ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 910/12044/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І. Д. - головуючий, судді - Кібенко О. Р., Стратієнко Л. В.,
за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,
за участю представників учасників справи:
позивача - Круглика В. В. (адвокат),
відповідача - Хомюка П. М. (адвокат),
третьої особи - Іванчика Р. Б. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя Грєхова О. А.)
від 16.03.2020
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Алданова С. О., судді: Мартюк А. І., Зубець Л. П.)
від 05.10.2020
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро")
до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Інтар",
третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1
про застосування наслідків нікчемного правочину.
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1. 02.09.2019 Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" (далі - Підприємство) про застосування наслідків нікчемного правочину.
2. Позивач посилався на те, що у квітні 2016 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку повідомила Підприємство про нікчемність: правочинів з припинення дії укладених сторонами п`яти договорів іпотеки від 09.11.2012 (реєстр. № 1353), від 30.12.2012 (реєстр. №№ 20336, 779, 781, 783); правочину з погашення заборгованості Підприємства перед Банком за укладеними сторонами трьома кредитними договорами від 24.12.2009 за рахунок прийняття Банком у власність предмета застави (акцій) за укладеним сторонами договором застави від 27.06.2014. В повідомленні викладена вимога про погашення заборгованості Підприємства перед Банком за трьома кредитними договорами від 24.12.2009, але заборгованість погашено не було.
3. У зв`язку з цим, вважаючи нікчемним правочин з припинення договору іпотеки, наслідком якої є чинність цього договору, та непогашеними зобов`язання за кредитними договорами, Банк просив визнати за собою право іпотеки, яке виникло на підставі укладеного сторонами договору іпотеки від 09.11.2012, права за яким припинені у зв`язку з вчиненням нікчемного правочину.
4. Підприємство проти задоволення позову заперечило, посилаючись на відповідність правочинів з погашення заборгованості та з припинення дії договору іпотеки вимогам законодавства, а також відсутність правових підстав для застосування до спірних правочинів положень ст. 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Фактичні обставини справи, установлені судами
5. 24.10.2012 Банк та Підприємство уклали кредитний договір № 70296-20/12-1 (далі - Кредитний договір 1), за умовами якого Банк зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти та інші платежі. Кредит надається в грошовій формі на таких умовах: сума кредиту 24 500 000 грн; кінцевий термін повернення кредиту - 23.10.2015; ціль використання кредиту - проведення статутної діяльності; тип процентної ставки - фіксована; процентна ставка - 15% річних.
6. 09.11.2012 Банк (іпотекодержатель) та Підприємство (іпотекодавець) уклали договір іпотеки (далі - Договір іпотеки 1), зареєстрований в реєстрі за № 1353, який забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з Кредитного договору 1 (а також усіх договорів про внесення змін до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору).
7. В Договорі іпотеки, з урахуванням договору про внесення до нього змін від 22.02.2013, сторони погодили, що:
- іпотекодержатель має право отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на вказаних нижче умовах у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за Кредитним договором по поверненню іпотекодержателю суми кредитів, процентів за користування кредитом, пені, штрафу, іншої заборгованості, платежів і санкцій, що передбачені та/або випливають з Кредитного договору, включаючи як зобов`язання, передбачені кредитним договором, так і будь-якими договорами про внесення змін до нього змін, в тому числі, щодо розміру кредиту, процентів за користування кредитом, пені, штрафу строку дії Кредитного договору, встановлення інших майнових санкцій за невиконання умов кредитного договору (п. 1.3);
- на забезпечення виконання основного зобов`язання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю, що розташована за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Куліша П., 6, загальною площею 1 526,5 кв. м (п. 2.1.1);
- іпотека припиняється виконанням у повному обсязі основного зобов`язання; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 5.4).
8. Відповідно до положень Договору іпотеки 1, цей предмет іпотеки належить іпотекодавцю відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія САЕ № 881686) за індексним номером 467530, виданого 13.02.2013 реєстраційною службою Трускавецького міського нотаріального правління юстиції Львівської області. Право власності на нежитлову будівлю зареєстровано 06.02.2013 реєстраційною службою Трускавецького міського нотаріального правління юстиції Львівської області, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.02.2013 за індексним номером 499521; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 7050346115, номер запису про право власності: 108029. Узгоджена сторонами оцінка предмета іпотеки становить 27 309 962 грн.
