ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 200/6545/20-а
адміністративне провадження № К/9901/36282/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"
на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2020 року (у складі головуючого судді Аляб`єва І.Г.)
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року (колегія суддів у складі головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д.)
у справі №200/6545/20-а
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"
про заміну стягувача за виконавчим написом нотаріуса.
I. ПРОЦЕДУРА
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія") звернулось до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса, в якій просило постановити ухвалу, якою замінити сторону виконавчого провадження, а саме первісного стягувача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" його правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" щодо виконання виконавчого напису від 24 листопад 2008 року №11584, що вчинений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Соболєвою В.Л.
2. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2020 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року, в задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну сторони у виконавчому провадженні на підставі виконавчого напису нотаріуса від 24 листопада 2008 року №11584 відмовлено.
3. У поданій касаційній скарзі ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його заяву про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса.
4. Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2021 року задоволено заяву судді Мартинюк Н.М. про самовідвід; відведено суддю Мартинюк Н.М. від участі у розгляді касаційної скарги ТОВ "Довіра та Гарантія" на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року у справі №200/6545/20-а.
5. Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2021 року після проведення повторного автоматизованого розподілу касаційної скарги ТОВ "Довіра та Гарантія" відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій установлено, що 6 червня 2007 року між ПАТ "Раффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №014//07-185/141401.
7. 24 листопада 2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис щодо звернення стягнення на житловий будинок на підставі відповідного іпотечного договору.
8. 16 червня 2016 року між ПАТ "Раффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Вектор Банк" укладено договір №114/21 про відступлення права вимоги за відповідним іпотечним зобов`язанням. Аналогічного змісту договір 21 липня 2016 року посвідчено нотаріально.
9. 17 червня 2016 року між ПАТ "Вектор Банк" та заявником укладено договір №265/ФК-16 про відступлення права вимоги за цим же іпотечним зобов`язанням. Аналогічного змісту договір 21 липня 2016 року посвідчено нотаріально.
10. Також судами встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" не є стороною у виконавчому провадженні з виконання відповідного напису нотаріуса, тому в 2016 році виконавчий документ повернуто стягувачу без виконання.
11. У зв`язку з цим, ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" звернулась до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
12. Відмовляючи в задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наразі не існує виконавчого провадження з виконання відповідного напису нотаріуса, оскільки в 2016 році виконавчий документ повернуто стягувачу без виконання.
13. Суди вважали помилковим посилання заявника на статтю 74 Закону України "Про виконавче провадження", так як вказаною статтею унормовано порядок оскарження дій або бездіяльності державного виконавця. Натомість у заяві, що розглядається, не йдеться про оскарження дій виконавця, а йдеться про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса.
14. Також суди виходили з того, що складання після 22 лютого 2017 року виконавчого напису про стягнення на предмет іпотеки суперечить переліку документів, за якими здійснюється стягнення заборгованості у безспірному порядку.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" у своїй касаційній скарзі не погоджується з оскаржуваними рішеннями судів попередніх інстанцій, оскільки вважає, що суди допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушили норми процесуального права.
16. Посилаючись на практику Верховного Суду України, заявник звертає увагу, що якщо виконавче провадження не відкрито, це не є підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони стягувача, оскільки, не замінивши такого стягувача, відсутні законні підстави для ініціювання відкриття виконавчого провадження в порядку Закону України "Про виконавче провадження". В розглядуваному випадку не має значення, чи відкрите виконавче провадження, оскільки заміна сторони виконавчого провадження відбувається на будь-якій стадії судового процесу, тоді як виконавче провадження - його завершальна стадія.
17. Щодо посилання заявника на статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", то зазначена норма були ним наведена виключно в межах апеляційної скарги на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2020 року в цій справі з метою обґрунтування своєї позиції щодо вирішення предметної юрисдикції при розгляді справ, що пов`язані з заміною сторони у виконавчому написі нотаріуса.
18. Також заявник зазначає, що скасування постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі №826/20084/14 постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема, в частині доповнення переліку новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" не впливає на правовідносини у цій справі, оскільки виконавчий напис вчинено 24 листопада 2008 року, тобто задовго до скасування зазначеної постанови Кабінету Міністрів України.
19. Підсумовуючи, заявник стверджує, що існує прогалина у матеріальному та процесуальному праві щодо вирішення питань, пов`язаних із заміною стягувача або боржника у виконавчому написі нотаріуса до відкриття виконавчого провадження. При цьому за змістом статті 379 КАС України суд має право замінити сторону виконавчого провадження як після, так і до його відкриття. Тому, вважає висновки судів попередніх інстанцій необґрунтованими.