Постанова
Іменем України
11 березня 2021 року
м. Київ
справа № 131/278/15-ц
провадження № 61-2007св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Росоховатська сільська рада Іллінецького району Вінницької області,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Прудивус Миколою Анатолійовичем, на постанову Вінницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Копаничук С. Г.,
Медвецького С. К., Оніщука В. В. від 28 грудня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Росоховатської сільської ради Іллінецького району Вінницької області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги мотивовано тим, що у власності її матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала земельна ділянка, площею
1,9421 га на території Росоховатської сільської ради Іллінецького району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку успадкував, проживаючий разом із нею чоловік та батько позивача - ОСОБА_5, проте свідоцтво про право на спадщину не отримав. Останній до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 також на праві власності мав земельну ділянку, площею 1,9320 га на території Росоховатської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Посилаючись на те, що за життя ОСОБА_5 спадщину після ОСОБА_4 не оформив, заповіту не склав, інших спадкоємців, які мали б право на обов`язкову частку у спадщині відсутні, а ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_5, спадщину фактично прийняла, маючи на руках державні акти на право на власності на земельну ділянки, проте теж не оформила спадкові права на них в нотаріальному порядку через пропуск встановленого законом строку для цього, просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 25 лютого
2015 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 1,9421 га на території Росоховатської сільської ради Іллінецького району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що за життя належала її матері ОСОБА_4 і була успадкована батьком ОСОБА_5 та на земельну ділянку, площею 1,9320 га на території Росоховатської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала її батькові ОСОБА_5 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 28 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 25 лютого
2015 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Росоховатської сільської ради Іллінецького району Вінницької області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
05 лютого 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Прудивус М. А. звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить постанову Вінницького апеляційного суду
від 28 грудня 2020 року скасувати та залишити в силі рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 25 лютого 2015 року.
Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним судом норм процесуального права, оскільки апеляційний суд розглянув справу за відсутностіОСОБА_1, належним чином не повідомивши її про дату, час і місце судового розгляду (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).
Також заявник вказує на неправильне застосування судом апеляційного суду норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18), постановах Верховного Суду від 24 жовтня
2018 року у справі № 673/416/16-ц, від 06 березня 2019 року у справі
№ 658/2457/16-ц, від 09 грудня 2019 року у справі № 683/3061/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Узагальнені доводи пояснень по справі
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 131/278/15-ц з Іллінецького районного суду Вінницької області.
У лютому 2021 року матеріали справи № 131/278/15-ц надійшли до Верховного Суду.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
За змістом пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанов суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права: - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; - якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У касаційній скарзі ОСОБА_1 указує на неналежне повідомлення її про розгляд справи судом апеляційної інстанції, що позбавило її права на належний судовий захист та надання пояснень щодо фактичних обставин справи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Згідно із частиною першою статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи здійснюється відповідно до вимог статей 128-132 ЦПК України.