ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/2075/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Ласунка" - не з`явився,
відповідача 1 - Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Чернюшок М.І. (в порядку самопредставництва, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань),
відповідача 2 - Антимонопольного комітету України- Чернюшок М.І. (в порядку самопредставництва, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ласунка"
на рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2020 (суддя Марченко О.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 (головуючий суддя: Сотніков С.В., судді: Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.)
у справі № 910/2075/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ласунка" (далі - Товариство )
до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК) та Антимонопольного комітету України (далі - АМК)
про визнання недійсними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Відділення АМК та АМК про:
- визнання недійсним та скасування рішення Відділення АМК, оформленого листом від 23.10.2019 № 67-02/869 щодо розгляду заяви Товариства про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції;
- визнання недійсним та скасування рішення АМК, оформленого листом від 14.01.2020 № 200-29/01-514 про розгляд заяви Товариства про перевірку рішення Відділення АМК № 67-02/869;
- зобов`язання Відділення АМК повторно розглянути заяву Товариства від 22.07.2019 № 5329 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та ухвалити законне й обґрунтоване рішення про початок розгляду справи або відмову в її розгляді.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що рішення Відділення АМК та рішення АМК про відмову у розгляді заяви про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції є незаконними та необґрунтованими, прийняті на підставі обставин, що не відповідають дійсності та порушують чинне законодавство.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі № 910/2075/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020, у задоволенні позову відмовлено, зокрема, з підстав його необґрунтованості. Місцевий господарський суд також зазначив про те, що Товариством пропущений встановлений частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячний строк на оскарження рішення Відділення АМК, яке оформлене листом від 23.10.2019 № 67-02/869. Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, зазначив про те, що вказана норма застосовується лише до рішення, яке прийняте у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а не в даному випадку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Товариство просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства задовольнити в повному обсязі.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Товариство зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Так, Товариство стверджує, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалені судові рішення, які містять протилежні висновки щодо строку, встановленого частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що також підтверджує відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Скаржник вважає, що Товариство звернулося з позовом до суду у межах визначеного законом строку, оскільки перед цим скористалося наданим йому правом позасудового оскарження листа - рішення органу АМК до Антимонопольного комітету України в порядку, передбаченому частиною другою статті 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Крім того, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17.
Доводи інших учасників справи
Відділення АМК у відзиві на касаційну скаргу просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, зазначаючи, зокрема, про незаконність та необґрунтованість доводів касаційної скарги.
АМК у відзиві просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, зазначаючи, зокрема, про необґрунтованість її доводів.
За заявою представника Товариства від 17.03.2021 розгляд касаційної скарги 18.03.2021 здійснювався без участі представника останнього.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:
- 22.07.2019 Товариство звернулося до АМК із заявою від 22.07.2019 вих.№ 5329 про порушення приватним підприємцем Сидорчуком В.І. (далі - ПП Сидорчук В.І.) законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Заяву від 22.07.2019 обґрунтовано тим, що Товариство є власником знака для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" за свідоцтвом України № НОМЕР_1, який зареєстрований для товарів 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП) "кава, чай, какао, цукор, рис, тапіока, саго, замінники кави; борошно та зернові продукти, хліб; кондитерські вироби, морозиво, мед, сироп мелясовий; дріжджі, пекарські порошки; сіль, гірчиця; оцет, приправи; прянощі; харчовий лід; всі товари, що включені до 30 класу, у тому числі: в`язівні речовини для морозива; заморожені (льодяні) солодощі; льодяні збиті вершки; лід для охолоджування; порошки на морозиво; фруктове морозиво; торти з морозива; шоколадне морозиво". У процесі проведеного маркетингового дослідження Товариству стало відомо про те, що ПП Сидорчук В.І. неправомірно використовує у своїй господарській діяльності з виробництва морозива ділову репутацію Товариства, чим порушує норми статей 4 та 6 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції". Згідно із заявою Товариства, ПП Сидорчук В.І. неправомірно використовує позначення та здійснює копіювання упаковки морозива, виробництва Товариства;
- листом від 31.07.2019 № 127-26/09-9775 АМК повідомив позивача про те, що розгляд заяви від 22.07.2019 вих.№ 5329 доручено Відділенню АМК;
- за результатом розгляду зазначеної заяви листом від 23.10.2019 № 67-02/869 Відділенням АМК відмовлено Товариству у розгляді справи, у зв`язку з відсутністю ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Так, Відділення АМК зазначило про те, що, за наявними у нього документами та матеріалами, в діях ФОП Сидорчука В.І. не вбачається ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, зокрема, порушення, передбаченого статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції";
