Постанова
Іменем України
11 березня 2021 року
м. Київ
справа № 2-16/10
провадження № 61-3340св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", заінтересовані особи: ОСОБА_1, Васильківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Битяка І. Г. від 06 червня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С. від 24 грудня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У червні 2019 року ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії-Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк" звернулося до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Заява мотивована тим, що на підставі рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області 29 серпня 2010 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" заборгованості у розмірі 970 909,74 грн.
28 квітня 2011 року банком пред`явлений виконавчий лист до виконання до ВДВС Васильківського РУЮ, а постановою державного виконавця
від 03 травня 2011 року відкрито виконавче провадження № 27961397.
У 2015 році було реалізовано нерухоме майно боржника на суму
12 938,16 грн. За період з 2011 по 2019 роки стягувачем неодноразово направлялися листи на адресу відділу ДВС про надання інформації щодо примусового виконання виконавчого документа, однак лише 29 травня
2019 року з відділу ДВС надійшла відповідь, що згідно з постановою державного виконавця від 27 лютого 2015 року виконавче провадження завершено і виконавчий лист повернуто стягувачу.
Станом на 30 травня 2019 року відповідно до даних реєстрації вхідної кореспонденції в системі автоматизованого діловодства банку виконавчий лист на адресу банку не надходив.
Посилаючись на викладене, заявник просив поновити строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видати дублікат виконавчого листа.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області
від 06 червня 2019 року заяву ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк" задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_1 на підставі рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2010 року у справі № 2-16/10 за позовом
ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі філії Лівобережне відділення № 8420 ВАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат у справі на загальну суму 970 909,74 грн та поновлено пропущений строк для його пред`явлення до виконання.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оригінал виконавчого листа № 2-16/10 було втрачено при надсиланні з відділу виконавчої служби до стягувача, у зв`язку з чим стягувач позбавлений можливості пред`явити його до виконання у встановлені законодавством строки, а рішення суду, яке набрало законної сили, залишається не виконаним. Пропущений стягувачем строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання також підлягає поновленню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області
від 06 червня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з ухвалою суду першої інстанції, вважаючи її такою, що постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк" у задоволенні заяви.
Касаційна скарга аргументована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Вказує, що, звертаючись до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа, ПАТ "Державний ощадний банк України" не надало належних та допустимих доказів на підтвердження факту втрати виконавчого листа та не вказало поважних причин для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Також у касаційній скарзі заявник посилається на постанову Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі 166/1472/18.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У квітні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ПАТ "Державний ощадний банк України" на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість прийнятих у справі судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду
від 20 березня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано матеріали справи № 2-16/10 з суду першої інстанції.
У вересні 2020 року справа № 2-16/10 надійшла до Верховного Суду.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга щодо оскарження судових рішень в частині видачі дубліката виконавчого листа підлягає залишенню без задоволенню, а касаційне провадження щодо оскарження судових рішень в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа підлягає закриттю.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2010 року позов ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі філії - Лівобережне відділення № 8420 ВАТ "Ощадбанк" задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі філії - Лівобережне відділення № 8420 ВАТ "Ощадбанк": заборгованість за кредитним договором № 21/4 від 20 травня 2003 року в сумі 76 642,81 грн; завдані збитки в сумі 892 316,93 грн; судові витрати у розмірі 1 700,00 грн - судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в розмірі 250,00 грн.
28 квітня 2011 року на підставі рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області 29 серпня 2010 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" заборгованості у розмірі 970 909,74 грн.
28 квітня 2011 року банком пред`явлений виконавчий лист до виконання у ВДВС Васильківського РУЮ.
03 травня 2011 року постановою державного виконавця відділу ДВС Васильківського РУЮ на підставі заяви стягувача відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного листа.
Банком на адресу відділу ДВС Васильківського РУЮ, а потім Васильківського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області направлялися листи про надання інформації щодо стану примусового виконання виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, які відділом ДВС отримані, однак відповідей на них не надходило.
29 травня 2019 року до банку надійшов лист Васильківського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області з якого вбачається, що 27 лютого 2015 року державним виконавцем винесено постанову про завершення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-16, виданого Васильківським районним судом Дніпропетровської області 29 серпня
2010 року про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості у розмірі
979 909,74 грн, яку разом з виконавчим листом направлено на адресу стягувача.
Довідкою завідувача сектору діловодства філії-Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк" Бобрика А. П. від 30 травня 2019 року підтверджено факт, що виконавчий лист у справі № 2-16/2010, виданий Васильківським районним судом 29 серпня 2010 року, за період з 27 лютого 2015 року по час звернення до суду із заявою на адресу філії не надходив.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо заяви в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа.
Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах касаційної інстанції.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок та підстави касаційного оскарження судових рішень урегульовано у главі 2 розділу V ЦПК України.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Оскарження ухвал суду першої інстанції про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, після їх перегляду в апеляційному суді (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України), у наведеній вище статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.