1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



18 березня 2021 року

м. Київ

справа №466/227/18

адміністративне провадження №К/9901/63862/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) -                      Данилевич Н.А.,

суддів -                                                                                                                                      Мацедонської В.Е.,

                                                                                                                                                      Шевцової Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року (головуючий суддя - Заверуха О.Б., судді: Гінда О.М., Ніколін В.В.)

у справі №466/227/18

за позовом ОСОБА_1

до Управління патрульної поліції у м.Львові     

про скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

В січні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1, скаржник) звернувся до Шевченківського районного суду міста Львова з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м.Львові (далі - відповідач, УПП у м.Львові), про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серія БР №431682 від 29 грудня 2017 року.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 05 квітня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління патрульної поліції у м. Львові про скасування постанови відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що, в даному випадку, позивач здійснив зупинку на місці для інвалідів, позначену дорожньою розміткою 1.30 ПДР України. Крім того, з доданих відеоматеріалів також вбачається, що патрульні поліцейські в повній мірі дотримались передбаченої законом процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою судді-доповідача Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2018 року вказану вище апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з пропуском скаржником строку на апеляційне оскарження та надано десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку .

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 05 квітня 2018 року у справі № 466/227/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Львові про скасування постанови.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції вказав, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження (перебування у службовому відрядженні у м. Києві з 12 червня 2018 року по 10 липня 2018 року) не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

16 жовтня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року, в якій скаржник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що 11.06.2018 він отримав вперше копію рішення суду першої інстанції. Під час проголошення вступної та резолютивної частин рішення суду ні скаржник, ні його представник не були присутні. Короткий текст рішення суду їм не оголошувався, не вручався та по пошті не направлявся. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні. Відповідно, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції позивачем дотримано та не пропущено.

Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року було відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.

Відповідачем відзиву на вказану касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 призначено до касаційного розгляду.

ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України: Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Частина 1 статті 286 КАС України: адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частина 4 статті 286 КАС України: апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання обґрунтованості поданої касаційної скарги, Верховний Суд (далі - Суд) виходить з того, що за приписами частин 1-2 статті 341 КАС України (в редакції чинній до 08.02.2020), суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.


................
Перейти до повного тексту