Постанова
Іменем України
10 березня 2021 року
м. Київ
справа № 362/6156/16-ц
провадження № 61-17460св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3,
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гембарська Світлана Іванівна, ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3, Служба у справах дітей та сім`ї Васильківської районної державної адміністрації Київської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2017 року, ухваленого у складі судді
Корнієнка С. В., та постанову Апеляційного суду Київської області
від 09 лютого 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Журби С. О., Лівінського С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до
ОСОБА_6 , ОСОБА_5, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гембарська С. І., ОСОБА_7, яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3, Служба у справах дітей та сім`ї Васильківської районної державної адміністрації Київської області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомості та скасування їх державної реєстрації.
Позовна заява мотивована тим, що 27 жовтня 2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані на АДРЕСА_1, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І. за реєстровими № 874 та № 875. Однак вказані правочини були посвідчені у період дії встановлених державною виконавчою службою арештів на відчуження вищезазначеного майна, без отримання згоди органу опіки та піклування, без повідомлення заявниці про їх вчинення.
На час переходу до ОСОБА_5 уступки права вимоги за кредитним договором, було ухвалено судове рішення про розірвання цього кредитного договору та стягнення заборгованості із ОСОБА_1, яке перебувало на виконанні у виконавчій службі.
Отже, ОСОБА_5 не мав права вчиняти угоди купівлі-продажу майна
у порядку, передбаченому статтею 38 Закону України "Про іпотеку", а лише мав право на звернення із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та реалізовувати свої права стягувача за судовим рішенням.
Крім того, позивач вказувала, що на момент відчуження вказаний будинок був єдиним житлом та місцем реєстрації малолітнього
ОСОБА_3 .
Окрім цього, зазначала, що при виконанні звітів про оцінку майна допущено порушення Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Уточнивши позовні вимоги та посилаючись на положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ОСОБА_1 просила суд визнати недійсними договори купівлі-продажу від 27 жовтня 2016 року житлового будинку загальною площею 452,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1075340832214, таземельної ділянки площею 0,2498 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1075347532214, кадастровий
№ 3221485501:01:002:0057, які розташовані на
АДРЕСА_1 , посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І. за реєстровим № 874 та № 875;
скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексні № 32075582 та № 32075660 від 27 жовтня 2016 року, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І., про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на житловий будинок загальною площею
452,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1075340832214, та земельну ділянку площею 0,2498 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1075347532214, кадастровий номер 3221485501:01:002:0057.
У січні 2017 року ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3, звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гембарська С. І., про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку.
Позовна заява мотивована тим, що оскаржуваний договір купівлі-продажу будинку від 27 жовтня 2016 року укладено без попередньої згоди органу опіки та піклування, що є порушенням прав на житло її малолітнього сина.
Уточнивши позовні вимоги, просила суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продаж від 27 жовтня 2016 року № 874 щодо житлового будинку загальною площею 452,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1075340832214, розташованого на АДРЕСА_1 ;
- скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 32075582 від 27 жовтня 2016 року, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І. щодо реєстрації за ОСОБА_4 права власності на житловий будинок загальною площею 452,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1075340832214, який розташований на АДРЕСА_1 .
Протокольною ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2017 року позов ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3, прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області
від 05 квітня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено.
Визнано недійсними договори купівлі-продажу від 27 жовтня 2016 року житлового будинку загальною площею 452,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1075340832214 та земельної ділянки площею 0,2498 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1075347532214, кадастровий
номер 3221485501:01:002:0057, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І ., за реєстровими № 874 та № 875.
Скасовано державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 жовтня 2016 року індексні № 32075582 та № 32075660, вчинених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І., про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на житловий будинок загальною площею
452,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1075340832214, та земельну ділянку площею 0,2498 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1075347532214, кадастровий номер 3221485501:01:002:0057, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір
у сумі 3 915 грн з кожного.
Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 320 грн з кожного.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що:
відчуження спірних об`єктів нерухомості відбулося під час дії їх арешту та заборони на відчуження органами державної виконавчої служби, які не були скасовані, а тому були чинними;
ОСОБА_8 , на час укладення спірних правочинів, не мав оформлених майнових прав на спірну нерухомість для її відчуження через невикористання передбачених законодавством відповідних способів реалізації захисту своїх прав та цивільних інтересів шляхом звернення стягнення на майно або заміну сторони у виконавчому процесі з подальшою реалізацією своїх прав як стягувача у виконавчому провадженні. Він здійснив продаж спірної нерухомості на підставі договору відступлення прав та обов`язків, укладеного 13 вересня 2016 року при наявності іншого судового рішення про стягнення з позивача на користь банківської установи кредитної заборгованості та існуючого виконавчого провадження, тобто за основним зобов`язанням кредитором (банківською установою) вже було реалізовано судовий спосіб захисту своїх прав і обсяг боргових зобов`язань, визначений рішенням суду, що набуло законної сили, а його право на цій стадії врегульовано спеціальним механізмом заміни сторони у виконавчому провадженні та реалізації своїх прав як стягувача;
матеріали справи не місять доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про намір ОСОБА_5 укласти договір купівлі-продажу нерухомості, яка належить позивачу, відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про іпотеку";
нотаріусом не перевірялись та не вилучались правовстановлюючі документи на будинок і земельну ділянку та дозвіл органу опіки та піклування на здійснення відповідних правочинів.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив
з того, що якщо у справі про стягнення кредитної заборгованості судовим рішенням із відповідача стягнуто таку заборгованість, то виконання рішення суду про стягнення заборгованості відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" має виконуватись за рахунок усього майна, що належить боржнику.
