ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року
м. Київ
справа № 806/538/16
касаційне провадження № К/9901/24929/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у спрощеному провадженні без повідомлення сторін касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 (суддя Попова О.Г.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 (головуючий суддя - Жизневська А.В., судді - Котік Т.С., Охрімчук І.Г.) у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Овруцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2016 року ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Інспекції, у якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.12.2015 № 0002502100.
На обґрунтування зазначених позовних вимог ФОП ОСОБА_1 послалася на те, що нею не було допущено порушення вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в частині реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії, оскільки вона не реалізовувала підакцизний товар, а громадянка ОСОБА_2, яку визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніколи не працювала у неї продавцем, з урахуванням того, що: у період з 27.06.2015 по 14.07.2015 вона не вела господарську діяльність (що підтверджується відсутністю записів у книзі обліку доходів за вказаний період), оскільки перебувала на лікуванні у м. Трускавці, що підтверджується проїзними документами; 14.07.2015 будь-яких перевірок діяльності ФОП ОСОБА_1, у тому числі діяльності магазину, як податковими так і іншими органами не проводилось, з урахуванням того, що магазин 14.07.2015 взагалі не працював.
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 18.07.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016, у задоволенні позову відмовив повністю.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суди виходили з того, що: згідно пояснень інспектора і свідків магазин ПП " ОСОБА_1 " 14.07.2015 був відчинений, в ньому знаходилась продавець, яка підтвердила, що пиво продається, пиво знаходилось в місці здійснення торгівлі у спеціалізованому холодильнику для продажу пива; продавець - громадянка ОСОБА_2 була допущена до торгового місця, яку згідно постанови Овруцького райсуду Житомирської області від 07.08.2015 у справі №286/2711/15-п було визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка ОСОБА_2 не оскаржувалась.
ФОП ОСОБА_1 оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 29.11.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що 14.07.2015 була проведена перевірка саме магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та/або перевірка ФОП ОСОБА_1, а також доказів того, що в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", де позивач здійснює свою господарську діяльність", здійснювався продаж пива; у період з 27.06.2015 по 14.07.2015 вона не вела господарську діяльність (що підтверджується відсутністю записів у книзі обліку доходів за вказаний період), оскільки перебувала на лікуванні у м. Трускавці, що підтверджується проїзними документами; будівля, в якій знаходиться магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 " складається з двох приміщень, одне із яких орендує позивач згідно договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 10.10.2013, а друге приміщення використовується іншими особами, куди гіпотетично могли заходити міліціонери 14.07.2015.
У запереченні на касаційну скаргу Інспекція просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.03.2021 прийняв касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 02.03.2021, під час якого суд дійшов висновку про необхідність призначення справи до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 16.03.2021.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що на підставі доручення Управління міністерства внутрішніх України в Житомирській області про заборону реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без дозвільних документів №320/Рд від 10.07.2016, яким начальникам МВ-РВ доручено негайно здійснити перевірки всіх торгівельних об`єктів, у яких здійснюється торгівля алкогольними напоями (горілка, вино, пиво) та тютюновими виробами, при цьому перевіривши наявність дозвільних документів на право торгівлі, 14.07.2016 посадовими особами Овруцького РВ УМВС проведено перевірку магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та належить ФОП ОСОБА_1 .
За результатами перевірки дільничним інспектором міліції Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області був складений протокол про адміністративне правопорушення ЖИ №032025 від 14.07.2015 щодо громадянки ОСОБА_2, в якому зазначено, що близько 11:00 год. 14.07.2015 в АДРЕСА_1, громадянка ОСОБА_2, працюючи продавцем у ПП " ОСОБА_1 ", здійснювала продаж алкогольних напоїв (пива) без відповідних на це документів (ліцензії), чим порушено вимоги частини першої статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі протоколу про адміністративне правопорушення ЖИ №032025 від 14.07.2015 Інспекція 28.12.2015 прийняла податкове повідомлення-рішення №0002502100, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно зі статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" застосувала до ФОП ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 17000,00 грн.
Також, судами було встановлено, що постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 07.08.2015 у справі №286/2711/15-п ОСОБА_2 було визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано щодо неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн., а алкогольні напої конфісковано.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпункту 3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).