ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року
м. Київ
справа №826/25444/15
адміністративне провадження №К/9901/67221/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Мацедонської В.Е.,
Шевцової Н.В.,
при секретарі - Мовчан А.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - Боженка І.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження
касаційну скаргу Державної фіскальної служби України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року (головуючий суддя Пащенко К.С.)
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року (головуючий суддя - Кузьмишина О.М., судді: Костюк О.Л., Пилипенко О.Є.)
у справі № 826/25444/15
за позовом ОСОБА_1
до Державної фіскальної служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В листопаді 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, скаржник, ДФС України), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 26.10.2015 № 3401-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";
поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора Департаменту - начальника управління декларування та митних режимів Департаменту організації митного контролю та оформлення Державної фіскальної служби України;
стягнути на користь позивача з Державної фіскальної служби України середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 26.10.2015 № 3401-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора Департаменту - начальника управління декларування та митних режимів Департаменту організації митного контролю та оформлення Державної фіскальної служби України з 27.10.2015.
Стягнуто з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 319347,20 грн. (триста дев`ятнадцять тисяч триста сорок сім гривень 20 коп.).
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на посаді заступника директора Департаменту - начальника управління декларування та митних режимів Департаменту організації митного контролю та оформлення Державної фіскальної служби України з 27.10.2015 та в частині стягнення з Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ: 39292197) на його користь середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили, що у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року позивач не обіймав посаду керівника, заступника керівника самостійного структурного підрозділу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, оскільки, як вже встановлено судами, по-перше, Державна митна служба України (далі - ДМС України) не була органом, який формує та реалізує державну митну політику, по-друге, відділ застосування митних режимів, який очолював позивач, не є самостійним структурним підрозділом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, то застосування до позивача критеріїв, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про очищення влади" є, за висновком суду, необґрунтованим та безпідставним. Суди також вказали, що ні Законом України "Про очищення влади", ні іншим підзаконним нормативно-правовим актом, прийнятим на його виконання, не передбачені в якості правової підстави для звільнення вказані акти.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
06 грудня 2018 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені рішення судів та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування поданої касаційної скарги Державна фіскальна служба України вказує на те, що позивача було звільнено із займаної посади у відповідності до вимог чинного законодавства з тих підстав, що на останнього поширюються визначені Законом України "Про очищення влади" критерії щодо працюючих керівників, заступників керівників самостійних структурних підрозділів ДФС.
Позивачем відзиву на дану касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2018 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2021 року касаційну скаргу Державної фіскальної служби України призначено до касаційного розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Наказом ДФС України від 26.10.2015 № 3401-о позивача звільнено з посади заступника директора Департаменту - начальника управління декларування та митних режимів Департаменту організації митного контролю та оформлення ДФС України з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади".
Вказаний наказ прийнятий на підставі п. 72 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), звіту про результати проведення перевірки щодо виконання ДФС України норм Закону України "Про очищення влади", п. 6 витягу з протоколу № 116 засідання Кабінету Міністрів України від 21.10.2015.
На виконання п. 3 витягу з протоколу № 100 засідання Кабінету Міністрів України спільна робоча група з представників Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Національного агентства України з питань державної служби та Секретаріату Кабінету міністрів України провела перевірку виконання ДФС України норм Закону України "Про очищення влади" та постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 563, за результатом якої складено звіт від 21.10.2015, відповідно до якого робочою групою перевірено матеріали особових справ та виявлено, зокрема, 37 осіб на яких поширюються визначені названим Законом критерії, у тому числі позивача.
В наданих у такому звіті пропозиціях (п. 1), спільною робочою групою голові ДФС України запропоновано, на виконання норм Закону України "Про очищення влади" та на підставі п. 72 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, невідкладно вжити заходів щодо звільнення з посад осіб, до яких застосовується заборона передбачена ч. 3 ст. 1 Закону України "Про очищення влади", на основі критеріїв, визначених ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про очищення влади", у тому числі до посадових осіб, які наведені в додатках 4 та 5.
З додатку 4 "Перелік посадових осіб Центрального апарату ДФС України до яких не було застосовано заборону передбачену ч. 3 ст. 1 Закону" до вказаного звіту видно, що позивач, як заступник директора Департаменту - начальника управління декларування та митних режимів Департаменту організації митного контролю та оформлення ДФС України, який у період 10.2008-04.2010 займав посаду директора Департаменту декларування та митних режимів ДМС, 04.2010-03.2011 - директор Департаменту митних режимів та організації митного оформлення ДМС, 03.2011-03.2013 - заступник директора Департаменту організації митного контролю та оформлення - начальник управління декларування та митних режимів ДМС, відповідає, передбаченим ч. 1 ст. 3 Закону України "Про очищення влади", критеріям.
