ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 924/441/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліної С.В., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Черненка О.В.
за участю представників:
Позивача: Пасічник О.О.
Відповідача: Покотило Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Золотий жайвір"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2020
(головуючий - Грязнов В.В., судді Розізнана І.В., Мельник О.В.)
та рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.09.2020
(суддя Заярнюк І.В.)
у справі №924/441/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплантеко"
до Фермерського господарства "Золотий жайвір"
про стягнення 2 862 222,06 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроплантеко" (далі - ТОВ "Агроплантеко", позивач) звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Фермерського господарства "Золотий жайвір" (далі - ФГ "Золотий жайвір", відповідач) про стягнення 2 862 222,06 грн пені, інфляційних втрат та 50% річних.
2. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем порушено строки оплати товару поставленого за договором поставки №60 від 10.05.2018, з урахуванням умов укладеного сторонами договору та положень законодавства, позивач вважає, що наявні підстави для нарахування інфляційних втрат, пені та 50 % річних.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.09.2020, позов задоволено частково. Стягнуто з ФГ "Золотий жайвір" на користь ТОВ "Агроплантеко" 140 049,82 грн пені, 1 567 509,39 грн -50% річних, 38 496,98 грн інфляційних втрат та судовий збір. В решті позову відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
- рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.08.2019 у справі 924/455/19 підтверджено прострочення оплати відповідачем поставленого товару за договором поставки №60 від 10.05.2018, а тому наявні підстави для нарахування пені, інфляційних втрат та 50 % річних;
- прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання розпочалось з 16.11.2018, позивач звернувся до суду з даним позовом 08.04.2020, строк позовної давності для вимог про стягнення пені, нарахованої за період з 16.11.2018 по 27.05.2019 на заборгованість за договором, сплив 17.11.2019, про застосування строку позовної давності заявлено відповідачем, матеріалами справи не підтверджено поважність причини пропуску позивачем строку позовної давності щодо пені за вказаний період в розмірі 520 646,50грн. Разом з цим, в частині стягнення пені за період з 08.04.2018 по 27.05.2019 в розмірі 140 049,82 грн позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, отже, позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 08.04.2018 по 27.05.2019 в розмірі 140 049,82 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню;
- перевіривши суму нарахованих позивачем 50 % річних за період з 16.11.2018 по 17.11.2019, на підставі п.8.2 договору поставки №60 від 10.05.2018, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 567 509,39 грн 50 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню;
- щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 202 731,74 грн інфляційних втрат, суд встановивши, що позивачем невірно розраховано інфляційні втрати, а саме включено в розрахунок заборгованості індекс інфляції за період прострочення зобов`язань менше ніж місяць, що є неправомірним, отже, позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення з відповідача 38 496,98 грн інфляційних втрат, в іншій частині щодо стягнення 164 234,76 грн інфляційних втрат слід відмовити.
5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.09.2020 скасовано в частині відмови у стягненні 951 931,11 грн пені та 137 590,30 грн інфляційних втрат та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з ФГ "Золотий жайвір" на користь ТОВ "Агроплантеко" 951 931,11 грн пені, 137 590,30 грн інфляційних втрат та 16 342,82 грн витрат зі сплати судового збору. В решті рішення залишено без змін.
6. Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача 50 % річних у розмірі 1 567 509,39 грн
7. Разом з цим, апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для перерахунку пені та інфляційних втрат.
8. Так, апеляційний суд посилаючись на положення ст.ст. 258, 259 ЦК України та враховуючи п. 8.3 договору, зазначив, що не вбачає підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності, при цьому, апеляційним судом зазначено, що позивач, нараховуючи пеню за період з 16.11.2018 по 17.11.2019, врахував періоди існування заборгованості та відповідні суми, які протягом загального періоду збільшувались, у зв`язку із поставками товару та зменшувались, у зв`язку із частковою сплатою вартості поставленого товару. Нарахування пені здійснювалось виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідні періоди заборгованості і не має арифметичних помилок. Отже, вимога про стягнення 1 091 980,93 грн пені є обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі. Оскільки судом першої інстанції задоволено вимоги в частині стягнення пені тільки у розмірі 140 049,82 грн, з відповідача на користь позивача належить стягнути 951 931,11 грн пені.