9. Також, на підставі Договору іпотеки 1 на забезпечення виконання основного зобов`язання іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме земельну ділянку, площею 0,0621 га, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Куліша П., 6, на якій розташована зазначена вище нежитлова будівля.
10. Згідно положень Договору іпотеки 1, цей предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯД № 469440), виданого Трускавецькою міською радою Львівської області 22.05.2007. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на праві постійного користування землею, договорів оренди землі № 020744600019. Кадастровий номер земельної ділянки: 4611500000:03:012:0001. Цільове призначення - будівництво та обслуговування готелю курортного типу. Згідно звіту про експертну оцінку вартість земельної ділянки складає 908 391 грн. Узгоджена сторонами оцінка предмета іпотеки складає 908 391 грн.
11. 24.12.2009 Банк та Підприємство уклали кредитний договір № 61901-20/9-1 (далі - Кредитний договір 2), відповідно до умов якого Підприємство зобов`язалося в строк по 28.02.2015 повернути кредит в сумі 11 000 000 грн, сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі, зазначеному в цьому договорі.
12. В забезпечення виконання зобов`язань Підприємства за цим договором, між ним та Банком 30.12.2009 укладено договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за № 20336 (далі - Договір іпотеки 2), відповідно до якого в іпотеку передано нежитлову будівлю, загальною площею 687,2 кв. м, що розташована за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вулиця Леніна, 28-Б/1.
13. 24.10.2012 Банк та Підприємство уклали кредитний договір № 70330-20/12-1 (далі - Кредитний договір 3) зі змінами та доповненнями, відповідно до умов якого Підприємство зобов`язалося в строк до 23.10.2015 повернути кредит в сумі 105 000 000 грн, сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі, зазначеному в цьому договорі.
14. В забезпечення виконання зобов`язань Підприємства за Кредитним договором 3 сторони уклали:
- договір іпотеки від 30.05.2014, зареєстрований в реєстрі за № 779, відповідно до якого в іпотеку передано офісне приміщення загальною площею 205,2 кв. м, розташоване за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, проспект Шевченка Т., 2-Д, приміщення 380, заставною вартістю 1 893 040 грн (далі - Договір іпотеки 3);
- договір іпотеки від 30.05.2014, зареєстрований в реєстрі за № 781, відповідно до якого в іпотеку передано торгово-офісне приміщення, загальною площею 63,7 кв. м, розташоване за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, проспект Шевченка Т., 2-Д, приміщення 381, заставною вартістю 616 851 грн (далі - Договір іпотеки 4);
- договір іпотеки від 30.05.2014, зареєстрований в реєстрі за № 783, відповідно до якого в іпотеку передано нежитлове приміщення, загальною площею 101,6 кв. м, розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Привокзальна, 8, приміщення 2, заставною вартістю 642 376 грн (далі - Договір іпотеки 5).
15. 27.06.2014 Банк та Підприємство уклали посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н. М. договір про розірвання Договору іпотеки 1 (реєстровий № 603).
16. 27.06.2014 Банк та Підприємство уклали договір застави № 75064-23/14-б (далі - Договір застави), за умовами якого в забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами 1, 2, 3 Підприємство передало в заставу Банку цінні папери загальною заставною вартістю 136 500 017 грн (далі - Цінні папери), а саме:
- акції Публічного акціонерного товариства "Сінтрон" (далі - ПАТ "Сінтрон") (код ЄДРПОУ 37175982, код ISIN UA4000084404) кількістю 301 700 шт. за ціною 27 457 717 грн;
- акції Публічного акціонерного товариства "Юридичні послуги" (далі - ПАТ "Юридичні послуги") (код ЄДРПОУ 37499765, код ISIN UA4000175947) кількістю 3 850 000 шт. за ціною 77 000 000 грн;
- акції Публічного акціонерного товариства "Сіам-Капітал" (далі - ПАТ "Сіам-Капітал") (код ЄДРПОУ 35723951, код ISIN UA4000149215) кількістю 1 281 692 шт. за ціною 32 042 300 грн.
