Постанова
Іменем України
03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 766/8694/16-ц
провадження № 61-35681св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_2 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 серпня 2017 року, ухвалене в складі судді Гаврилова Д. В., та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 13 березня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Чорної Т. Г., Пузанової Л. В., Склярської І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування збитків.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 14 червня 2010 року вона уклала договір купівлі-продажу з ОСОБА_2, за яким набула у власність нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 28 березня 2014 року визнано недійсним договір, на підставі якого ОСОБА_2 належала відчужувана квартира, та рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 01 липня 2014 року витребувано у неї на користь ОСОБА_3 вказану вище квартиру. Стверджувала, що вона є добросовісним набувачем, не знала та не могла знати про наявність прав третіх осіб на квартиру,
у зв`язку з чим вважала, що є всі підстави для розірвання договору купівлі-продажу.
Крім того, ОСОБА_1 вказувала, що під час перебування квартири
у її власності, вона провела ремонтні роботи з поліпшення майна, які ОСОБА_3, після відновлення її права власності, набула безпідставно.
Остаточно уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:
- розірвати договір купівлі-продажу, укладений 14 червня 2010 року між ОСОБА_2 та нею;
- стягнути на її користь з ОСОБА_2 1 046 173,21 грн, з ОСОБА_3 - 628 911 грн на відшкодування завданих збитків.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 17 серпня
2017 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договір купівлі-продажу, укладений 14 червня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводиною І. М. та зареєстрований у реєстрі за № 855.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування збитків 1 046 173,21 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування збитків 628 911 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 та з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 8 000 грн, тобто по
4 000 грн з кожного.
Задовольняючи позов у частині вимог до ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав, передбачених статтею 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), для розірвання договору купівлі-продажу квартири, та наявність підстав, передбачених статтею 661
ЦК України, для відшкодування збитків, завданих втратою майна у розмірі, який отримав ОСОБА_2 за продану квартиру.
Задовольняючи позов у частині вимог до ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що будучи власником, позивач за власні кошти здійснила ремонт спірної квартири. Після визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1,
від 05 червня 2010 року недійсним та витребування у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 вказаної квартири, ОСОБА_3 стала власником квартири з поліпшеними експлуатаційним характеристиками, які не можливо повернути в натурі.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 13 березня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 серпня
2017 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, встановив, що рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У червні 2018 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 13 березня 2018 року, справу передати на новий розгляд.
У червні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 13 березня 2018 року, у частині задоволення вимог до нього, справу передати на новий розгляд.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що суд надав неправильну оцінку зібраним доказам.
Суд першої інстанції допустив процесуальні порушення під час призначення та проведення експертизи за клопотанням позивача, зокрема, сторонам не було забезпечено право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Суд не визначив, які саме об`єкти мають бути досліджені. Висновок експерта не відповідає вимогам статті 147 ЦПК України 2004 року, оскільки зроблено на підставі поданих копій, а не оригіналів чеків та без дослідження експертом самого об`єкта. Експерт надав відповіді на питання, які не ставилися судом. Висновок не містить відповіді на питання: чи є поліпшення невід`ємним від нерухомості, чи збільшилась вартість нерухомості внаслідок проведених поліпшень.
Стверджує, що суд апеляційної інстанції не мав права при ухваленні судового рішення враховувати висновки додаткової експертизи, оскільки експерт вийшла за межі поставлених судом питань, надала відповіді на питання, які їй не ставилися, встановила вартість проведених робіт станом на січень
2018 року, а не фактично понесені позивачем витрати за 2010-2014 роки, самостійно визначила підрядний спосіб проведення ремонтних робіт за відсутності договору підряду на виконання ремонтних робіт, самостійно визначила суму збільшення ринкової вартості квартири.
Суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у дослідженні висновку експертизи, отриманого на її замовлення згідно зі статтею 106 ЦПК України.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій допустили процесуальні порушення. Так, суд першої інстанції допустив порушення вимог статті 10 ЦПК України 2004 року щодо змагальності сторін.
Суд першої інстанції в судовому засіданні 27 лютого 2017 року призначив судову будівельно-технічну експертизу за відсутності його належного сповіщення, чим позбавив його права надати суду питання, з яких має бути проведена експертиза.
Суд першої інстанції не розглянув його клопотання про залучення до участі
у розгляді справи як третіх осіб приватних нотаріусів Херсонського міського нотаріального округу: Голодюк О. М., Воєводину І. І. та ОСОБА_4 як особу, у якої він придбав квартиру.
Суд апеляційної інстанції не сприяв повному і всебічному з`ясуванню всіх обставин справи, 13 березня 2018 року відмовив у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підпису, виконаного від його імені на оригіналі розписки, доданої до матеріалів справи.
ОСОБА_2 стверджує, що судами неправильно застосовано положення статті 661 ЦК України до спірних правовідносин. Вказує, що оскільки внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4 у нього створилося помилкове уявлення про наявність у ОСОБА_4, яка використала підроблений паспорт, виданий на ім`я ОСОБА_5, права власності на спірну квартиру, то він як продавець квартири є добросовісним набувачем, не знав про обставини, які можуть слугувати підставою для витребування майна від покупця
ОСОБА_1 і відповідно не міг повідомити останню про них.
