ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року
м. Київ
справа №760/14721/16-а
адміністративне провадження №К/9901/37026/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року (головуючий суддя Горяйнов А.М., судді: Желтобрюх І.Л., Мамчур Я.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС, за участю третьої особи - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,
В С Т А Н О В И В :
В серпні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач), за участю третьої особи - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови від 18 серпня 2016 року у справі про порушення митних правил №0405/10000/16.
Обґрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 вказував, що діяв в межах наданих йому прав та здійснював декларування товару і заявляв відомості щодо нього, виходячи зі змісту товарно-супровідних документів, а також не мав на меті ухилитися від сплати податків та зборів; так при декларуванні товару ним було враховано рішення Східної митниці №КТ-700000002-1497-2013 на товар "Технологічна лінія по виробництву кормів для тварин", в якому митний орган вирішив спірне питання на користь саме коду товару за УКТ ЗЕД 8436100000; крім того, відповідно до частини 6 статті 69 Митного кодексу України (далі - МК України) штрафи та інші санкції застосовуються органами доходів і зборів виключно в разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію товарів у складному випадку прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на його характер.
Постановою Солом`янського районного суду м.Києва від 16 грудня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що директор (декларант) ТОВ "ГРІН ТРЕЙД РОУТ" ОСОБА_1 при митному оформленні товару за МД №100260006/2016/245522 здійснив дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів, а саме: заявив в митній декларації з метою зменшення розміру митних платежів неправдиві відомості щодо коду товару, чим вчинив порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена статтею 485 МК України.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року постанову Солом`янського районного суду м.Києва від 16 грудня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що заявлення у митній декларації відомостей про код товару згідно з УКТ ЗЕД не є безумовною підставою для митного оформлення товару та визначення розміру митних платежів, виходячи саме із заявленого позивачем коду товару, адже митний орган вправі здійснити самостійну його класифікацію, відтак дії позивача не становлять склад порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України.
Не погоджуючись з прийнятим апеляційним судом рішенням, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на обставини, встановлені в оскаржуваній постанові та те, що дії ОСОБА_1, на думку відповідача, підпадають під визначення "інших дій", спрямованих на ухилення від сплати або зменшення митних платежів, просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення апеляційного суду, яке він вважає обґрунтованим і законним, - без змін.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що ТОВ "ГРІН ТРЕЙД РОУТ", директором якого є ОСОБА_1, 11 червня 2016 року ввезло на митну територію України обладнання для приготування тваринних кормів.
13 червня 2016 року позивач здійснив митне оформлення зазначеного товару, зазначивши у митній декларації його кодом згідно з УКТ ЗЕД 8436100000, ставка мита - 0%.
Відділом класифікації товарів Управління адміністрування митних платежів прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-100000000-0098-2016 від 15 червня 2016 року, згідно з яким товару, ввезеному ТОВ "ГРІН ТРЕЙД РОУТ", присвоєно код згідно з УКТ ЗЕД 8438809900.
Старшим державним інспектором сектору митного оформлення №2 митного поста "Східний" Митниці у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0405/10000/16, в якому вказано, що в результаті зміни коду товару згідно з УКТ ЗЕД із 8436100000 на 8438809900 митні платежі збільшилися на 7054,33 грн., з яких 5878,61 грн. - ввізне мито та 1175,72 грн. - податок на додану вартість, у зв`язку з чим інспектором зроблено висновок про наявність у діях ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, передбачених статтею 485 МК України, які полягають у заявленні у митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, або несплаті митних платежів у строк, встановлений законом, або інших протиправних діях, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів.
Постановою заступника начальника Київської міської митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Катамадзе І.Г. від 18 серпня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 21 162,99 грн., оскільки ОСОБА_1 з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів заявив у митній декларації неправильний код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Не погоджуючись із ухваленою відповідачем постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 466 МК України визначено, що адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.
Додержання органами доходів і зборів вимог закону в разі застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку органів вищого рівня та їх посадових осіб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та іншими заходами, передбаченими законодавством України.
Згідно із частиною 1 статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Положення статті 489 МК України визначають обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил.
За вимогами цієї статті посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 510 МК України посадова особа органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, може витребувати документи, необхідні для розгляду справи, у тому числі матеріали фото- і кінозйомки, звуко- і відеозапису, інформаційних баз та банків даних, а також інші носії інформації.
За змістом статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.