ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 640/27582/20
адміністративне провадження № К/9901/5301/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року, постановлену у складі судді Григоровича П.О. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року, ухвалену у складі колегії суддів: Парінова А.Б. (доповідач), Беспалова О.О., Ключковича В.Ю.,
І. Суть спору
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" (далі - ТОВ "Алтаюр", позивач) звернулося до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, у якому просило:
1.1. визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо зберігання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та органів місцевого самоврядування;
1.2. зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції припинити порушення, а саме: не зберігати декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави та органів місцевого самоврядування.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 23 листопада 2020 року, яку залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року, у відкритті провадження у вказані справі відмовив на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
3. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що предметом спору у даній справі є незгода позивача з неналежним виконанням Національним агентством з питань запобігання корупції, як замовником, умов Договору № 9/19 від 07.02.2019. Зважаючи на викладене, спір у даній справі за характером правовідносин підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
4. Не погоджуючись з такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається порушення судами норм матеріального та процесуального права.
5. У скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
6. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що предметом спору у даній праві є незгода позивача з виконанням НАЗК повноважень, не передбачених чинним законодавством України у зв`язку з тим, що 27.10.2020 Конституційний Суд України прийняв рішення №13-р/2020, яким пункти 6, 8 частини першої статті 11, пункти 1, 2, 6 - 101, 12, 121 частини першої, частини другу - п`яту статті 12, частину другу статті 13, частину другу статті 131, статтю 35, абзаци другий, третій частини першої статті 47, статті 48-51, частини другу, третю статті 52, статтю 65 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII зі змінами визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). З-поміж іншого, визнано неконституційними положення (пункт 8 частини першої статті 11 Закону України "Про запобігання корупції") щодо здійснення НАЗК контролю та перевірки декларацій суб`єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб`єктів декларування. Отже, предмет спору жодним чином не стосується виконання Національним агентством з питань запобігання корупції, як замовником, умов Договору № 9/19 від 07.02.2020. Справа щодо неналежного виконання Національним агентством з питань запобігання корупції, як замовником, умов Договору № 9/19 від 07.02.2020, наразі перебуває на розгляді у Господарському суді міста Києва. Разом з тим, спір у даній справі стосується протиправності дій Національного агентства з питань запобігання корупції як суб`єкта владних повноважень, що в даному випадку є фактом перевищення повноважень з боку Національного агентства з питань запобігання корупції. У позовній заяві та апеляційній скарзі ТОВ "АЛТАЮР" не посилається на жодний пункт Договору № 9/19 від 07.02.2020 року, який не було виконано Національним агентством з питань запобігання корупції, та жодного разу не зазначає у позовній заяві про незгоду з неналежним виконанням вказаного договору, оскільки такі обставини не стосуються предмету спору в даній справі.
6.1. Позивач зазначає, що посилання у позовній заяві та апеляційній скарзі на Договір № 9/19 від 07.02.2020 наведено позивачем з метою висвітлення обставин справи, які полягають у тому, що зберігання декларацій здійснюється Національним агентством з питань запобігання корупції на обладнанні ТОВ "АЛТАЮР", що, в свою чергу, безпосередньо впливає на його права та обов`язки. Проте, сам факт протиправного використання обладнання ТОВ "АЛТАЮР" в межах даного спору не оскаржується та не порушується питання про встановлення судом обставин порушення Національним агентством з питань запобігання корупції, як замовником, умов Договору № 9/19 від 07.02.2020. Предметом спору у даній справі є виключно протиправні дії Національного агентства з питань запобігання корупції як суб`єкта вкладних повноважень, а саме виконання ним повноважень, не передбачених законодавством України внаслідок ухвалення Конституційним Судом України рішення № 13-р/2020 від 27.10.2020, зокрема в частині щодо зберігання та оприлюднення НАЗК декларацій суб`єктів декларування. Так, у даній справі НАЗК є стороною, яка здійснює публічно-владні управлінські функції, та спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій: здійснення НАЗК зберігання декларацій всупереч Рішенню Конституційного Суду України № 13-р/2020 від 27 жовтня 2020 року, яким визнано таке зберігання неконституційним. Позовні вимоги у даній справі жодним чином не стосуються вимог, пов`язаних з припиненням використання обладнання або повернення обладнання ТОВ "АЛТАЮР", які дійсно можуть бути розглянуті виключно господарським судом. Натомість, позовні вимоги у даній справі стосуються управлінських функцій НАЗК як суб`єкта владних повноважень.
7. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.
IV. Джерела права й акти їх застосування
8. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
9. Згідно з частиною третьою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
10. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
11. Положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
12. Згідно з пунктами 1 - 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
13. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
14. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
15. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
V. Оцінка Верховного Суду
17. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
18. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
19. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.