Судами встановлено, що позивач дійсно проходив службу: у період з 28.10.2008 по 21.04.2010 на посаді директора Департаменту декларування та митних режимів ДМС (наказ від 28.10.2008 № 2305-к), з 22.04.2010 по 28.03.2011 на посаді директора Департаменту митних режимів та організації митного оформлення ДМС (наказ від 22.04.2010 № 657-к), з 29.03.2011 по 18.03.2013 на посаді заступника директора Департаменту організації митного контролю та оформлення - начальника управління декларування та митних режимів ДМС (наказ від 28.03.2011 № 552-к).
У 2015 році позивач пройшов спеціальну перевірку, передбачену Законом України "Про очищення влади" (довідка від 19.05.2015), за результатами якої, жодних обмежень або застережень щодо можливості займати посаду державного службовця, органами, уповноваженими на проведення спеціальної перевірки, встановлено не було.
Згідно з висновком Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області в поданій позивачем декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2013 рік майно, доходи та витрати, набуті за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній в податкового органу інформації про доходи, отримані позивачем із законних джерел.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 статті 1 Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року №1682-VII (далі - Закон №1682-VII): очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Пункт 10 частини 1 статті 2 Закону №1682-VII: заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади.
Частина 3 статті 1 Закону №1682-VII: протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
Пункт 8 частини 1 статті 3 Закону №1682-VII: заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Частина 1 статті 4 Закону №1682-VII: особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.
Частина 1 статті 5 Закону №1682-VII: органом, уповноваженим на забезпечення проведення перевірки, передбаченої цим Законом, є Міністерство юстиції України.
Частина 4 статті 5 Закону №1682-VII: організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.
Частина 5 статті 5 Закону №1682-VII: перевірці підлягають:
достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;
достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Частина 7 статті 5 Закону №1682-VII: керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає до відповідних районних, міських (міст обласного значення), районних у містах територіальних органів державної влади за місцем проживання особи, до компетенції яких належить проведення перевірки відповідних відомостей, визначених у пункті 1 частини п`ятої цієї статті, запити про перевірку відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, до яких додаються копії заяви.
Частина 12 статті 5 Закону №1682-VII: у разі встановлення за результатами перевірки особи недостовірності відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п`ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, надсилає копію висновку про результати перевірки до Міністерства юстиції України для офіційного оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України інформації про надходження такого висновку та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", не пізніш як у триденний строк з дня одержання такого висновку.
Частина 14 статті 5 Закону №1682-VII: керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п`ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.
Частина 15 статті 5 Закону №1682-VII: усі матеріали перевірки, які надійшли до керівника органу, передбаченого частиною четвертою цієї статті, додаються до особової справи особи, стосовно якої проводилася перевірка.
Пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1682-VII: встановити, що впродовж десяти днів з дня набрання чинності цим Законом керівник органу (орган), до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з посади осіб, до яких застосовується заборона, зазначена в частині третій статті 1 цього Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, на підставі відомостей, наявних в особових справах цих осіб:
звільняє цих осіб з посад або надсилає керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення з посади таких осіб, відповідні документи для їх звільнення не пізніше ніж на 10 робочий день з дня отримання таких документів;
інформує Міністерство юстиції України про їх звільнення з посад та надає відповідні відомості про застосування до таких осіб заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону, для їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", у порядку та строки, визначені цим Законом.
Пункт 14 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №563 (далі - Порядок №563, редакція на момент проведення перевірки у відношенні позивача): відповідальний структурний підрозділ протягом десяти днів з дня надходження заяви особи, яка підлягає перевірці, на підставі відомостей, наявних в особовій справі такої особи, перевіряє достовірність відомостей, зазначених у заяві, щодо незастосування до неї заборон, передбачених частиною третьою статті 1 Закону, на основі критеріїв, визначених пунктами 1 - 8 частини другої, пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону.
Пункт 15 Порядку №563: у разі виявлення відповідальним структурним підрозділом відомостей щодо застосування до особи, яка підлягає перевірці, заборони, передбаченої пунктом 14 цього Порядку, керівник органу не пізніше ніж на третій день з дня виявлення таких відомостей приймає рішення про звільнення такої особи і в той самий день надсилає його копію до Мін`юсту в паперовій та електронній формі (скановану копію у форматі pdf) разом з відомостями про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену частиною третьою статті 1 Закону (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, серія та номер паспорта громадянина України, ким і коли виданий, реєстраційний номер облікової картки платника податків, місце проживання, місце роботи, посада на час застосування положення Закону, інформація про критерій, на підставі якого застосовано заборону), в паперовій та електронній формі (у форматі Microsoft Word), які протягом трьох днів з дня їх надходження вносяться до Реєстру.