17. Відповідно до рішення правління Банку від 08.08.2014 про врегулювання заборгованості відповідача (витяг з протоколу № П-58/1) вирішено здійснити звернення стягнення на предмет застави та задовольнити вимоги Банку шляхом оприбуткування на балансі Цінних паперів за вартістю 136 504 168,70 грн.
18. Зазначене оприбуткування цінних паперів здійснено на підставі їх останнього біржового курсу згідно з листами відповідних фондових бірж.
19. Згідно розміщеної на сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (smida.gov.ua) інформації про ринкову вартість Цінних паперів, набутих Банком на підставі Договору застави, станом на 06.08.2014 біржовий курс на одну акцію ПАТ "Сінтрон" складав 91,011 грн; на одну акцію ПАТ "Юридичні послуги" - 20,0010 грн; на одну акцію ПАТ "Сіам-Капітал" - 25 грн.
20. 19.03.2015 Національний банк України визнав Банк неплатоспроможним (постанова правління від № 190).
21. Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб запровадила з 20.03.2015 тимчасову адміністрацію.
22. 17.07.2015 розпочато процедуру ліквідації Банку (постанова Правління Національного банку України від 16.07.2015 № 460 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Банку з 17.07.2015).
23. 19.04.2016 на адресу Підприємства направлений лист за вих. № 2309/16, у якому позивач, керуючись ст. 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", повідомив про те, що нікчемними є правочини:
- з погашення заборгованості від 08.08.2014 за Кредитними договорами 1, 2, 3, за рахунок передачі у власність предмету застави (Цінних паперів);
- з припинення дії забезпечувальних договорів (Договорів іпотеки 1, 2, 3, 4, 5).
24. У листі вказано, що зазначені правочини віднесені до категорії нікчемних з підстав, визначених пунктом 3 (банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору) та пунктом 8 (укладення правочину з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України) ч. 3 ст. 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
25. Позивач у листі зазначив, що внаслідок розірвання Договорів іпотеки 1, 2, 3, 4, 5 і погашення зобов`язань Підприємства перед Банком за Кредитними договорами 1, 2, 3 через прийняття Банком у власність Цінних паперів, які були предметом Договору застави, за вартістю 136 млн грн при їх ринковій вартості 12 грн, Банку завдано збитків у розмірі більше 130 млн.
26. Також у цьому листі позивач виклав вимогу до Підприємства щодо погашення заборгованості перед Банком за Кредитними договорами 1, 2, 3 в сумі 136 504 168,70 грн в строк до 30.04.2016.
27. Оскільки вимога позивача не була задоволена, Банк звернувся до господарського суду з позовом до Підприємства про застосування наслідків нікчемного правочину з мотивів того, що правочини з погашення заборгованості в силу приписів п. п. 1, 3, 4, 7, 8 ч. 3 ст. 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є нікчемними, а тому, на думку позивача, підлягає визнанню за Банком право іпотеки, що виникло на підставі договору іпотеки від 09.11.2012 (з наступними змінами), укладеного між Банком та Підприємством, права за якими були припинені у зв`язку з вчиненням нікчемного правочину.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
28. Господарський суд міста Києва рішенням від 16.03.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020, у задоволенні позову про застосування наслідків нікчемного правочину відмовив повністю.
