ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/11847/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В - головуючий, Губенко Н. М., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В. М.,
представників учасників справи:
позивача - Шурдук Р.В., Гусак А. М., Овод А. П.,
відповідача - Федоров Д. В.,
третьої особи 1 - Сокирко Н. В.
третьої особи 2 - Миколаєнко Р. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 (головуючий суддя Скрипка І. М., судді Михальська Ю. Б., Тищенко А. І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 (суддя Трофименко Т. Ю.)
у справі №910/11847/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрезеніус Медикал Кер Україна"
до Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1) Чернігівська обласна державна адміністрація;
2) Чернігівська міська рада,
про стягнення 1213358,46 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрезеніус Медикал Кер Україна" (далі - ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна", Фрезеніус, товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (після зміни предмету позову і заміну первісних відповідачів належним відповідачем) до Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради (далі - КНП "Чернігівська міська лікарня №2", Лікарня), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська міська рада, про стягнення 1213358,46 грн.
1.2.Позов обґрунтований наявністю у відповідача невиконаного обов`язку з оплати фактично наданих позивачем медичних послуг у період з 16.12.2016 по 31.12.2016, оскільки (1)Лікарня є уповноваженим замовником медичних послуг з гемодіалізу, (2) Лікарня є одержувачем бюджетних коштів з цільовим призначенням для розрахунку з Фрезеніус, (3) Лікарня укладала договір №1 від 23.01.2017, який сторонами виконаний, (4) Лікарня фактично зробила пропозицію укласти новий договір та зобов`язана була укласти новий договір про надання медичних послуг з Фрезеніус, втім безпідставно ухилилася від ініціювання необхідних процедур закупівлі, (5) під час спірного періоду між сторонами продовжували існувати зобов`язальні відносини з надання і оплати послуг, укладені у спрощений спосіб, (6) пацієнти, яких не відкликали і не перенаправляли, отримали бюджетне безкоштовне лікування у медичному закладі Фрезеніус, з огляду на добросовісність приватного інвестора, що усвідомлює необхідність забезпечення найвищої соціальної цінності - життя і здоров`я людини та відсутності альтернативи для важкохворих в м. Чернігів.
1.3.Правовимим підставами позову Позивач зазначає: статтю 3 Конституції України, статті 11, 509, 526, 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 174, 181, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 5, 18, 37, 38, 52 Основ законодавства України про охорону здоров`я.
1.4.Лікарня проти задоволення позову заперечила з тих підстав, що у відповідача у спірний період з 16.12.2016 по 31.12.2016 жодних договірних відносин з позивачем не виникало, жодних договорів не укладалось, тендерів не проводилось, а фактичне надання послуг позивачем пацієнтам, навіть, якщо таке і могло мати місце, не є свідченням наявності саме договірних відносин між позивачем та відповідачем з надання безоплатних медичних послуг за рахунок бюджетних коштів.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.03.09.2009 ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" та Чернігівська обласна державна адміністрація підписали Протокол про наміри щодо реалізації проекту по створенню діалізного медичного центру в м. Чернігів, відповідно до змісту якого товариство зобов`язалося на власний ризик та на власні кошти забезпечити реалізацію проекту по створенню діалізного медичного центру в м. Чернігові, а Облдержадміністрація зобов`язалася після введення центру в експлуатацію вживати всі необхідні заходи для направлення в Центр діалізних хворих, забезпечувати здійснення оплати за проведене товариством лікування в межах бюджетних коштів, розпорядниками яких є Облдержадміністрація, згідно з умовами договорів, що укладаються між сторонами або між товариством і іншими, визначеними Облдержадміністрацією, розпорядниками бюджетних коштів для реалізації даного проекту.
2.2.19.09.2009 ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" та Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації уклали Угоду про реалізацію проекту по створенню діалізного медичного центру в м. Чернігів.
