Постанова
Іменем України
15 березня 2021 року
м. Київ
справа № 638/8832/19-ц
провадження № 61-19216св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Луспеника Д. Д.,
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
третя особа - Харківська міська рада;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Бурлаки І. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , третя особа - Харківська міська рада, про зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що він є співвласником будинку
АДРЕСА_1 , який межує з будинком АДРЕСА_2, власником якого є ОСОБА_2 .
Вказував, що відповідачка незаконно на межі вищевказаних домоволодінь здійснила будівництво огорожі висотою 5 м на відстані від його будинку приблизно 1 м, унаслідок чого його вікна на 1 та 2 поверхах будинку з боку огорожі відповідачки стали повністю закриті від сонячного світла. Порушення з боку відповідачки його прав при здійсненні будівництва вказаної огорожі встановлено преюдиційним судовим рішенням Харківського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року у справі 638/6655/16-ц, яким йому було відмовлено у задоволенні позову до відповідачки про знесення за рахунок останньої самочинно збудованої огорожі та альтанки у зв`язку з невірним обраним способом судового захисту. Крім того, у вищевказаній справі було проведено судову будівельно-технічну експертизу від 26 червня 2019 року № 12728, якою також встановлено невідповідність зведеної огорожі будівельним нормам та правилам. На його письмову вимогу до відповідачки про здійснення перебудови вказаної огорожі остання не реагувала.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати
ОСОБА_2 за власний рахунок здійснити перебудову огорожі, що розташована на межі земельних ділянок за адресою: будинок
АДРЕСА_1 та будинок
АДРЕСА_2 , зменшивши висоту огорожі до 2,5 м з боку його домоволодіння.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня
2020 року у складі судді Штих Т. В. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що відповідачкою при здійсненні будівництва огорожі на межі домоволодінь сторін у справі порушено будівельні норми та правила. При цьому висновок судової будівельно-технічної експертизи від 26 червня 2019 року № 12728 не є доказом
у розумінні статті 102 ЦПК України, так як він був проведений у іншій цивільній справі № 638/6655/16-ц.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2020 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 за власний рахунок здійснити перебудову огорожі, що розташована на межі земельних ділянок за адресою: будинок
АДРЕСА_1 та будинок АДРЕСА_2, зменшивши її висоту до двох метрів п`ятдесяти сантиметрів з боку домоволодіння АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення районного суду та ухвалюючи нове про задоволення позову ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив із того, що преюдиційними судовими рішеннями у справі № 638/6655/16-ц встановлено, що здійснене відповідачкою на межі земельних ділянок будівництво огорожі не відповідає вимогам будівельних норм та правил,
у зв`язку із чим порушує права позивача. При цьому висновок судової будівельно-технічної експертизи від 26 червня 2019 року № 12728, який враховано судами у справі № 638/6655/16-ц, є належним та допустимим письмовим доказом, так як містить докладний опис проведених досліджень, містить висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання, що узгоджуються із іншими зібраними по справі доказами як окремо, так і в їх сукупності. Згідно з висновку вищевказаної експертизи
на межі земельних ділянок по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1 улаштована цегляна огорожа, виготовлена з металевого каркасу на цегляних стовпах, висотою в місті встановлення альтанки у 4,67 м, така висота огорожі суперечить будівельним нормам та правилам. ОСОБА_1 направлялась вимога ОСОБА_2 про здійснення перебудови огорожі, яку остання не виконала. Отже, при зведенні відповідачкою огорожі на межі вищевказаних земельних ділянок були порушені нормативні вимоги щодо інсоляції житлових приміщень, належних позивачу, а тому його позовні вимоги підлягають задоволенню.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали
з Дзержинського районного суду м. Харкова. Клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання судового рішення задоволено. Виконання постанови Харківського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року зупинено до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що спірна огорожа не є нерухомим майном, а тому застосування до спірних правовідносин положень статті 376 ЦК України
у суду не було підстав. Крім того, апеляційний суд не врахував, що
на момент предʼявлення позивачем позову одноосібним власником домоволодіння АДРЕСА_2, починаючи
з 29 липня 2017 року, є ОСОБА_3, який до участі у справі залучений
не був, а суд прийняв рішення, яке стосується його прав, свобод та інтересів.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1
на касаційну скаргу ОСОБА_2, в якому зазначено, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Преюдиційним судовим рішенням
у справі № 638/6655/16-ц встановлено порушення його прав відповідачкою при здійсненні будівництва спірної огорожі, проте йому було відмовлено
у задоволенні позову у зв`язку з невірним обраним способом судового захисту. У всіх своїх заявах та поясненнях під час розгляду справи
№ 638/6655/16-ц, а також справи, судові рішення в якій переглядаються, відповідачка фактично визнавала, що огорожу було побудовано саме нею та лише заперечувала щодо незаконності її побудови і порушення прав інших осіб. При цьому відповідачка ніколи не зазначала, що огорожа належить іншій особі.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення
від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального
та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 21/100 частин житлового будинку
АДРЕСА_1 . Власником суміжного домоволодіння АДРЕСА_2
є ОСОБА_2, якою на межі земельних ділянок за вказаними адресами було здійснено будівництво огорожі висотою близько 5 м.
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до
ОСОБА_2 , в якому просив знести за рахунок відповідачки самочинно збудований паркан та альтанку.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 жовтня
2019 року у справі № 638/6655/16-ц позов ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого паркану задоволено частково.
Постановою Харківського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року зазначене рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Проте встановлено, що здійснене відповідачкою на межі земельних ділянок будівництво огорожі не відповідає вимогам будівельних норм та правил у зв`язку із чим порушує права ОСОБА_1 .