9. Щодо перерахунку інфляційних втрат, апеляційний суд вказав на те, що заборгованість відповідача на початок періоду нарахування 16.11.2018 становила 2 919 175,00 грн та в подальшому збільшилась до 4 659 784,06 грн і станом на 12.12.2018 і на дату закінчення нарахування інфляційних 31.10.2019 становила 2 550 000,00 грн. Тобто, заборгованість не виникала, а лише частково зменшувалася внаслідок її часткового погашення відповідачем, тому, в подальшому заборгованість існувала і тривала протягом календарних місяців. Зважаючи на зазначене, апеляційний суд виконавши перерахунок інфляційних втрат на суму боргу, дійшов висновку, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні 137 590,30 грн інфляційних втрат, а тому в цій частині вимоги є обґрунтованими і з відповідача на користь позивача належить стягнути 137 590,30 грн інфляційних втрат, оскільки суд задовольнив вимогу про стягнення інфляційних втрат лише в сумі 38 496,98 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ФГ "Золотий жайвір" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а також скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ФГ "Золотий жайвір" 140 049,82 грн пені, 1 567 509,39 грн 50 % річних, 38 496,98 грн інфляційних втрат та прийняти нове рішення про відмову у позові.
11. Скаржник, посилаючись на п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що суд апеляційної інстанції застосовуючи положення ст.ст. 549, 625 ЦК України, не врахував правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, крім того, застосовуючи положення ст.ст. 232, 258 ЦК України, апеляційним судом не враховано правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 902/959/19. Також, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій приймаючи рішення про стягнення 50 % річних не врахували правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17.
12. На думку скаржника, приймаючи судові рішення у справі, судами не враховано правових висновків Верховного Суду України викладених у постановах від 12.12.2011 у справі № 8/5025/1402/12, від 01.07.2014 у справі № 5010/1575/2012-20/83, від 01.07.2014 у справі № 11/5026/1925/2012.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
13. Від позивача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу в якому позивач, посилаючись на безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та постанову апеляційного суду залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 10.05.2018 між ТОВ "Агроплантеко", (продавець) та ФГ "Золотий жайвір" укладено договір поставки № 60 (далі -договір поставки).
15. Відповідно до п.п. 1.3 договору, Продавець зобов`язався поставити товар, а Покупець зобов`язався оплатити його на умовах, визначених цим Договором.
16. Згідно з п.п. 2.1-2.3 договору, асортимент товару, його ціна і кількість, місце передачі та термін поставки визначаються в додатках до даного Договору, рахунках та видаткових накладних, що є невід`ємною частиною цього Договору. Всі рахунки та видаткові накладні, що виписані в період дії даного Договору, є його невід`ємною частиною. Якість товару, який поставляється продавцем, відповідає сертифікату якості виробника, який Продавець повинен передати Покупцю разом з товаром.
17. Відповідно до п.п. 4.1, 4.3, 4.4 договору, приймання товару по кількості і якості проводиться Покупцем в момент його передачі від Продавця. В разі виявлення можливих недоліків Покупцем має бути складений відповідний акт та негайно повідомлено про це Продавця. Акт складається з обов`язковою присутністю представника Продавця. Якщо Продавцеві на протязі трьох робочих днів з дня отримання товару не надходить повідомлення про недоліки товару, товар вважається прийнятим Покупцем, як такий, що відповідає вимогам.
18. Пунктами 5.1, 5.2 договору визначено, що Покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатку та/або вказаною в рахунку-фактурі, що може виписуватися Продавцем.
Товар оплачується на розрахунковий рахунок Продавця в національній валюті. Оплата товару проводиться наступним чином: - 20% від вартості товару відпущеного згідно Договору-попередня передоплата; - 10% від вартості Товару відпущеного згідно Договору оплачується в строк до 01.09.2018р.; - 70% від вартості Товару відпущеного згідно Договору оплачується в строк до 15.11.2018р.
19. Згідно з п. 6.2 договору, Продавець зобов`язаний: передати товар Покупцю згідно умов Договору; передати Покупцю копію сертифікату якості (походження, аналізу) товару, який надається виробником.