2.3. Чернігівською обласною державною адміністрацією було затверджено обласну програму "Надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю" на 2013-2017 роки, метою якої визначено комплексне вирішення проблеми профілактики, діагностики та лікування хронічної ниркової недостатності; зниження рівня захворюваності, інвалідності та смертності населення від хронічної ниркової недостатності; збільшення тривалості та покращення якості життя хворих з хронічною нирковою недостатністю. Відповідно до пункту 5 вищезазначеної програми фінансування програми здійснюватиметься у межах асигнувань, передбачених на охорону здоров`я в обласному, районних та міських бюджетах, а також інших джерел не заборонених законодавством. Обсяг фінансування програми визначається щороку, виходячи з конкретних завдань та реальних можливостей бюджету.
2.4. Надалі Чернігівською обласною державною адміністрацією було затверджено обласну програму забезпечення населення Чернігівської області спеціалізованою медичною допомогою на 2016-2020 роки, метою якої визначено збереження та зміцнення здоров`я, профілактика та зниження показників захворюваності, інвалідності та смертності населення. Відповідно до пункту 5 цієї програми фінансове забезпечення заходів Програми здійснюватиметься за рахунок асигнувань обласного бюджету, які передбачають у кошторисах відповідальних виконавців Програми, коштів державного бюджету, а також інших джерел не заборонених законодавством підвищення якості та ефективності надання медико-санітарної допомоги, забезпечення соціальної справедливості і захисту прав громадян на охорону здоров`я.
2.5.Обсяг фінансування Програми за рахунок коштів обласного бюджету визначається щороку, виходячи з конкретних завдань та можливостей фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді.
2.6.Орієнтовний обсяг фінансування Програми складає 559658,00 тис. грн та може коригуватися виконавцем під час її виконання.
2.7.Ресурсне забезпечення обласної Програми забезпечення населення Чернігівської області спеціалізованою медичною допомогою на 2016-2020 наведено у додатку 1.
2.8.Рішенням Чернігівської обласної ради №11-3/VII від 27.01.2016 "Про внесення змін до рішення обласної ради від 25 грудня 2015 №64-2/ VII "Про обласний бюджет на 2016 рік" було затверджено міжбюджетні трансфери на 2016 рік, зокрема, 16169300,00 грн бюджету м. Чернігів на лікування хворим методом гемодіалізу.
2.9.Додатком №3 до рішення Чернігівської міської ради №14/VII-18 від 29.12.2016 "Про внесення змін і доповнень до рішення міської ради від 28 грудня 2015 №2/VII-6 "Про міський бюджет на 2016 рік" зі змінами та доповненнями визначено видатки за рахунок медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (з загального фонду обласного бюджету на лікування хворих методом гемодіалізу) у розмірі 26169300,00 грн.
2.10. 23.01.2017 між КНП "Чернігівська міська лікарня №2" як замовником та ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" як учасником укладено договір про надання медичних послуг №1 (надалі також - договір), за умовами п. 1.1 якого учасник зобов`язується надати замовнику код згідно з ДК 016-2010 (код згідно ДК 021-2015): 86.22.1 "послуги у сфері спеціалізованої лікарської практики" (85121000-3 "послуги у сфері лікарської практики") (медичне лікування амбулаторне в клініках методом гемодіалізу, в тому числі у режимі он-лайн гемодіафільтраціі) (надалі - "медичні послуги") з лікування хворих, які направляються замовником. Відповідно до п. 2.1 договору якість медичних послуг має відповідати стандартам та нормативно-правовим актам, які діють на території України та регулюють порядок надання таких послуг, а саме - "стандарту та уніфікованим клінічним протоколам надання медичної допомоги зі спеціальності "нефрологія", затверджених наказом МОЗ України від 11.05.2011 №280/44) - (надалі - "Стандарт"). Згідно з п. п. 3.2, 3.3 договору загальна ціна договору складає 18083352,48 грн без ПДВ. Загальна ціна договору, визначена у п. 3.2. цього договору, розраховується відповідно до кількості проведених процедур гемодіалізу у режимі он-лайн гемодіафільтрації, з яких 8808 процедур по ціні 2053,06 грн без ПДВ. За приписами п. п. 4.1, 4.2 договору оплата медичних послуг здійснюється замовником у національній валюті України на розрахунковий рахунок учасника протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту підписання акта про надання медичних послуг. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок здійснюється протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок. Оплата фактично наданих медичних послуг здійснюється кожного місяця після їх надання та підписання обома сторонами акта про надання медичних послуг. У п. 5.1 договору встановлено, що медичні послуги надаються учасником у медичному центрі ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" у м. Чернігів за адресою: м. Чернігів, вул. 1-го Травня, 170-а, та медичному центрі ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" у м. Черкаси, що находиться за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 32 / провулок Боженка, 2, в період з 12.05.2016 по 31.12.2016 включно, однак у будь-якому випадку до повного виконання учасником своїх зобов`язань за цим Договором, зокрема щодо надання медичних послуг у кількості та на умовах встановлених у п. 3.3 договору. Строк дії договору з дати підписання по 31 грудня 2017, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Відповідно до статті 631 ЦК України умови Договору застосовуються до відносин між замовником і учасником, що виникли до його укладення, у тому числі щодо фактично наданих учасником до моменту укладення договору замовнику медичних послуг (п. 10.1 договору).
2.11. Додатковою угодою від 30.01.2017 №1 до договору сторони виклали п. п. 3.2, 3.3, 5.1 договору в такій редакції:
" 3.2. Загальна ціна договору складає 16699590,04 грн. без ПДВ.".
" 3.3. Загальна ціна договору, визначена у п. 3.2. цього договору розраховується відповідно до кількості проведених процедур гемодіалізу у режимі он-лайн гемодіафільтрації, а саме: 8134 процедур по ціні 2053,06 грн без ПДВ.".
" 5.1. Медичні послуги надаються учасником у медичному центрі ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" у м. Чернігів за адресою: м. Чернігів, вул. 1-го Травня, 170-а, та медичному центрі ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" у м. Черкаси, що находиться за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 32 / провулок Боженка, 2, в період з 12.05.2016 по 16.12.2016 включно, однак у будь-якому випадку до повного виконання учасником своїх зобов`язань за цим договором, зокрема щодо надання медичних послуг у кількості та на умовах встановлених у п. 3.3 договору.".
2.12. На виконання умов договору сторонами 03.02.2017 було підписано акт №1 про надання медичних послуг, у якому вказано, що учасник надав у період з 12.05.2016 по 16.12.2016, а замовник прийняв послуги: код згідно ДК 016-2010 (код згідно з ДК 021-2015): 86.22.1 "послуги у сфері спеціалізованої лікарської практики" (85121000-3 "послуги у сфері лікарської практики") (медичне лікування амбулаторне в клініках методом гемодіалізу, в тому числі у режимі он-лайн гемодіафільтраціі) з лікування хворих, які направлені замовником до учасника; за надані послуги замовник зобов`язаний сплатити учаснику 16699590,04 грн без ПДВ (кількість процедур - 8134, ціна послуги - 2053,06 грн). Крім того, сторонами підписано звіт про надання медичних послуг (медичне лікування амбулаторне методом діалізу, в тому числі у режимі гемодіафільтрації) за період з 12.05.2016 по 16.12.2016, згідно з яким надано 8134 процедури.
2.13.За період з 16.12.2016 по 31.12.2016 позивач надав медичні послуги лікування методом гемодіалізу, а саме, надав медичні послуги 92 пацієнтам у кількості 591 процедура, загальна вартість яких становить 1213358,46 грн, що підтверджується долученим позивачем до позову: переліком пацієнтів та кількості наданих послуг за період з 16.12.2016 по 31.12.2016; виписками із карт динамічного спостереження хворих; направлень / виписок з медичних карт хворих на лікування в медичний центр ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" в м. Чернігів.
