1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



18 березня 2021 року

м. Київ

справа № 240/5396/18

адміністративне провадження № К/9901/28577/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Гімона М.М., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біокоре Україна" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ТОВ "Біокоре Україна" (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Житомирській області від 27.06.2018 №0001411202 відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2018 року у сумі 1 240    259 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення від 27.06.2018 №0001411202 вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам чинного податкового законодавства, оскільки висновки контролюючого органу, на підставі яких було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є хибними.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Житомирській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Біокоре Україна" (код ЄДРПОУ 36459195) зареєстроване як юридична особа 23.02.2009, перебуває на обліку в ГУ ДФС у Житомирській області.

В період із 22.05.2018р. по 14.06.2018р. ГУ ДФС у Житомирській області відповідно до п.200.10 ст.200 ПК України в порядку, встановленому ст.76 ПК України проведено камеральну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, заявленої за квітень 2018 року.

За наслідками перевірки складено акт від 14.06.2018 №1365/06-30-12-02-26 (далі - акт перевірки).

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, за її результатами встановлено порушення позивачем:

- пункту 200.1 ст.200 ПК України - завищено від`ємне значення за квітень 2018 року на 3 грн;

- підпункту "б" п.200.4 ст.200 ПК України - відмовлено в наданні бюджетного відшкодування в декларації з ПДВ за квітень 2018 року на суму 1 240 259 грн.

Такі висновки були зроблені контролюючим органом, виходячи з того, що відповідно до Додатку 3 до декларації щодо сум від`ємного значення встановлено, що у квітні 2018 року платником заявлено до бюджетного відшкодування залишок від`ємного значення за травень 2017 року по контрагенту - постачальнику ПП "Хлібороб-Арго" в сумі ПДВ 1 236 593 грн.

Проте згідно з Додатком 5 до декларації з ПДВ за травень 2017 року ТОВ "Біокоре Україна" включено до складу податкового кредиту по контрагенту ПП "Хлібороб-Арго" суму в розмірі 1 908 грн, відповідно до податкової накладної №19 від 29.05.2017, яку зареєстровано в СЕА 15.06.2017. Інші податкові накладні за даний період по взаємовідносинах ПП "Хлібороб-Арго" з ТОВ "Біокоре Україна" згідно відомостей з СЕА відсутні.

Окрім того, зазначено, що сума 1 908 грн Товариством заявлена до бюджетного відшкодування у декларації з ПДВ за травень 2017 року.

Також в акті перевірки зазначено, що в декларації за квітень 2018 року позивачем заявлено до бюджетного відшкодування залишок від`ємного значення за серпень 2017 року по контрагенту - ПП "Хлібороб-Арго" суму ПДВ 3 663 грн, проте відповідно до аналізу Додатку 5 до декларації з ПДВ за серпень 2017 року встановлено, що даний контрагент не формував податковий кредит та від`ємне значення за серпень 2017 року.

Порушення п.200.1 ст.200 ПК України, а саме завищення від`ємного значення за квітень 2018 року на суму 3 грн виникло у зв`язку з невідображенням у податковій декларації з ПДВ за березень 2018 року розрахунку коригування №26237 від 13.03.2018, який зареєстрований 11.04.2018 по ТОВ "Центр сертифікації ключів "Україна".

На підставі акта перевірки, за результатами виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.06.2018 №0001411202 відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2018 року у сумі 1 240 259 грн.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням Товариство оскаржило його до суду.

Задовольнивши позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення від 27.06.2018 №0001411202.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується з наведеними висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 76.1 ст.76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із п.200.1. ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2. ст.200 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до п.204. ст.200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Згідно із п.200.6 ст.200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов`язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених п.200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Пунктом 200.7 ст.200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У п.102.5 ст.102 ПК України визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що сума від`ємного значення визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду та враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу платник ПДВ має право обирати: декларувати йому суму бюджетного відшкодування чи зараховувати цю суму до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. При цьому податковий кредит, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування, формується за рахунок сум від`ємного значення з ПДВ, які фактично сплачені отримувачем товару його постачальнику (постачальникам) у попередніх (попередньому) податкових періодах (податковому періоді), що передують (передує) звітному.


................
Перейти до повного тексту