1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



18 березня 2021 року

м. Київ

справа № 520/4012/19

адміністративне провадження № К/9901/35586/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,   

суддів - Гусака М.Б., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2019 року (головуючий суддя Заічко О.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року (головуючий суддя Присяжнюк О.В., судді - Спаскін О.А., Любчич Л.В.) у справі за адміністративним позовом Приватної науково-виробничої фірми "Анкор - Теплоенерго" до Головного управління ДПС у Харківській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року Приватна науково-виробнича фірма "Анкор-Теплоенерго" (далі - ПНВФ "Анкор-Теплоенерго") звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області), в якому просила скасувати податкові повідомлення - рішення від 12 березня 2019 року: № 00000951402, №00000961402 та №00000981402.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення - рішення від 12 березня 2019 року: № 00000951402 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 6059898 грн та за штрафними санкціями - 818529 грн; № 00000961402 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 382175,72 грн та за штрафними санкціями - 95543,93 грн; № 00000981402 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 85953,57 грн.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2019 року заяву ПНВФ "Анкор-Теплоенерго" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області        на користь позивача витрати        на професійну правничу допомогу у розмірі 37323,75 грн. В іншій частині заяву залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанцій, а також його додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року повернуто, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху (несплатою судового збору).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2019 року, Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 листопада 2019 року залишив її без задоволення, а додаткове рішення - без змін.

Задовольняючи частково заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу складає 37323,75 грн. Крім того, за висновками судів, витрати відповідають співвідношенню реальності понесених витрат з розумністю визначення їх розміру, з врахуванням складності справи. Разом з тим, відповідач, на якого покладено обов`язок доказування неспівмірності витрат у разі заперечення щодо розміру останніх, не надав доказів, які б вказували на завищення вартості наданих послуг або на неправомірне їх визначення.   

Не погодившись з додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2019 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року, ГУ ДПС у Харківській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до    статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України    (далі -    КАС України) підлягають розподілу лише витрати на правничу допомогу, які вже були понесені та які є деталізованими. З посиланням на постанови Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17 та від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16 скаржник вважає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги. Проте, суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що всупереч частині п`ятій    статті 134 КАС України    розмір витрат на оплату послуг адвоката у цій справі не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (підготовка до розгляду справи); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

У зв`язку з реорганізацією податкового органу та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", згідно зі    статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, проведено заміну відповідача ГУ ДФС у Харківській області на його правонаступника - ГУ ДПС у Харківській області.

Позивач скористався своїм правом та надіслав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначив, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 132 КАС України    визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до    статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність",    гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно частини дев`ятої    статті 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частин першої - третьої    статті 134 КАС України    витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами п`ятою-сьомою статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.


................
Перейти до повного тексту