1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



18 березня 2021 року

м. Київ

справа № 361/4154/16-а

адміністративне провадження № К/9901/45091/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г.,    Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу        № 361/4154/16-а

за позовом Міністерства оборони України,Київського квартирно-експлуатаційного управління до Управління комунальної власності Броварської міської ради Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, ОСОБА_2, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2017 року

(ухвалену у складі головуючого судді Селезньової Т.В.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року

(постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Чаку Є.В., суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Міністерство оборони України та Київське квартирно-експлуатаційне управління звернулися до суду з позовом до управління комунальної власності Броварської міської ради Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, ОСОБА_2, у якому просили визнати незаконним та скасувати наказ управління комунальної власності Броварської міської ради Київської області № 74 від 10.07.2013 року "Про приватизацію квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі АДРЕСА_1 ".

2. Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у відповідача повноважень вирішувати питання щодо приватизації жилого приміщення, яке не перебувало у комунальній власності і не відносилось до державного житлового фонду, не знаходилось у статусі житлового приміщення, рахувалось за позивачем у статусі нежилого, і відповідач, розпорядившись вказаним нерухомим майном, перевищив свої повноваження.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 12 квітня 2017 року Броварський міськрайонний суд Київської області вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати Наказ Управління комунальної власності Броварської міської ради Київської області №74 від 10.07.2013р. "Про приватизацію квартири АДРЕСА_1 " за яким вказана квартира була передана в приватну спільну часткову власність ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що      будівля, щодо квартири якої органом місцевого самоврядування було винесено спірний наказ про приватизацію, має статус державного нерухомого військового майна, відтак в силу    ст. 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України"    може використовуватись виключно за цільовим та функціональним призначенням і право розпорядження якою належить виключно відповідачу на праві оперативного управління.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 21 червня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2017 року - залишити без змін.

6. Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції керувався тим, що з огляду на норми законодавства саме Київське квартирно-експлуатаційне управління наділене повноваженнями розгляду заяв громадян щодо приватизації державного житлового фонду у строки та у порядку, передбаченому Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 11 липня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову    Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2017 року у справі № 361/4154/16-а та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.       

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що у листі від 18 квітня 2013 року №303/25/6-348 Київським КЕУ було делеговано повноваження управлінню комунальної власності Броварської міської ради вирішити питання щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 .

Крім того скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій було невірно визначено статус приміщення, яке було об`єктом оскарженого в суді наказу.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою          ОСОБА_1 на постанову    Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2017 року у справі № 361/4154/16-а та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року.

10. 22 березня 2018 року справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.

11. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 березня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М. М., суддів Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 26 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М.,    було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценко С.Г., Тацій Л.В.

13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 березня    2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 .

II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, 25 липня 2006 року на виконання Директиви Міністра оборони України № Д-322/1/010, Васильківською квартирно-експлуатаційною частиною району було передано, а Київським КЕУ прийнято будівлі та споруди військового містечка № 201 згідно з описом та переліком, зазначеним в Додатку № 1 (в тому числі будівлю № 128 - штаб), про що складено Акт прийому-передачі будівель, споруд і територій військового містечка, затвердженого начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління від 29 листопада 2006 року.

Споруди і будівлі військового містечка № 201 протягом 1982-2016 років, були закріплені та використовувалися різними військовими частинами Збройних Сил.

До 2004 року у військовому містечку № 201 міста Бровари Київської області була розміщена військова частина А 1137. В подальшому військова частина А 1137 була розформована, та відповідно до Директиви Міністра оборони України від 18 листопада 2003 року за № 115/1/103, наказу Головнокомандувача Військ Протиповітряної оборони Збройних Сил України від 22.11.2003 року за № Д-010, наказу Головнокомандувача Військ Протиповітряної оборони Збройних Сил України від 17 січня 2004 за № 9 правонаступником військової частини А 1137 була визначена військова частина А 0799. Внаслідок вказаного, 30 листопада 2004 року військовою частиною А 0799 було прийнято від військової частини А 1137 військове містечко № 201 згідно з описом та переліком майна і об`єктів військової частини А 1137, про що складено Акт прийому передачі майна підрозділу та об`єктів військової    частини А 1137, затвердженого командиром військової частини А 1137. Відповідно до Додатку № 1 до вказаного Акту зазначено детальний опис будівель та споруд військового містечка № 201, що передавалося від військової частини А 1137 до військової частини А 0799. В пункті 32 Додатку № 1 спірна у даній судовій справі будівля зазначена як "Штаб" 1982 року побудови, інвентарний номер 128. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що вказані обставини підтверджують те, що спірна будівля інв. № 128 за своїм функціональним призначенням відносилася і відноситься до нежитлової будівлі.

Також, до суду було надано Індивідуальну картку    обліку будівлі № 128 військового містечка    № 201, згідно даних якої, вказана будівля (штаб) була збудована у 1982 році та перебуває у власності держави, уповноваженим органом управління якої є Міністерство оборони України. Відповідно до Довідки (вих. № 303/25-3039 від 15 липня 2016) будівля № 128 військового містечка № 201 (АДРЕСА_1) перебуває на бухгалтерському та кількісному обліку у Київському КЕУ.

Позивачами для підтвердження приналежності спірної будівлі до об`єктів державної власності та для визначення уповноваженого від держави органу управління було надано Витяг із Єдиного реєстру об`єктів державної власності виданого Фондом державного майна України. Відповідно до вказаного Витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності, будівля № 128 зареєстрована як штаб та згідно з класифікатором державного майна відносяться до будівлі для конторських та адміністративних цілей.

Згідно відомостей з Витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності, Міністерство оборони України по відношенню до спірної у справі будівлі є суб`єктом управління, що здійснює управління майном, а Київське квартирно-експлуатаційне управління - балансоутримувачем вказаного державного майна.



10 липня 2013 року управління комунальної власності Броварської міської ради Київської області прийняло наказ № 74 "Про приватизацію квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі АДРЕСА_1 ". Цим наказом було задоволено прохання наймача ОСОБА_1 щодо приватизації квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і передано вказану квартиру йому у приватну спільну часткову власність.

Надалі, на підставі вказаного наказу відповідачем було видано Свідоцтво про право власності на житло від 10 липня 2013 року, яке посвідчує приналежність на праві приватної спільної часткової власності квартири АДРЕСА_1 громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позивачі, не погоджуючись з таким рішенням відповідача, звернулися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18.    Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі    статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.       

Відповідно до ч. 2 ст.    4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок    судового вирішення.

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову    особу,    інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).


................
Перейти до повного тексту