ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року
м. Київ
справа № 810/3596/15
касаційне провадження № К/9901/26901/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі у тексті - Інспекція, Білоцерківська ОДПІ) на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 (суддя - Панченко Н.Д.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016 (головуючий суддя - Шурко О.І., судді - Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Росава" (далі у тексті - Товариство, ТОВ "ТД "Росава") до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, правонаступник - Головне управління ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 44096797), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 10.04.2015 №0007821501 та №0007841501,
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Росава" звернулось до суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.04.2015 №0007821501 та №0007841501.
В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що відповідач дійшов протиправних висновків у акті камеральної перевірки від 20.03.2015 №158/15-1/36211094, порушення ним вимог податкового законодавства відсутні, оскільки вважає, що задекларована сума податкового кредиту за січень 2015 року сформована ним на підставі належно складених податкових накладних, що зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. Оскільки, податкове законодавство не містить застережень, які б виключали право платника податків відносити до складу податкового кредиту за січень 2015 року суму податку на додану вартість за податковим накладними, що виписані у листопаді та грудні місяцях 2014 року. Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення податкового органу про завищення суми податкового кредиту на 1 912 786, 00 грн є безпідставними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону, а тому, вони підлягають скасуванню.
У своїх запереченнях відповідач вказує на те, що згідно з положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України), у редакції, чинній на дату подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість (далі у тексті - ПДВ) за січень 2015 року, платник податків має включити у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати їх складення. Зважаючи на що, стверджує, що суми ПДВ, які сплачені постачальникам товарів і послуг на підставі податкових накладних, які складені у 2014 році не можуть бути включені до складу податкового кредиту у 2015 році.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015, адміністративний позов задоволено.
Суди мотивували свої рішення тим, що висновок відповідача про порушення ТОВ "ТД "Росава" пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) зроблений всупереч принципу зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, оскільки, правовідносини, які були підставою для включення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість мали місце у листопаді та грудні 2014 року, тобто, до набрання чинності пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у редакції Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII.
Інспекція оскаржила рішення судів до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 13.04.2016 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою, витребував матеріали справи із суду першої інстанції та частково задовольнив клопотання Інспекції - відстрочив сплату судового збору до ухвалення судового рішення по суті.
На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки судами обох інстанцій надано невірну юридичну оцінку обставинам, викладеним у акті перевірки, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Позивач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу відповідача.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" (далі у тексті - Постанова КМУ №893) визначено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, в тому числі Головне управління ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 43141377).
Наказом ДПС України "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" від 30.09.2020 №529 (далі у тексті - наказ №529) відповідно до статті 21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" та Положення про Державну податкову службу України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019№227, зі змінами, визначено утворити як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком.
Згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Головного управління ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 43141377) внесено відомості про припинення юридичної особи у результаті ліквідації та відомості щодо створення Головне управління ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 44096797).
У відповідності до положень частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача - Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області її правонаступником - ГУ ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 44096797).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.03.2021 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 16.03.2021.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 19.02.2015 ТОВ "ТД "Росава" подало до Білоцерківської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року разом із розшифровкою податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (Додаток 5 Декларації), у якій визначено суму податкового кредиту за звітний період у розмірі 2 314 277, 00 грн.
20.03.2015 посадовою особою Білоцерківської ОДПІ на підставі пункту 200.10 статті 200 ПК України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "ТД "Росава" за січень 2015 року.
За результатами перевірки Інспекцією складено акт від 20.03.2015 №158/15-1/36211094, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 ПК України, що полягає у включенні до складу податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року сум податку на додану вартість (далі у тексті - ПДВ), у загальному розмірі 1 912 785, 70 грн, за податковими накладними, які складені у відповідних звітних податкових періодах 2014 року.
На підставі чого відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2015 року у сумі 1 912 785, 70 грн, що, призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за січень 2015 року у сумі 1 912 785, 70 грн.
За результатами проведеної Інспекцією камеральної перевірки позивачеві збільшено суму, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного (податкового) періоду, на 1 645 711, 70 грн та зменшено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на 267 074, 00 грн, тому, відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України, Білоцерківською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 10.04.2015 №0007821501, яким позивачеві зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за податковою декларацією з ПДВ за січень 2015 року на 267074,00 грн та податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 10.04.2015 №0007841501, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2 468 567, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 1 645 712, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями -822 856, 00 грн.
За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями Інспекції, Товариство звернулося до суду.
Колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими, зважаючи на таке.
У ході судового розгляду надано оцінку господарським операціям позивача та встановлено, що суми ПДВ у загальному розмірі 1 912 785, 70 грн за податковими накладними, виписаними ПАТ "Росава", Інститутом гідромеханіки національної академії наук України, ПАТ "Чернігівський ремонтно-монтажний комбінат" та ТОВ "Нова Пошта" були включені позивачем до складу податкового кредиту за січень 2015 року, про що свідчить Додаток 5 до податкової декларації позивача з ПДВ за січень 2015 року та Реєстр виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ за січень 2015.
Правильність математичного розрахунку суми податкового кредиту, сформованого на підставі вищезазначених податкових накладних, реальність господарських операцій, за наслідками яких вони видані відповідачем, своєчасна реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, у ході розгляду справи відповідачем не заперечувалась.
Так, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Так, згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі у тексті в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно ж з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).
Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з пунктами 200.1, 200.2 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).