2.14.Після виконання останнього укладеного у письмовій формі договору №1 від 23.01.2017 лікарня затвердила і надіслала позивачеві відгук №01-05/355 від 06.03.2017, в якому високо оцінила якість послуг, наданих пацієнтам у медичному центрі Фрезеніус. Крім того, лікарня зазначила, що має намір і надалі продовжувати співробітництво з ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" і рекомендує таке співробітництво потенційним замовникам, що на думку позивача свідчить, що лікарня фактично зробила пропозицію укласти наступний договір, однак у подальшому ухилилась від ініціювання необхідних процедур закупівлі.
2.15.Листом №01-05/1061 від 14.07.2017 Лікарня запитувала у Фрезеніус інформацію щодо потреби в загальному обсязі цільових коштів для лікування хворих на хронічну ниркову недостатність методом гемодіалізу за формою, що додавалась. У відповідь на вказаний лист Фрезеніус повідомив лікарню про потребу у загальному обсязі цільових коштів для лікування хворих на хронічну ниркову недостатність методом гемодіалізу за формою, що додавалась (лист №179-170717-П від 17.07.2017).
2.16.Рішення про перенаправлення хворих на лікування в інший заклад охорони здоров`я не приймалось, позивач не отримував від відповідача жодної заяви, листа про необхідність припинення надання медичних послуг, з огляду на що, позивач вважав, що запит щодо лікування визначеного переліку пацієнтів залишався чинним для позивача після 16.12.2016.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. Господарський суд міста Києва рішенням від 29.01.2020 у справі №910/11847/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2020, позовні вимоги ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" задовольнив повністю. Стягнув з КНП "Чернігівська міська лікарня №2" на користь ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" 1213358,46 грн боргу та 18200,38 грн судового збору.
3.2. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заявлений позивачем до оплати період надання медичних послуг (з 16.12.2016 по 31.12.2016) хоч і виходить за межі встановленого у додатковій угоді від 30.01.2017 №1 періоду надання таких послуг, однак, в той же час, в силу п. 10.1 договору охоплюється періодом дії договору. Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що фактичне надання позивачем медичних послуг з 16.12.2016 по 31.12.2016 відбулося у строк дії договору про надання медичних послуг №1, а тому в силу договірних умов у відповідача виник обов`язок з оплати таких послуг, виходячи із встановленої у договорі ціни за одну процедуру гемодіалізу (2053,06 грн.).
3.3.Апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду. Водночас, суд апеляційної інстанції виходив із такого.
Відповідач є уповноваженим замовником послуг згідно з інвестиційним проектом, виконання якого було гарантовано державою. Оплата фактично наданих позивачем послуг гемодіалізу є завданням відповідача, який є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, і який підпорядкований Управлінню охорони здоров`я Чернігівської міської ради, що координує його діяльність. У свою чергу, Чернігівська міська рада в своїх заявах по суті підтвердила, що кошти, які перераховувалися Лікарні, зокрема для закупівлі за останнім письмовим договором №1 від 23.01.2017, одержані виключно з обласного бюджету у вигляді медичної субвенції.
Участь Чернігівської обласної державної адміністрації та Чернігівської міської ради (в тому числі їхніх структурних підрозділів) є надзвичайно важливою для забезпечення належного виконання Лікарнею свого обов`язку щодо розрахунку за фактично надані послуги. Вочевидь, за відсутності достатнього фінансування, у Лікарні, єдиним засновником та власником майна якої є Чернігівська міська рада, можуть виникнути труднощі в розрахунках. Саме тому, господарські відносини позивача і Лікарні поєднані з обов`язком держави в особі органів державної влади та місцевого самоврядування гарантувати і забезпечувати важкохворих пацієнтів належним лікуванням.
Доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджено нерозривний причинно - наслідковий зв`язок між двосторонніми угодами: Протоколом про наміри, Угодою про реалізацію проекту і статусом Лікарні як уповноваженого замовника медичних послуг Позивача. Фактично Лікарня є кінцевим виконавцем досягнутих домовленостей з боку держави. Ця обставина має суттєве значення для правильної кваліфікації спірних відносин, які не обмежуються лише укладеними письмовими договорами за результатами проведених процедур закупівлі.