29. Суд першої інстанції з посиланням на приписи, зокрема, ст. 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ", ст. ст. 564, 575, 626, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та у зв`язку із недоведенням позивачем обставин нікчемності спірного правочину, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
30. Суд першої інстанції мотивував своє рішення таким чином:
- відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, коли банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог. Банк отримав у власність Цінні папери загальною ринковою вартістю 136 504 168,87 грн. На таку ж саму суму була погашена заборгованість Підприємства перед Банком за Кредитними договорами. Отже, твердження позивача про відмову Банку від права вимоги грошових коштів не відповідає дійсності. Приймаючи рішення про врегулювання заборгованості відповідача, оформлене протоколом від 08.08.2014 №П-58/1, Банк не відмовлявся безоплатно від власних майнових вимог, а вчинив правочин зі звернення стягнення на заставне майно;
- відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з тієї підстави, що банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору. Оприбуткування Цінних паперів здійснено банком у відповідності до біржового курсу акції, що свідчить про їх відповідність ринковій вартості, тобто позивачем не доведено наявність обставин нікчемності правочину згідно п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; суд не приймає звіт про оцінку активів неплатоспроможного Банку як належний доказ, оскільки звіт встановлює ринкову вартість Цінних паперів станом на 20.03.2015, що на 8 місяців відрізняється від дати оприбуткування банком на баланс Цінних паперів (08.08.2014). Лист Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.08.2017, в якому пояснюються причини зупинення обігу акцій ПАТ "Cіам-Капітал", ПАТ "Сінтрон", ПАТ "Юридичні послуги" у липні-серпні 2015 року (майже через рік після 08.08.2014 - дати оприбуткування Цінних паперів на баланс Банку) жодним чином не підтверджує наявності маніпулювання ціновою політикою активів на ринку цінних паперів, про яку стверджує позивач;
- відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, коли банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна. Разом з тим, позивач не надав до суду жодних доказів на підтвердження наявності вказаної підстави;
- відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними - підстави, коли банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Вказана правова підстава стосується правочинів (договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг). Правочини з припинення дії Договорів іпотеки не підпадають під таку категорію правочинів, оскільки не передбачають передачу будь-якого майна банку чи здійснення ним платежу, при цьому Підприємство в цих правочинах виступає боржником, а не кредитором;
- відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, коли банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України. Позивач не зазначив та не підтвердив належними та допустимими доказами пов`язаність Підприємства з Банком саме на момент укладення правочину з припинення дії Договору іпотеки 1. Позивач також не обґрунтував та не надав доказів того, що правочин з припинення дії Договору іпотеки 1 не відповідає вимогам законодавства України щодо укладення правочинів з пов`язаними особами. Статті 43 та 44 Закону "Про банки і банківську діяльність", на які посилається позивач, не регламентують вимог до правочинів банку з пов`язаними особами;
- розірвання Договору іпотеки відбулося 27.06.2014 (укладення Договору іпотеки), а рішення Правління Банку (витяг з протоколу №П-58/1) щодо здійснення погашення заборгованості позивача перед Банком за вищевказаними кредитними договорами шляхом звернення стягнення на предмет застави та оприбуткування на баланс Банку Цінних паперів, прийнято 08.08.2014, тобто після укладення договору про розірвання Договору іпотеки; вид забезпечення зобов`язань відповідача за Кредитним договором - іпотека за Договором іпотеки був замінений сторонами на заставу за Договором застави;
- доказів завдання позивачу збитків внаслідок прийняття Цінних паперів у заставу згідно Договору застави матеріали справи не містять;
- звертаючи стягнення на заставлені Цінні папери, Банк не дотримався вимог ст. 27 Закону "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" щодо реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, але це не зумовлює скасування чи недійсність проведеного звернення стягнення на предмет обтяження. Ризик наслідків недотримання цієї норми лежить повністю на кредиторові, який її порушив, якщо інший кредитор, не маючи відповідної інформації з реєстру зверне стягнення на предмет обтяження раніше за нього.
31. Суд апеляційної інстанції ухвалою від 05.10.2020 замінив у справі, що розглядається, Банк на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро").
32. Ухвалюючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд залишив без змін рішення суду першої інстанції з тих самих мотивів.
33. Апеляційний суд також вказав, що Банк, обґрунтовуючи нікчемність правочину згідно приписів п. 8 ч. 3 ст. 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", посилався на те, що звільнивши заставне майно від обтяжень, він уклав правочини (у тому числі договір) з пов`язаною особою Банку - Підприємством всупереч вимогам ст. ст. 43, 44 Закону "Про банки і банківську діяльність", оскільки тривалий час засновником Підприємства був Голова правління Банку ОСОБА_2, потім ОСОБА_3, яка працювала в Банку на керівних посадах, директором Підприємства був ОСОБА_4, який теж працював в Банку на керівних посадах. Однак, позивач належними засобами доказування не підтвердив пов`язаність осіб саме на час вчинення правочину з припинення дії договору іпотеки та звернення стягнення на предмет застави.
