Постанова
Іменем України
10 березня 2021 року
м. Київ
справа № 146/1677/18
провадження № 61-15847св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство "Продовольча компанія "Поділля",
відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена Долина",
третя особа - сектор державної реєстрації Томашпільської районної державної адміністрації,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена Долина" на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 26 березня 2019 року у складі судді Скаковської І. В., постанову Вінницького апеляційного суду від 17 липня 2019 року у складі колегії суддів: Голоти Л. О., Рибчинського В. П., Денишенко Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена Долина" на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 26 березня 2019 року, постанову Вінницького апеляційного суду від 17 липня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року Приватне акціонерне товариство "Продовольча компанія "Поділля" (далі - ПрАТ "ПК "Поділля") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена Долина" (далі - ТОВ "Агрокомплекс "Зелена Долина"), третя особа - сектор державної реєстрації Томашпільської районної державної адміністрації, про визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,781 га, кадастровий номер 0523986800:01:000:0016, яка розташована на території Яланецької сільської ради Томашпільського району Вінницької області.
05 жовтня 2010 року між ПрАТ "ПК "Поділля" та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі за № 0402 терміном на 10 років. Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 30 грудня 2010 року Томашпільським відділом Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК". Ця земельна ділянка перебуває в обробітку позивача, однак при вибірковому інформаційному моніторингу Державного земельного кадастру встановлено, що 23 жовтня 2017 року державним реєстратором сектору державної реєстрації Томашпільської районної державної адміністрації проведено реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
Так, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на рухоме майно, 09 жовтня 2017 року між ТОВ "АК "Зелена долина" та ОСОБА_1 укладено договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № 4. Предметом договору є земельна ділянка площею 2,781 га, кадастровий номер 0523986800:01:000:0016, яка розташована на території Яланецької сільської ради Томашпільського району Вінницької області. Строк дії - 7 років з дати передачі емфітевзисного права, додаткові відомості: землекористувач (відповідач 2) набуває емфітевзисне право на наступний день після закінчення договору оренди землі від 05 жовтня 2010 року, зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 30 жовтня 2010 року. Тобто ОСОБА_1 було передано в користування іншому користувачеві ту саму земельну ділянку, яка перебуває в користуванні позивача на підставі укладеного договору оренди землі, дія якого не закінчилася.
Вважає, що оспорюваний договір емфітевзису та реєстрація права емфітевзису унеможливлює реалізацію переважного права на поновлення договору оренди землі позивачем.
Враховуючи викладене, ПрАТ "ПК "Поділля" просило визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № 4 від 09 жовтня 2017 року, укладений між ТОВ "АК "Зелена долина" та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 2,781 га, кадастровий номер 0523986800:01:000:0016, яка розташована на території Яланецької сільської ради Томашпільського району Вінницької області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 26 березня 2019 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № 4 від 09 жовтня 2017 року, укладений між ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 2,781 га, кадастровий номер 0523986800:01:000:0016, яка розташована на території Яланецької сільської ради Томашпільського району Вінницької області.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що укладений 09 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ "АК "Зелена долина" договір № 4 про право користування земельною ділянкою сільськогосподарських потреб (емфітевзис) порушує передбачене статтею 33 Закону України "Про оренду землі" переважне право позивача на пролонгацію дії відповідного договору оренди.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" подало апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 17 липня 2019 року рішення місцевого суду залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2019 року ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували всі фактичні обставини, що мають значення для справи, не дослідили і не надали належної правової оцінки доказам у справі. Вказує, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що наявність договірних відносин між ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" та ОСОБА_1 не стосуються позивача, оскільки мають відкладальну умову, та не порушують переважне право на поновлення договору оренди, оскільки ОСОБА_1 після закінчення строку оренди не мав наміру продовжувати саме орендні відносини щодо спірної земельної ділянки.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "ПК "Поділля" просить залишити рішення місцевого та постанову апеляційного судів без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що переважне право на пролонгацію дії договору оренди, передбачене статтею 33 Закону України "Про оренду землі", не є безумовним, в той же час, норми вказаного закону можуть розповсюджуватися лише на відносини оренди, які він з позивачем продовжувати не бажав. Таким чином в оскаржуваних рішеннях судами безпідставно було встановлено, що переважне право позивача на поновлення договору оренди, було порушене внаслідок укладення договору емфітевзису, емфітевтичне право за яким, передається лише після завершення строку дії договору оренди.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,78 га, розташована на території Яланецької сільської ради Томашпільського району Вінницької області, на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії IV-ВН № 026016, виданого 04 січня 2002 року Яланецькою сільською радою Томашпільського району Вінницької області.
05 жовтня 2010 року між ОСОБА_1 та ПрАТ "ПК "Поділля" було укладено договір оренди землі № 0402 строком на 10 років. Вказаний договір був зареєстрований у Томашпільському відділі Вінницької регіональної філії державного підприємства "Центр ДЗК" 30 грудня 2010 року за № 041006100331.
Згідно з актом приймання-передачі об`єкта оренди від 31 грудня 2010 року орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 2,78 га.
09 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 (Власник) та ТОВ "АК "Зелена долина" (Землекористувач) було укладено договір № 4 про право користування земельною ділянкою сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на земельну ділянку площею 2,781 га, кадастровий номер 0523986800:01:000:0016, яка розташована на території Яланецької сільської ради Томашпільського району Вінницької області.
Підпунктом 5.1. вказаного договору встановлено, що землекористувач набуває емфітевтичне право на наступний день після закінчення договору оренди землі від 05 жовтня 2010 року № 0402, укладеного між ОСОБА_1 та ПрАТ "ПК "Поділля" та зареєстрованого у Томашпільському відділі Вінницької регіональної філії державного підприємства "Центр ДЗК" 30 грудня 2010 року за № 041006100331.
Відповідно до підпункту 5.3. зазначеного договору власник земельної ділянки гарантує, що до підписання цього договору ним або його представником не було укладено, а також після підписання цього договору не буде укладено правочину, спрямованого на продовження (поновлення) строку договору оренди землі 05 жовтня 2010 року № 0402, або будь - якого нового договору оренди землі об`єктом оренди якого буде земельна ділянка зазначена у цьому договорі.
Право користування земельною ділянкою сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ТОВ "АК "Зелена долина" (Землекористувач) було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 жовтня 2017 року. При цьому у змісті, характеристиці іншого речового права, що реєструється, державний реєстратор зазначив, що строк дії становить 7 років з дати передачі емфітевзисного права, додаткові відомості: землекористувач (ТОВ "АК "Зелена долина") набуває емфітевзисне право на наступний день після закінчення договору оренди землі від 05 жовтня 2010 року, зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 30 жовтня 2010 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.