20. Пунктами 8.1-8.3 Договору №60 від 10.05.18р. передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та умов даного Договору. У випадку порушення термінів або умов оплати товару Покупець сплачує на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідний період прострочення платежу, від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу за кожен день прострочення розрахунку, а також проценти річних (за користування грішми) у розмірі 50% річних від простроченої суми. Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним Договором. Крім того, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за даним договором, здійснюється без обмеження строку
21. Відповідно до п. 10.2 договору, всі додатки до цього Договору є його невід`ємною частиною.
22. Згідно з п. 11.1 договору, Договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання Сторонами обов`язків по Договору.
23. Договір підписано представниками та скріплено відтисками печаток сторін.
24. На виконання умов договору, позивачем за період з 10.05.2018 по 10.12.2018 було здійснено відповідачу поставки товару згідно видаткових накладних, а саме: №118 від 10.05.2018 на суму 879666,00 грн; №146 від 21.05.2018 на суму 1292397,14 грн; №157 від 29.05.2018 на суму 609953,40 грн; №177 від 07.06.2018 на суму 198000,00 грн; №180 від 11.06.2018 на суму 132889,20 грн; №181 від 11.06.2018 на суму 233262,72 грн; №196 від 14.06.2018 на суму 60436,22 грн; №223 від 03.07.2018 на суму 202408,80 грн; №226 від 04.07.2018 на суму 202408,80 грн; №225 від 05.07.2018 на суму 53652,96 грн; №227 від 05.07.2018 на суму 202408,80 грн; №287 від 22.08.2018 на суму 52950,96 грн; №430 від 20.11.2018 на суму 280356,00 грн; №445 від 03.12.2018 на суму 33600,00 грн; №446 від 04.12.2018 на суму 262136,70 грн; №448 від 05.12.2018 на суму 197100,00 грн; №449 від 06.12.2018 на суму 207900,00 грн; №450 від 06.12.2018 на суму 419333,46 грн; №452 від 07.12.2018 на суму 167152,50 грн; №454 від 10.12.2018 на суму 323030, 40 грн. В видаткових накладних зазначено, що поставка товару здійснюється на підставі договору поставки №60 від 10.05.2018.
25. Загалом позивачем поставлено відповідачу товару на суму 6 011 044,06 грн.
26. Також поставка та отримання товару підтверджується товарно-транспортними накладними від №Р118 від 10.05.2018, №Р146 від 21.05.2018, №Р157 від 29.05.2018; №Р177 від 07.06.2018; №Р180 від 11.06.2018; №Р181 від 11.06.2018; №Р196 від 14.06.2018; №Р223 від 03.07.2018; №Р225 від 05.07.2018; №Р226 від 04.07.2018; №Р227 від 05.07.2018; №Р287 від 22.08.2018; №Р430 від 20.11.2018; №Р445 від 03.12.2018; №Р446 від 04.12.2018; №Р448 від 05.12.2018; №Р449 від 06.12.2018; №Р450 від 06.12.2018; №Р452 від 07.12.2018; №Р454 від 10.12.2018, підписаними представниками та скріплені відтисками печаток Постачальника та Покупця.
27. Відповідно до виписок з банківського рахунку відповідачем за період з 10.05.2018 по 18.04.2019 перераховано на користь позивача 2 910 000,00 грн. Відповідачем 05.07.2018 згідно видаткової накладної №07-0000002 було передано позивачу товару на суму 351 260,00 грн.
28. 17.12.2018 позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 48 про сплату заборгованості, яка отримана відповідачем 19.12.2018, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення. Згідно акту звірки взаємних розрахунків за період 10.05.2018 - 10.04.2019 за договором, заборгованість відповідача станом на 10.04.2019 становить 3 749 784,06 грн. Акт звірки розрахунків підписано представниками та скріплено відтисками печаток сторін. Крім того, у акті звірки розрахунків відображено операцію повернення товару згідно видаткової накладної №07-0000002 на суму 351 260,00 грн.
29. Оскільки відповідач в добровільному порядку та у встановлені договором терміни не здійснив оплату заборгованості, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 3 101 044,06 грн боргу.
30. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.08.2019 у справі № 924/455/19 позов задоволено частково. Стягнуто з ФГ "Золотий жайвір" на користь ТОВ "Агроплантеко" 2 749 784,06 грн заборгованості, 41 246,76 грн судового збору, 3286,21 грн витрат на оплату послуг адвоката.
31. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Золотий жайвір" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.08.2019 р. у справі № 924/455/19 в частині стягнення 60 436,22 грн заборгованості залишено без змін. До апеляційного суду оскаржувалось рішення суду першої інстанції тільки в частині стягнення 60 436,22 грн заборгованості.
32. Зважаючи на те, що відповідачем заборгованість не погашено, позивач звернувся з позовом у цій справі про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 50 % річних.
Позиція Верховного Суду
33. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, заперечення відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
34. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
35. Таким чином, касаційний суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, перевіряє законність та обґрунтованість оскаржуваних відповідачем судових рішень.
36. Звертаючись з касаційною скаргою підставою касаційного оскарження відповідачем визначено п. 1 ч. 2 статті 287 ГПК України.
37. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
38. В обґрунтування підстав касаційного оскарження передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник посилається на неврахування попередніми судовими інстанціями правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, у постановах Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 902/959/19, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17.
39. Верховний Суд, проаналізувавши висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які посилається скаржник, дійшов висновку про те, що господарські суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення без урахування таких висновків, а тому доводи ФГ "Золотий жайвір" про неврахування цих висновків є обґрунтованими.
40. Отже, надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження судових рішень на підставі п. 1 ч. 2 статті 287 ГПК України, необхідно зазначити таке.
41. Причиною виникнення спору у справі стало питання наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 50% річних, нарахованих позивачем, у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань по оплаті товару поставленого за договором.
42. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
43. Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
44. Згідно ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
45. Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
46. Відповідно до статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
47. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
48. Нормами частини першої статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
49. Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
50. Судами попередніх інстанцій встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки. За укладеним сторонами договором, позивач зобов`язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар, визначений умовами договору.
51. Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
52. Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовують загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
53. Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
54. Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
55. Умовами п.п. 5.1.-5.2. договору передбачався такий порядок розрахунків за договором: товар оплачується на розрахунковий рахунок Продавця в національній валюті. Оплата товару проводиться наступним чином: - 20% від вартості товару відпущеного згідно Договору-попередня передоплата; - 10% від вартості Товару відпущеного згідно Договору оплачується в строк до 01.09.2018р.; - 70% від вартості Товару відпущеного згідно Договору оплачується в строк до 15.11.2018р.
56. Судами встановлено, що:
- позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 6 011 044,06 грн
- на виконання умов договору, відповідачем за період з 10.05.2018 по 18.04.2019 перераховано на користь позивача 2 910 000,00 грн. Також, відповідачем згідно видаткової накладної від 05.07.2018 № 07-0000002 було повернуто позивачу товар на суму 351260,00 грн;
- відповідач у встановлені договором строки не здійснив оплату поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість по оплаті товару, у розмірі 3 101 044,06 грн. Зважаючи на наявну заборгованість позивач звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості;
- рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.08.2019 у справі № 924/455/19 позов задоволено частково. Стягнуто з ФГ "Золотий жайвір" на користь ТОВ "Агроплантеко" 2 749 784,06 грн заборгованості, 41 246,76 грн судового збору, 3286,21 грн витрат на оплату послуг адвоката;
57. Встановивши зазначене, суди дійшли висновку про те, що судовим рішенням у справі № 924/455/19 встановлено кінцевий строк виконання зобов`язань по оплаті отриманого товару саме - 15.11.2018, відповідач у вказаний строк оплату за товар отриманий за договором, не виконав, отже, наявні підстави для нарахування позивачем пені, відсотків річних та інфляційних втрат за договором. При цьому, початковою датою нарахування платежів судами визначено саме 16.11.2018.
58. Суд касаційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду зважаючи на таке.
59. За змістом загальних положень щодо виконання зобов`язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
60. Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
61. Зокрема, стаття 599 цього Кодексу передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
62. Приписами статті 604 ЦК України унормовано, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).