34. Крім того, з огляду на відсутність підстав для задоволення позову, суди відмовили у застосуванні наслідків спливу строків позовної давності, про які заявив відповідач у цій справі.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
35. 16.11.2020 ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" звернулося до суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Доводи учасників справи
36. Скаржник визначає підставами касаційного оскарження судових рішень:
1) неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій таких норм:
- п. 1 ч. 2 ст. 16, абз. 2 ч. 2 ст. 20 ЦК, ст. ст. 43, 44 Закону "Про банки і банківську діяльність", п. 1 ч. 2, п. 8 ч. 3 ст. 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" без урахування висновків щодо застосування цих норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 01.02.2018 у справі № 910/21976/16, від 12.03.2018 у справі № 914/1317/16, від 04.04.2018 у справі № 914/1316/16, від 13.06.2018 у справі № 916/1889/17, від 26.02.2019 у справі № 916/3146/17, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від 05.03.2020 у справі № 918/539/17 та у постановах Верховного Суду України від 17.05.2017 у справі № 910/22664/15 (провадження № 3-1295гс16), від 09.08.2017 у справі № 914/1315/16, від 09.08.2017 у справі № 914/1318/16;
- норми ст. 23 Закону "Про іпотеку" без урахування висновку щодо застосування цієї норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК));
2) наявність підстав, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 287 та ч. 3 ст. 310 ГПК.
37. У касаційній скарзі скаржник виклав такі доводи:
- суди проігнорували та залишили поза увагою лист Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.08.2017, в якому встановлено, що ПАТ "Сінтрон", ПАТ "Юридичні послуги", ПАТ "Сіам Капітал" мали низькі фінансові показники. Поточна ціна за акцію ПАТ "Сінтрон" склала 91,0144 грн при номінальній вартості акції 10 грн. Біржовий курс акції ПАТ "Юридичні послуги" формувався на рівні 20,0002 грн при номінальній вартості 1 грн. Поточна ціна за акцію ПАТ "Сіам Капітал" склала 25 грн при номінальній вартості 1 грн. Враховуючи низькі фінансово господарські показники, низький рівень прибутку, об`єктивних причин для зростання ціни на акції ПАТ "Сінтрон", ПАТ "Юридичні послуги", ПАТ "Сіам Капітал" від номінальної вартості не вбачалося. У зв`язку з цим рішеннями Комісії було зупинено торгівлю цінними паперами цих підприємств; емітенти акцій не мали тієї капіталізації, що призвело до безпідставного зростання вартості емітованих цінних паперів на рівні цін, визначених на момент передачі у власність Банку. Викладене свідчить про те, ціни на акції ПАТ "Сінтрон", ПАТ "Юридичні послуги", ПАТ "Сіам Капітал" були значно вищими від ринкових цін;
- в порушення вимог ГПК суди проігнорували правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 17.05.2017 у справі № 910/22664/15 (провадження № 3-1295гс16), відповідно до якого розірвання договору іпотеки при непогашеній заборгованості за кредитним договором свідчить про те, що Банк безпідставно відмовився від власних майнових вимог до іпотекодавця за дійсним договором забезпечення, а також від своїх прав звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості боржника, внаслідок чого відповідні договори про розірвання є нікчемними в силу п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- договір про розірвання договору іпотеки, укладеного на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, укладений протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, внаслідок його укладення Банк відмовився від своїх вимог, що випливали з вказаного договору іпотеки. А тому висновки судів про відсутність підстав для застосування наслідків нікчемного правочину у зв`язку з тим, що замість припиненого спірним договором забезпечувальних зобов`язань Банк прийняв в заставу інше майно - Цінні папери, а отже відсутній передбачений ст. 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" критерій правомірності рішення уповноваженої особи про визнання правочину нікчемним - факт безоплатної відмови Банком від власних майнових вимог за договором іпотеки, - суперечить зазначеній вище нормі закону, відповідно до якої безоплатність має значення лише у випадку, коли банк здійснив відчуження майна. У випадку відмови від власних майнових вимог оплатність чи безоплатність відмови не впливає на вирішення питання про нікчемність правочину. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 918/539/17 (п. 42 постанови);