У разі вчинення правочину стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, попередня згода органу опіки та піклування є обов`язковою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Київської області від 09 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня
2017 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції правильно застосував положення статей 33, 38 Закону України "Про іпотеку", статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", статті 203, 215
ЦК України, статті 10, 11, 58- 60, 88, 212-215 ЦПК України, в редакції, чинний на момент ухвалення рішення, правильно дійшов до висновку про задоволення заявлених позовних вимог та ухвалив законне і обґрунтоване рішення на підставі поданих доказів у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня
2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 09 лютого 2018 року, ухвалити судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували обставини, встановлені у справах: № 761/25639/13-ц, № 761/20611/17,
№ 910/2783/14-ц. Крім того, залишено поза увагою, що ОСОБА_8 як заставодержатель має переважне право на задоволення вимог про стягнення боргу із ОСОБА_1, тому продаж ОСОБА_5 спірного майна є правомірним.
Заявник вказує, що суди дійшли помилкового висновку про те, що однією
з підстав визнання договору недійсним є занижена вартість продажу предмета іпотеки.
Висновки судів про порушення ОСОБА_5 вимог статті 38 Закону України "Про іпотеку" в частині повідомлення новим кредитором/іпотекодержателем є передчасними, оскільки відповідне повідомлення було надіслано на адресу реєстрації ОСОБА_1, яка зазначена в кредитному та іпотечному договорах.
Посилаючись на положення статті 512 ЦК України, заявник вказує, що після укладення договору відступлення права вимоги від 13 вересня 2016 року ОСОБА_5 набув право вимоги за кредитним договором та іпотечним договором, які 29 грудня 2011 року укладено між ПАТ "Фінбанк" та ОСОБА_1 . Відповідний договір відступлення права вимоги був чинним на час укладення оскаржуваних правочинів, що також підтверджується судовими рішеннями у справі № 761/20611/17.
Суди попередніх інстанцій не встановили, з якого часу малолітній
ОСОБА_3 зареєстрований у спірному будинку, у зв`язку з чим дійшли помилкового висновку про необхідність надання органом опіки та піклування дозволу на продаж спірного будинку.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2019 року ОСОБА_1, через свого представника - адвоката Ларичева Валерія Вікторовича, подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Звертає увагу, що постановою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року
у справі № 761/20611/17 (провадження № 61-22261св18) визнано недійсним договір відступлення права вимоги № 13/09/16, укладений 13 вересня
2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гровінг Стейт" (далі - ТОВ ФК "Гровінг Стейт") та ОСОБА_5 . Таким чином, ОСОБА_5 не є правонаступником публічного акціонерного товариства "Фінбанк" (далі - ПАТ "Фінбанк") та не набув прав кредитора, зокрема щодо зобов`язань ОСОБА_1 перед ПАТ "Фінбанк".
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
28 грудня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Карпенко С. О. поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із Васильківського міськрайонного суду Київської області.
У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
У квітні 2020 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано колегії суддів: Сердюку В. В. (суддя-доповідач), Фаловській І. М., Грушицькому А. І.
У вересні 2020 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гульку Б. І., Луспенику Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 03 квітня 2006 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 укладено договори дарування, відповідно до яких ОСОБА_1 безоплатно набула у власність житловий будинок та земельну ділянку площею 0,301 га, які розташовані на
АДРЕСА_1 .
29 грудня 2011 року між ПАТ "Фінбанк" та ОСОБА_1 укладений договір про надання відкличної невідновлювальної кредитної лінії № 56/12/11-К, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у межах максимального ліміту до 1 600 000 грн.
29 грудня 2011 року між ПАТ "Фінбанк" та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір для забезпечення зобов`язань боржника за договором про надання відкличної невідновлювальної кредитної лінії від 29 грудня
2011 року № 56/12/11-К, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку ПАТ "Фінбанк" житловий будинок загальною площею 452,2 кв.м та земельну ділянку площею 0,250 га, які розташовані на
АДРЕСА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 2013 року у справі № 761/25639/13-ц, із внесеними змінами рішенням Апеляційного суду міста Києва від 27 травня 2015 року, розірвано договір про надання відкличної невідновлювальної кредитної лінії від 29 грудня 2011 року
№ 56/12/11-К, укладений між ПАТ "Фінбанк" та ОСОБА_1, стягнуто із ОСОБА_1 на користь кредитора заборгованість у розмірі
2 062 957,54 грн.
Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві) від 17 лютого 2014 року
у виконавчому провадженні № 42028241 накладено арешт на все майно ОСОБА_1 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, належного боржнику.
Постановою головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ
у м. Києві від 09 червня 2015 року накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 47793814 з примусового виконання виконавчого листа № 761/9606/14-ц, виданого 28 травня
2015 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес банк" (далі - ПАТ "АБ "Експрес банк") боргу у розмірі 2 223 339,86 грн
02 березня 2016 року між ПАТ "Фінбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар" (далі - ТОВ "ФК "Авістар") укладено договір про відступлення права вимоги за договором про надання відкличної невідновлювальної кредитної лінії від 29 грудня 2011 року № 56/12/11-К та іпотечним договором від 29 грудня 2011 року, відповідно до яких ТОВ "ФК "Авістар" отримало права первісного кредитора на отримання заборгованості у розмірі 1 972 437,42 грн.
13 вересня 2016 року ТОВ "ФК "Авістар" уклало договір про відступлення права вимоги за договором про надання відкличної невідновлювальної кредитної лінії від 29 грудня 2011 року № 56/12/11-К та іпотечним договором від 29 грудня 2011 року із ТОВ "ФК "Гровінг Стейт", відповідно до яких
ТОВ "ФК "Авістар" отримало права первісного кредитора на отримання заборгованості у розмірі 1 972 437,42 грн.
13 вересня 2016 року ТОВ "ФК "Гровінг Стейт" уклало договір про відступлення права вимоги за договором про надання відкличної невідновлювальної кредитної лінії від 29 грудня 2011 року №56/12/11-К та іпотечним договором від 29 грудня 2011 року із ОСОБА_5 , відповідно до якої ОСОБА_5 отримав права первісного кредитора на отримання заборгованості у розмірі 1 972 437,42 грн.
27 жовтня 2016 року на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І., за реєстровими № 874 та № 875, житловий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1075340832214, загальною площею 452,2 кв. м, земельна ділянка під будинком, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1075347532214, кадастровий номер 3221485501:01:002:0057, площею 0,2498 га, які розташовані на АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 відчужив ОСОБА_4 .
З довідки Мархалівської сільської ради Васильківського району Київської області від 15 грудня 2016 року № 677, листа відділу адресно-довідкової роботи Управління державної міграційної служби України у Київській області від 08 грудня 2016 року № 529 встановлено, що з 2015 року у спірному будинку були зареєстровані ОСОБА_2 та її малолітній син ОСОБА_3 .
Із пунктів 9.3.1, 9.3.2 іпотечного договору від 29 грудня 2011 року, за яким відступалися права іпотекодержателя, встановлено, що задоволення вимог здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку", продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку".
Із листів Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта"
від 01 лютого 2017 року та 29 грудня 2017 року № 144 вих-17, № 1768 вих-17 встановлено, що при відправці повідомлення приватним нотаріусом іпотекодержавтелю ОСОБА_1 (експрес-накладна за № 5900024844035) додаткова послуга "доставка особисто в руки" не замовлялася, вміст відправлення, за даним номером працівником пошти не оглядався, опис не складався.
За інформацією, яка була наявна за період з 01 січня по 31 грудня 2016 року, встановлено, що ОСОБА_1 29 травня 2016 року перетнула кордон України з метою виїзду до м. Амстердам, Нідерланди.
Встановлено, що житловий будинок та земельна ділянка за оспорюваними правочинами відчужені на користь ОСОБА_4 за ціною - 1 055 000 грн та
562 000 грн. Відповідно до звіту про оцінку майна № МР30-61-19-006 ринкова вартість житлового будинку - 1 054 173,61 грн, ринкова вартість земельної ділянки - 561 968,75 грн, що підтверджено звітом про оцінку майна
№ МР30-161020-001.
З висновку судового експерта Шкребтія В. Г. № 05-2017/2, складеного
24 травня 2017 року за результатами оціночно-будівельної та оціночно-земельної комплексної експертизи, призначеної постановою начальника відділу слідчого відділу Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області
від 18 квітня 2017 року у рамках кримінального провадження
від 24 листопада 2016 року № 12016110140002852, встановлено, що звіти про оцінку майна № МР30-61-19-006 та № МР30-161020-001 не відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісними та непрофесійними.
Із копії витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що нотаріусом розпочато реєстрацію права власності за покупцем до перевірки відсутності податкової застави.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі -
в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у повній мірі не відповідають.