Щодо Обласної програми "Надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю" на 2013 - 2017 роки, то Лікарня не була її задекларованим учасником. Розробником цієї програми є структурний підрозділ Чернігівської обласної державної адміністрації.
Факт розробки такої багаторічної Програми свідчить про складності в фінансуванні надання медичної допомоги та може свідчити про неповне виконання уповноваженими органами покладених на них функцій.
Відповідач як лікувально-профілактичний заклад є учасником Обласної програми забезпечення населення Чернігівської області спеціалізованою медичною допомогою на 2016-2020 роки. Цією програмою було, зокрема, підтверджено участь позивача в лікуванні хворих на хронічну хворобу нирок (далі - ХХН) V стадії методом гемодіалізу та гарантовано бюджетне фінансування наданих медичних послуг.
Як було встановлено місцевим господарським судом, метою цієї програми є збереження та зміцнення здоров`я, профілактика та зниження показників захворюваності, інвалідності та смертності населення, підвищення якості та ефективності надання медико-санітарної допомоги, забезпечення соціальної справедливості і захисту прав громадян на охорону здоров`я.
Враховуючи те, що більшість направлень на лікування були видані лікарями нефрологами відповідача, а Лікарня 5 років поспіль виступала замовником медичних послуг, то заперечення відповідача щодо участі в організації лікування хворих на ХХН V стадії є необґрунтованим.
Виконання договору №1 від 23.01.2017 не звільняє від обов`язку погасити заборгованість, про існування якої було відомо до його укладення, і яка виникла в результаті зменшення ціни договору відповідачем.
Укладений сторонами договір від 23.01.2017 №1 на підставі статті 631 Цивільного кодексу України врегулював фактично надані послуги за період з 12.05.2016 по 31.12.2016. У ньому позивач та відповідач погодили, у тому числі, предмет, ціну і строк його дії. Наведене свідчить про визнання сторонами фактично необхідного обсягу процедур за затвердженою вартістю, а відтак і дійсну суму коштів, необхідну на здійснення оплати позивачу.
У подальшому відповідач в результаті зменшення обсягів закупівлі ініціював укладення додаткової угоди №1 від 30.01.2017, якою було зменшено ціну і строк дії договору відповідно. Як результат, положення договору №1 від 23.01.2017 врегулювали лише фактично надані позивачем послуги за період до 16.12.2016.
У подальшому Лікарня безпідставно ухилялася від проведення процедур закупівлі та укладення договору з Фрезеніус. В результаті зменшення кількості послуг за ініціативою Лікарні виник спірний період з 16.12.2016 по 31.12.2016.
Незважаючи на відсутність договору, укладеного у формі єдиного письмового документа, позивач продовжував надавати послуги по забезпеченню хворих якісним лікуванням.
Позивач як заклад охорони здоров`я не міг припинити лікування пацієнтів, для яких держава не забезпечила альтернативного місця отримання гемодіалізу в м. Чернігові. Жодне положення закону не може мати пріоритету над найвищою соціальною цінністю в Україні - людиною, її життям і здоров`ям, що гарантовано статтями 3, 49 Конституції України. Тим більше, положення законодавства щодо закупівель мало бути дотримано саме відповідачем, який цього безпідставно не зробив.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції, встановивши, що позивачем були надані відповідні медичні послуги амбулаторного лікування хворих, які потребують процедури гемодіалізу, за спірний період, а відповідачем такі послуги фактично прийнято, дійшла висновку про те, що відповідач повинен провести повний розрахунок із позивачем за надані медичні послуги у спірний період. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що бездіяльність щодо проведення закупівлі послуг не може вважатися правомірною підставою нездійснення оплати за надані послуги спеціалізованої медичної допомоги, яка для направлених пацієнтів залишається безкоштовною. Таким чином, позивач у спірних відносинах виступає не як учасник публічних закупівель, а як суб`єкт господарювання, що надав необхідні пацієнтам медичні послуги, вартість яких залишається неоплаченою.
