припущеннях, а не на достовірно встановлених фактах та доказах, як того вимагає податкове законодавство.
При цьому, позивач зазначає, що будівельні та ремонтні роботи, які виконували ПП "ВКФ "АВЕНТА", ТОВ "ФІРМА "ГЛОБАЛ РЕСУРС", ПП "ТК "АСТОРІЯ", ПП "КИЇВБУДТРАНС-СЕРВІС" були проведені в будівлях та приміщеннях, які на праві власності належать ПАТ "ТУТКОВСЬКИЙ" та використовуються у господарській діяльності товариства, в тому числі здаються в оренду.
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року, позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві № 0642615141 та № 0652615141 від 05 квітня 2016 року.
Присуджено на користь ПАТ "ТУТКОВСЬКИЙ" документально підтверджені судові витрати в розмірі 18705,90 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 04 листопада 2016 року Головне управління ДФС у місті Києві звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ "ТУТКОВСЬКИЙ" у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2017 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання заперечень. Витребувані матеріали справи.
6. 22 лютого 2017 року до Вищого адміністративного суду України від ПАТ "ТУТКОВСЬКИЙ" надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач просить залишити касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року - без змін.
7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
9. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. 23 лютого 2018 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі № 826/9523/16 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).
11. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2233/0/78-20 від 19 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку".
12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
13. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДФС у місті Києві про проведення перевірки від 19 січня 2016 року № 112 та наказу про продовження термінів перевірки від 24 лютого 2016 року № 928, відповідно до, згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77, пунктом 82.1 статті 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС у місті Києві № 34/26-15-13-01-04, № 29/26-15-13-01-04, № 41/26-15-13-06-03, № 35/26-15-13-01-02, № 339/26-15-13-04-06, № 187/26-15-13-03-03 від 29 січня 2016 року була проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ "ТУТКОВСЬКИЙ" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2014 року, висновки якої оформлені актом перевірки від 18 березня 2016 року № 25/26-15-14-01-04/1431334.
15. За висновками контролюючого органу, встановлено порушення ПАТ "ТУТКОВСЬКИЙ":
- пункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пунктів138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 396 006 грн, в тому числі за 2013 рік на суму 45 831 грн, 2014 рік на суму 350 175 грн;
- підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 647 474 грн, в тому числі за січень 2014 року в сумі 91 628 грн, лютий 2014 року в сумі 34 855 грн, березень 2014 року в сумі 27 140 грн, квітень 2014 року у сумі 117 452 грн, травень 2014 року у сумі 20 813 грн, червень 2014 року в сумі 31 634 грн, липень 2014 року у сумі 209 837 грн, серпень 2014 року у сумі 15 601 грн, грудень 2014 року у сумі 98 514 грн;
- підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по орендній платі за землю за 2014 рік в сумі 49 025,20 грн.
16. На підставі висновків викладених в акті перевірки від 18 березня 2016 року № 25/26-15-14-01-04/1431334, контролюючим органом 05 квітня 2016 року були винесені податкові повідомлення-рішення:
- № 0642615141, яким ПАТ "ТУТКОВСЬКИЙ" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 495 007 грн, в тому числі 396 006 грн за податковими зобов`язаннями, 99 001 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
- № 0652615141, яким ПАТ "ТУТКОВСЬКИЙ" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 809 342 грн, в тому числі 647 474 грн за податковими зобов`язаннями, 161 868 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
17. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що позивачем доведено дотримання ним законодавчих вимог щодо документального підтвердження сум витрат, віднесених до складу податкового кредиту за перевіряємий період.
19. Такий висновок судів попередніх інстанцій обґрунтовано тим, що надані позивачем первинні документи на підтвердження товарності укладених угод з його контрагентами оформлені у відповідності до вимог Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-ХIV) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.
20. Крім того, судами встановлено, що з наявних в матеріалах справи копій первинних документів чітко прослідковується наявність взаємозв`язку між витратами позивача на придбання товарно-матеріальних цінностей та здійсненням ним господарської діяльності.
21. Водночас відповідачем не було надано суду належних документальних доказів відсутності у контрагентів позивача спеціальної податкової правосуб`єктності на момент укладення і виконання договорів про надання послуг, зокрема, того, що дані підприємстві не були зареєстровані в якості платників ПДВ або того, що їх реєстрація платниками ПДВ була анульована у встановленому законом порядку.
Також в ході розгляду даної справи відповідачем не було пред`явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочину, укладеного між ПАТ "ТУТКОВСЬКИЙ" і постачальниками ТОВ ""СПЕЦКОНСАЛТ", ТОВ "МОНОЛІТ-ТАЧ", ПП "СІТІ-М ТОРГ", ТОВ "ОМЕГА ТРЕЙДІНГ ГРУП", ПП "СТРІКС", а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання договорів поставок та первинних документів до них неуповноваженими на те особами.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
23. В доводах касаційної скарги контролюючий орган зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин справи, оскільки враховуючи об`єми задекларованих операцій, різноплановість проданих товарів та наданих послуг, відсутність трудових ресурсів наявні підстави для висновку про неможливість здійснення операцій, що задекларовані у податковій звітності ТОВ "СПЕЦКОНСАЛТ", ТОВ "МОНОЛІТ-ТАЧ", ПП "СІТІ-М ТОРГ", ТОВ "ОМЕГА ТРЕЙДІНГ ГРУП", ПП "СТРІКС", тобто операції здійснені по ланцюгу постачання до ПАТ "ТУТКОВСЬКИЙ" не мали реального товарного характеру.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
25. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
26. Як вже зазначалось в цій постанові, фактичною підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, слугувало відображене в акті перевірки судження про відсутність у позивача права формувати податковий кредит по господарським операціям з контрагентами, які не мали реального характеру.
27. Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
28. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).
29. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
30. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт "а").
31. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
32. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
33. Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
34. Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
35. Пунктом 44.2 статті 42 ПК України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.
36. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон № 996-ХIV.
37. Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.