ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 809/466/17
адміністративне провадження № К/9901/47884/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Бучик А.Ю.,
суддів Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року (колегія у складі: головуючого судді Ніколіна В.В., суддів - Багрія В.М., Кушнерика М.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Бойко Оксани Володимирівни, третя особа: відділ у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до головного інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Бойко Оксани Володимирівни, третя особа: відділ у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради, ОСОБА_2 в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 15 березня 2017 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно скасовано дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 05 серпня 2015 року №26/15, прийнятих відділом у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради.
Постановою Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року скасовано та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.
Не погодившись з указаним судовим рішенням, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що оскаржуване судове рішення винесено з порушенням норм матеріального права, так як твердження про порушення позивачем законодавства є безпідставними з огляду на те, що ОСОБА_1 керувався містобудівними умовами, виданими йому відповідачем.
Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Третя особа - ОСОБА_2 у відзиві на касаційну скаргу просила рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як установлено судами та вбачається з матеріалів справи, 15.10.2015 Управлінням Держархбудінспекції в Івано-Франківській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт за №ІФ 082152812121, замовником якої виступив ОСОБА_1 .
Надалі, 15.03.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Бойко О.В., відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 21.02.2017 №285, направлення на проведення позапланової перевірки №6 від 28.02.2017, "Порядку здійснення державного архітектурно будівельного нагляду", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва будівництві продтоварного магазину по АДРЕСА_1 .
Так, уповноваженою особою під час проведення позапланової перевірки встановлено, що рішення про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 05.08.2015 №26/15, підписане начальником відділу у справах архітектури та містобудівного кадастру, головним архітектором міста прийняте з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: при наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва продтоварного магазину на АДРЕСА_1 замовником ОСОБА_1 порушено п.8 ч.1 ст.1 та п.6 розділу V"Прикінцеві положення" Закону №3038-VI, п.1.2, 2.2, 3.4, 3.7 Порядку №109, абз. 1 п.4.3 ДБН В.2.2-23-2009 "Будинки і споруди. Підприємства торгівлі".В пунктах 2,11,13 розділу "Містобудівні умови та обмеження" не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не міститься конкретних цифрових показників, а тільки посилання на нормативні акти, за якими неможливо визначити містобудівні умови та обмеження; відсутнє викопіювання з оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000; містобудівний розрахунок не містить розрахунку щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув`язки архітектурно-планувального та об`ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою; не зазначена норма, згідно з якою рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до Закону №3038-VI не затверджені плани зонування або детальні плани територій, дозволялось би приймати з урахуванням попередніх планувальних рішень (в даному випадку - генеральний план міста Калуш, розробленим у 1978 році Українським державним інститутом проектування міст "Діпромісто" у межах встановленого законодавством строку, припинила дію з 01.01.2015).
Як наслідок, відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.03.2017 та в подальшому прийнято Рішення, яким скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 05.08.2015 №26/15 на "Будівництво продтоварного магазину на АДРЕСА_1 ".
Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що при винесенні оскаржуваного рішення головний інспектор будівельного нагляду Бойко О.В. не використав усіх можливих заходів, передбачених законодавством та спрямованих на дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності, прийнявши оскаржуване рішення необґрунтовано, недобросовісно та передчасно.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд вказав, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 05.08.2015 №26/15 не відповідають містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам, а тому підлягають скасуванню.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені в Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI).
Частиною 1 статті 6 Закону № 3038-VI передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Положенням статті 7 вказаного Закону встановлено, що зміст управління у сфері містобудівної діяльності, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду включає, зокрема, контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації.
За змістом частини першої статті 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
В свою чергу, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).