- вказаний лист отриманий позивачем у листопаді 2019 року;
- не погоджуючись з рішенням Відділення АМК про відмову у розгляді справи, Товариство звернулось до АМК із заявою від 12.12.2019 № 5872 про перевірку рішення Відділення АМК від 23.10.2019 № 67-02/869;
- за результатом розгляду зазначеної заяви листом від 14.01.2020 № 200-29/01-514 АМК повідомив позивача про відсутність підстав для перевірки рішення Відділення АМК від 23.10.2019 № 67-02/869, оформленого листом, у зв`язку з тим, що чинним законодавством України про захист економічної конкуренції передбачено вичерпний перелік рішень, які підлягають перевірці АМК у порядку, передбаченому статтею 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Заява Товариства не може розглядатися як заява про перевірку рішення у розумінні статті 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Також судом першої інстанції встановлено, що:
- позов Товариства, зокрема, про оскарження рішення Відділення АМК, яке оформлене листом від 23.10.2019 № 67-02/869, зареєстрований канцелярією суду 13.02.2020 (відповідно до відмітки відділення "Укрпошта Експрес" позовну заяву прийнято до пересилання 11.02.2020);
- позивачем пропущений встановлений частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячний строк на оскарження рішення Відділення АМК, яке оформлене листом від 23.10.2019 № 67-02/869;
- строк на оскарження рішення АМК, яке оформлене листом від 14.01.2020 № 200-29/01-514, Товариством не пропущений;
- відмова Комітету у розгляді справи, оформлена листом, а не розпорядженням, по своїй суті є рішенням органу АМК, тобто актом індивідуальної дії, що може бути оскаржений у судовому порядку;
- для встановлення факту неправомірного використання позначення має бути визначено суб`єкта господарювання, який раніше почав використовувати відповідне позначення, тобто пріоритет, що й було встановлено Відділенням АМК;
- Відділенням АМК правомірно відмовлено Товариству у розгляді заяви;
- АМК правомірно відмовлено Товариству у перегляді рішення Відділення АМК, оскільки в силу приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції" відмова у розгляді заяви про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції перегляду АМК не підлягає;
- позивачем не доведено, яким чином визнання недійсним, скасування рішення Відділення АМК та рішення АМК може відновити порушене, на думку позивача, право інтелектуальної власності на належні йому торговельну марку та корисну модель.
Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що:
- Рішення Відділення АМК про відмову заявнику у розгляді справи, оформлене листом від 23.10.2019 № 67-02/869 прийняте у межах повноважень, передбачених пунктом 20 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5, у зв`язку з чим відсутні підстави для його скасування;
- відповідач-2 правомірно відмовив Товариству у перегляді рішення Відділення АМК, надіславши листа від 14.01.2020 № 200-29/01-514, оскільки відсутнє рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке може бути перевірене в порядку статті 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції";
- не має правового значення встановлення судом першої інстанції обставин щодо звернення Товариства в господарський суд із даним позовом про оскарження рішення Відділення АМК від 23.10.2019 із порушенням двомісячного строку, встановленого частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки вказана норма законодавства підлягає застосуванню лише щодо рішення, що прийняте у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а не в даному випадку.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними та скасування рішень Відділення АМК та АМК, які оформлені листами (від 23.10.2019 № 67-02/869, від 14.01.2020 № 200-29/01-514); зобов`язання Відділення АМК повторно розглянути заяву Товариства від 22.07.2019 № 5329 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та ухвалити законне й обґрунтоване рішення про початок розгляду справи або відмову в її розгляді.
Верховний Суд зазначає, що згідно з приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення виключно в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
За доводами касаційної скарги Товариство зазначало, зокрема, про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за умови звернення заявника до Антимонопольного комітету України у встановлений законом строк із заявою про перевірку рішення органу АМК. Зокрема, Товариство вказувало, що з позовом до суду останнє звернулося у межах визначеного законом строку, оскільки перед цим скористалося наданим йому правом позасудового оскарження листа - рішення органу АМК до Антимонопольного комітету України в порядку, передбаченому частиною другою статті 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Дослідивши доводи касаційної скарги у наведеній частині, Верховний Суд зазначає таке.
Так, згідно з приписами статті 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, прийняті адміністративною колегією територіального відділення Антимонопольного комітету України, державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у заявах, справах про узгоджені дії, можуть бути перевірені за заявою осіб, які брали участь у справі, або за власною ініціативою у порядку, встановленому Антимонопольним комітетом України. Заява про перевірку рішення може бути подана до Антимонопольного комітету України у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Водночас відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Закінчення строку, визначеного частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів. Отже, передбачений цією статтею строк є присічним. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.06.2020 у справі № 905/1605/19, від 12.02.2019 у справі № 915/352/18, від 08.07.2019 у справі № 915/756/18, від 27.08.2019 у справі № 922/3685/18 від 23.04.2019 у справі № 910/6538/18.