Сума збитків, яка з нього стягнута, визначена судами у розмірі
1 046 173,21 грн, однак відповідно до умов договору купівлі-продажу, укладеного між ним та позивачем, продаж квартири вчинена за 71 892 грн, яку сторони вважали вигідною для себе. Розписку, на яку посилається відповідач як на доказ вартості вчиненої угоди, не можна вважати належним та допустимим доказом. ОСОБА_2 стверджує, що зі слів свого представника йому відомо, що ОСОБА_1 долучила копію зазначеної розписки як доказ того, що за продаж спірної квартири він отримав від неї
42 000 доларів США, розписка виконана рукописним текстом. Оскільки він не брав участі у судових засіданнях суду першої інстанції, а його представник не повідомив про наявність такої розписки, ним до суду апеляційної інстанції було завлено клопотання про проведення почеркознавчої експертизи,
у задоволенні якого йому було безпідставно відмовлено. Однак в інший спосіб надати належні та допустимі докази на спростування обставин щодо розміру грошових коштів, які підлягають поверненню, він не зміг.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційні скарги
У жовтні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу (викладений у виді пояснень), у якому вказувала, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права, тому просить залишити без задоволення касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Рух касаційних скарг у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
19 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Стрільчука В. А. поновлено строк на касаційне оскарження ОСОБА_3, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із Херсонського міського суду Херсонської області.
У липні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
03 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Стрільчука В. А. поновлено строк на касаційне оскарження ОСОБА_2, відкрито касаційне провадження у справі.
20 вересня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Стрільчука В. А. зупинено виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 серпня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування збитків 1 046 173,21 грн до закінчення касаційного провадження.
24 вересня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Стрільчука В. А. зупинено виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 серпня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування збитків 628 911 грн до закінчення касаційного провадження.
У квітні 2020 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано колегії суддів: Журавель В. І., (суддя-доповідач), Русинчуку М. М., Антоненко Н. О.
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У вересні 2020 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано колегії суддів: Луспенику Д. Д. (головуючий), Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гульку Б. І., Лідовцю Р. А., Черняк Ю. В.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до договору купівлі-продажу від 14 червня 2010 року ОСОБА_2 (продавець) передав у власність, а ОСОБА_1 (покупець) прийняла
і зобов`язалася оплатити вартість чотирикімнатної квартири
АДРЕСА_1 . Договір нотаріально посвідчений та зареєстрований у встановленому законом порядку.
Відчужена квартира належала продавцю ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 05 червня 2010 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Голоднюк О. М., за реєстровим № 1457 (пункт 2 договору купівлі-продажу).
Відповідно до умов укладеного договору продаж квартири вчинено за погоджену сторонами суму у розмірі 71 892 грн (пункт 3 договору купівлі-продажу).
Згідно з пунктом 6 договору купівлі-продажу від 14 червня 2010 року продавець гарантував про відсутність прав третіх осіб на майно та будь- яких обтяжень та заборон, а також судових спорів щодо вказаного майна.
14 червня 2010 року, у день відчуження спірної квартири, ОСОБА_2 видав покупцю письмову розписку те, що ним за продаж зазначеної вище квартири отримано від ОСОБА_1 42 000 доларів США.
Вироком Дніпровського районного суду м. Херсона від 04 лютого 2014 року, який набрав чинності, ОСОБА_4 засуджена за те, що вона, використовуючи завідомо підробну довіреність на ім`я ОСОБА_5, діючи від імені
ОСОБА_3 , розпорядилась належним останній майном і за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 05 червня 2010 року здійснила продаж ОСОБА_2 квартири
АДРЕСА_1 .
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 28 березня 2014 року визнано недійсною довіреність від 16 квітня 2010 року, видану на ім`я ОСОБА_5, визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений
05 червня 2010 року між ОСОБА_5, від імені ОСОБА_3, та
ОСОБА_2 . У решті заявлених вимог відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 01 липня 2014 року рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 28 березня 2014 року
у частині відмови в задоволенні позовної вимоги про витребування майна
з чужого незаконного володіння скасовано і ухвалено в цій частині рішення, яким витребувано у добросовісного набувача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 квартиру
АДРЕСА_1 . Це ж рішення суду в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_3 про скасування реєстрації права власності на квартиру залишено без змін.
Із висновку судової будівельно-технічної експертизи від 11 березня 2017 року № 28, проведеної судовим експертом Фенус Ларисою Анатоліївною на виконання ухвали Херсонського міського суду Херсонської області
від 23 лютого 2017 року, встановлено, що вартість ремонтних робіт, проведених у квартирі
АДРЕСА_1 , у період 2010 - 2014 роки, станом на травень 2017 року, становить 628 436 грн.
Із наданих позивачем ОСОБА_1 доказів встановлено, що квартира АДРЕСА_1, на момент її купівлі ОСОБА_1 була в занедбаному стані та потребувала ремонту.
Згідно з висновком додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 5
від 30 січня 2018 року, проведеної судовим будівельно-технічним експертом Фесун Л. А. на виконання ухвали Апеляційного суду Херсонської області
від 09 січня 2018 року, поліпшення, здійснені в квартирі
АДРЕСА_1 , є невід`ємними
і сума збільшення ринкової вартості цієї квартири складає 774 336 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі -
в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.