Відсутність у відповідача необхідних коштів в будь-якому випадку не може вважатися обставиною, яка звільняє його від господарсько-правової відповідальності. Більше того, необхідні кошти можуть бути виділені Чернігівською міською радою, як єдиним власником Лікарні, на виконання судового рішення.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
4.1. КНП "Чернігівська міська лікарня №2" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
4.2. КНП "Чернігівська міська лікарня №2" у якості підстави касаційного оскарження зазначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), пославшись на те, що суди попередніх інстанцій не врахували правового висновку, викладеного в постановах Верховного Суду: від 30.01.2018 у справі №916/1491/17, від 08.10.2020 у справі №916/1940/19, від 14.02.2019 у справі №910/2197/18, від 19.12.2019 у справі №916/452/19, від 19.12.2019 у справі №906/93/19 щодо застосування до правовідносин сторін норм Закону України "Про публічні закупівлі"; від 14.05.2019 у справі №918/843/17 щодо наявності публічно-правового, а не цивільно-правового спору; від 14.05.2019 у справі №920/551/19 та від 05.06.2018 у справі №338/180/17 щодо визначення правової природи правочину та договору; від 01.04.2020 у постанові №669/794/17 щодо доктрини "розумної обачності". Скаржник також зазначає як підставу оскарження судових рішень пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, а саме те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання стягнення боргу з особи, що не наділена повноваженнями головного розпорядника бюджетних коштів в контексті застосування частини третьої статті 18, частини шостої статті 352 , частини п`ятої статті 353 Основ законодавства України про охорону здоров`я за відсутності самого факту укладення договору та ненадання бюджетного асигнування за пунктом 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України.
5. Доводи інших учасників справи
5.1. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
6. Позиція Верховного Суду
Щодо неврахування попередніми судовими інстанціями правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах, зазначених скаржником
6.1. Визначення подібності правовідносин міститься у правових висновках, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
6.2.Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі №910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин та об`єкт (предмет).
6.3.Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 у справі №925/3/7, п. 40 постанови від 25.04.2018 у справі №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15 та від 13.09.2017 року у справі №923/682/16.
6.4.Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п. 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; п. 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц).
6.5.Щодо доводів скаржника про неврахування попередніми судовими інстанціями правових висновків, викладених, за твердженням скаржника, у подібних правовідносинах, у постановах Верховного Суду: від 30.01.2018 у справі №916/1491/17, від 08.10.2020 у справі №916/1940/19, від 14.02.2019 у справі №910/2197/18, від 19.12.2019 у справі №916/452/19, від 19.12.2019 у справі №906/93/19, від 21.05.2019 у справі №920/551/19, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 01.04.2020 у справі №669/794/17, колегія суддів зазначає таке.
6.6.У постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №916/1491/17 за позовом Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКОМ-ЛІЗИНГ" про зобов`язання відповідача внести зміни до укладеного з позивачем договору про надання послуг з оперативного лізингу автотранспорту №5-В-17 від 07.02.2017, Суд, підтримуючи рішення попередніх судових інстанцій про відмову в позові, дійшов висновку про відсутність правових підстав для внесення змін до укладеного між сторонами спору за результатами проведення процедури відкритих торгів із закупівлі послуг оперативного лізингу автотранспорту договору про надання послуг з оперативного лізингу автотранспорту №5-В-17 від 07.02.2017 в частині графіку оплати лізингових платежів, зазначивши про правильне застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій та про обґрунтованість висновку щодо переважного застосування спеціальної норми права (частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі") над загальними нормами права (статтею 651 ЦК України та статтею 188 ГК України).
