ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2021 року
м. Київ
справа № 280/2815/20
адміністративне провадження № К/9901/24288/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 280/2815/20
за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Виконавчий комітет Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020, постановлену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Прокопчука Т.С., суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,-
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 28.04.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача в ненаданні йому статусу дитини- сироти;
- зобов`язати відповідача розглянути його заяву та вирішити питання про надання йому статусу дитини-сироти з моменту смерті його батьків та виплатити йому одноразову допомогу після досягнення ним 18 річного віку відповідно до статті 25 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 № 2402-III.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що він у неповнолітньому віці залишився без батьків в результаті їх смерті, у зв`язку з чим, звернувся до відповідача з заявою про надання йому статусу дитини-сироти. Відповідач, за результатами розгляду його заяви, повідомив про відсутність підстав для обліку його як особи зі статусом дитини-сироти, оскільки не отримував повідомлення про те, що він залишився без батьківського піклування. Позивач вважає, що відмова відповідача у наданні йому статусу дитини-сироти позбавила його права на особливий захист і допомогу з боку держави щодо надання йому матеріального забезпечення і пільг, передбачених законодавством України, зокрема щодо отримання одноразової допомоги після досягнення ним 18-річного віку.
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2020 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
4. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його у апеляційному порядку.
5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020 на підставі підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу VII "Перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційну скаргу повернено позивачу без розгляду.
6. Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції позивач 23.09.2020 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020, а справу № 280/2815/20 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
7. Протоколом розподілу справи від 23.09.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
8. Верховний Суд ухвалою від 22.10.2019 відкрив касаційне провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Запорізький окружний адміністративний суд за результатами розгляду цієї справи 29.07.2020 ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.
20.08.2020 через підсистему "Електронний суд" позивачем була подана апеляційна скарга на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2020 та зареєстрована судом апеляційної інстанції 21.08.2020.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020 апеляційну скаргу повернено позивачу без розгляду з підстав порушення порядку її подання.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. Третій апеляційний адміністративний суд повертаючи апеляційну скаргу без розгляду виходив з того, що апеляційна скарга подана скаржником з порушенням порядку її подання, всупереч вимогам підпункту 15.1 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, оскільки до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система на даний час не функціонує, а тому необхідно керуватися правилами подання апеляційної скарги передбаченими статтею 186 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017), яка передбачала подання скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції.
У зв`язку з тим, що апеляційну скаргу подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги порушено порядок її подання, а відтак вона є такою, що підлягає поверненню без розгляду.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. В обґрунтування касаційної скарги позивач вказує, що відповідно до вимог статті 297 КАС України апеляційну скаргу ним було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дотриманням вимог чинного законодавства, а відсутність факту початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не може бути перешкодою для роботи її підсистеми "Електронний суд" та відповідно, для реалізації права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.
13. Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
14. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
15. Частиною третьою статті 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.