1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



19 березня 2021 року


м. Київ

справа № 826/6958/17

адміністративне провадження № К/9901/5455/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

cудді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,



розглянув у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ ХРЕЩАТИК" Славкіної М.А.

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 (колегія у складі суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В., Кучми А.Ю.)

у справі №826/6958/17

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК",

третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

про зобов`язання вчинити дії



У С Т А Н О В И В:



1.                    29.05.2017 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "КБ "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича (далі - відповідач), третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив про:

-                    визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не включення рахунку позивача до переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ "КБ "Хрещатик" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

-                    зобов`язання відповідача внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ "КБ "Хрещатик" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ФГВФО, стосовно включення рахунку позивача до цього переліку з метою виплати гарантованої суми відшкодування у розмірі 200000 грн.

2.                    Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2018 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2018 скасовано, прийнято нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" щодо не включення рахунку ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ "КБ "Хрещатик" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Хрещатик" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1, який має право на відшкодування коштів за вкладом (на підставі додаткового договору №1до договору №152D-644571 від 04.04.2016) в ПАТ КБ "Хрещатик" в сумі 200 000,00 грн.

3.                    20.12.2018 позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

4.                    Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено; стягнено з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 109200,00 грн.

5.                    26.02.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019. Скаржник просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

6.                    Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2019 відкрито касаційне провадження.

7.                    У касаційній скарзі відповідач не погоджується з ухвалою суду апеляційної інстанції та вважає, що судом було допущено порушення норм матеріального та процесуального права з огляду на таке:

А) судом апеляційної інстанції не було дотримано вимоги ч. 4 ст. 143 КАС України, адже оскаржувану ухвалу було винесено в порядку письмового провадження 15.01.2019, тобто більше ніж через місяць з дня ухвалення рішення по суті;

Б) позивач порушив вимоги ч. 7 ст. 139 КАС України, подавши заяву 17.12.2018;

В) заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними, необґрунтовано великими та надуманими;

Г) уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" як і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не може бути боржником в межах виконавчого провадження по стягненню витрат.

8.                    01.02.2021 надійшов відзив від позивача, в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін оскільки:

А) заява позивача про стягнення витрат на правничу допомогу розглядалася у відкритому судовому засіданні;

Б) заяву відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України містив текст апеляційної скарги, а докази було подано 17.12.2018 в межах встановленого ч. 7 ст. 139 КАС України строку;

В) позивач подав всі необхідні докази на підтвердження фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, обов`язок доведення неспівмірності розміру витрат покладається на відповідача, і за клопотанням сторони суд може зменшити судові витрати. Відповідач такого клопотання до суду апеляційної інстанції не подавав;

Г) суд апеляційної інстанції правомірно стягнув витрати з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", оскільки саме вона є відповідачем у справі.

9.                    Оцінюючи доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм процесуального права, Суд дійшов таких висновків.

10.                    Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

11.                    Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

12.                    Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

13.                    Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

14.                    Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржуване рішення не відповідє з огляду на таке.

15.                    Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

16.                    Згідно з п. 11 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до п.    3 ч.1 ст. 131-1 та ст. 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01.01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019.

17.                    Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

18.                    Відповідно до ст.    132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

19.                    Частиною 1 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

20.                    У ч. 2 ст. 134 КАС України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

21.                    Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).


................
Перейти до повного тексту