6.7.У постанові Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №916/1940/19 за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення 4633942,61 грн за фактично надані послуги, Суд, приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, дійшов висновку, що зміст позовних вимог та заперечень на них свідчить, що фактично між сторонами наявний спір щодо вартості послуг з оформлення перепускних документів, визначених у заявках відповідача, а, отже, фактично має місце незгода відповідача з тарифами, які застосовуються позивачем. Таким чином, інтерес позивача направлений на встановлення обґрунтованої, на його думку, та такої, що відповідає умовам договору вартості цих послуг саме в редакції, запропонованій позивачем. Фактично для відповідача існує законна заборона на закупівлю таких послуг без застосування процедури, визначеної Законом України "Про публічні закупівлі". При цьому, судами встановлено обставини щодо проведення між сторонами переддоговірних відносин із закупівлі вказаних послуг, однак, за результатами проведених переговорів, між сторонами так і не було укладено договору саме у зв`язку із незгодою відповідача щодо вартості предмета закупівлі. На думку колегії суддів, саме у зв`язку з тим, що сторони так і не дійшли згоди щодо вартості таких послуг, тобто існує спір саме щодо вартості послуг та тарифів, які застосовані позивачем, інтерес позивача підлягає захисту саме шляхом визнання договору укладеним у редакції, запропонованій позивачем, та, відповідно, за результатами якого можливо буде стягнути кошти за надані послуги.
6.8.У постанові Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №910/2197/18 за позовом Узинської міської ради до Адвокатського об`єднання "ПРАВОСВІДОМІСТЬ" про визнання недійсним договору від 30.11.2017 №30/11/17 про надання правової допомоги (юридичних послуг), Суд, залишаючи без змін судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову, дійшов висновку, що укладенню спірного договору мала передувати процедура закупівлі згідно Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки загальна ціна договору становить 360000,00грн, а замовником послуг є орган місцевого самоврядування, який є розпорядником коштів місцевого бюджету.
6.9.У постанові Верховного Суду від 19.12.2019 у справі №916/452/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітеїл Юкрейн" до Комунального підприємства "Міські дороги", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" про визнання незаконним та скасування рішення Комунального підприємства "Міські дороги" про відхилення тендерної пропозиції позивача, Суд, залишаючи без змін судові рішення попередніх інстанцій про відмову в позові, дійшов висновку, що рішення Комунального підприємства "Міські дороги" про відхилення тендерної пропозиції позивача, оформлене протоколом засідання тендерного комітету від 21.01.2019 №4/18/ТК, прийнято у відповідності з вимогами чинного законодавства, без порушень прав позивача. При цьому, Суд вважав правильними висновки судів про те, що спірні правовідносини регулюються спеціальним Законом України "Про публічні закупівлі", стаття 17 якого є нормою імперативного характеру і визначає поведінку суб`єктів - учасників публічних закупівель, тому доводи скаржника про можливість застосування до спірних правовідносин загальних положень статті 253 Цивільного кодексу України були визнані помилковими.
6.10.У постанові Верховного Суду від 19.12.2019 у справі №906/93/19 за позовом Державного підприємства "Спецагролізинг" до Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор "ВС-Партнер", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерства аграрної політики та продовольства України, про внесення змін до договору поставки №65 від 24.12.2012 шляхом укладення додаткової угоди, Суд зазначив, що попередні судові інстанції встановивши відсутність обставин (істотного порушення договору відповідачем, істотної зміни обставин, об`єктивних обставин) чи настання іншого виняткового випадку, з яким закон чи договір пов`язує можливість внесення змін до договору у судовому порядку, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. При цьому Суд зазначив, що спірні правовідносини у справі №906/93/19 регулюються Законом України "Про публічні закупівлі".
6.11.У постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №920/551/19 за позовом Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області до Комунального закладу Путивльської районної ради Сумської області "Путивльська дитячо-юнацька спортивна школа" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Елітбуд" про визнання недійсним договору від 19.11.2018 №12 на закупівлю робіт з капітального ремонту, Суд зазначив, що визначивши предмет позову як "визнання договору недійсним", підставою позову Держаудитслужба зазначила норму пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі", яка прямо визначає нікчемність відповідного правочину, що само по собі є достатньою та самостійною обставиною для відмови в позові з мотивів обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.