Постанова
Іменем України
02 березня 2021 року
м. Київ
справа № 317/1832/18
провадження № 51-2340км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Антонюк Н.О., Голубицького С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Андрієнка С.В. на вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 06 листопада 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 13 лютого 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080230001605, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Запорізького районного суду Запорізької області від
06 листопада 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік.
На підставі ст. 76 КК суд поклав на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти його про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Ухвалено стягнути з ТОВ "ТЛК "Карго-Транс" на користь ОСОБА_2
25 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову ухвалено відмовити.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком суду 28 жовтня 2017 року приблизно о 18:20 водій
ОСОБА_1 , керуючи сідловим тягачем "MAN F2000", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом "SOMMER", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, здійснював рух по проїжджій частині автодороги Харків-Сімферополь, зі сторони м. Сімферополя в напрямку
м. Харкова, на території Запорізького району Запорізької області. В цей же час, в зустрічному йому напрямку, рухався автомобіль "ВАЗ-21114", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2 .
Під час подальшого руху, в районі 301-го км вказаної автодороги, поблизу АЗС "Укрнафта", розташованої на вул. Українській, буд. 2-В у смт. Балабине, ОСОБА_1 перед початком виконання маневру лівого повороту
в напрямку вказаної АЗС не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надав перевагу в русі автомобілю під керуванням ОСОБА_2, змінив напрямок руху вліво, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з останнім.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), відповідно до якого: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.
Запорізький апеляційний суд ухвалою від 13 лютого 2020 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 у частині вирішення цивільного позову щодо розміру відшкодування матеріальної і моральної шкоди змінив. Постановив стягнути з ТОВ "ТЛК "Карго-Транс" на користь ОСОБА_2 70 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та 2000 грн - матеріальної шкоди.
В іншій частині вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Андрієнко С.В. просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Захисник вважає, що висновок суду щодо доведеності винуватості
ОСОБА_1 протирічить матеріалам кримінального провадження. На думку захисника,суд дав неправильну оцінку такому доказу, як дані висновків судової інженерно-транспортної експертизи від 24 квітня 2018 року № 9-236. Зазначає, що висновки додаткової судово-автотехнічної експертизи від
10 липня 2019 року № 9-215 місцевий суд взагалі залишив без належної правової оцінки. Стверджує, що суд апеляційної інстанції всупереч положенням ст. 419 КПК на зазначені порушення уваги не звернув, не проаналізував доводів, викладених у його апеляційній скарзі, а тому ухвала апеляційного суду також підлягає скасуванню.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Чабанюк Т.В. просила касаційну скарга захисника задовольнити частково, скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.