ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року
м. Київ
справа № 826/16811/18
адміністративне провадження № К/9901/37/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року (головуючий суддя - Горяйнов А. М., судді: Костюк Л. О., Файдюк В. В.) у справі № 826/16811/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - ГУНП у місті Києві, відповідач), у якому просив :
- визнати протиправними дії ГУНП у місті Києві щодо невключення до вислуги років (основного стажу) час служби у спецпідрозділах по боротьбі з організованою злочинністю з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці у період з липня 2003 року по вересень 2010 року;
- зобов`язати ГУНП у місті Києві включити до вислуги років час служби у спецпідрозділах по боротьбі з організованою злочинністю з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці у період з липня 2003 року по вересень 2010 року;
- зобов`язати ГУНП у місті Києві здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби з врахуванням часу служби у спецпідрозділах по боротьбі з організованою злочинністю з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці у період з липня 2003 року по вересень 2010 року та виплатити її;
- зобов`язати ГУНП у місті Києві направити необхідні документи для призначення пенсії за вислугу років з моменту виникнення права на її призначення, а саме з 27 січня 2016 року до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві.
На обґрунтування позову позивач зазначив, що при звільненні зі служби та розрахунку вислуги його років відповідачем не було обраховано деякі періоди його роботи у пільговому обчислені (з розрахунку один місяць служби за півтора). А саме те, що з липня 2003 року по вересень 2010 року позивач проходив службу у спецпідрозділах по боротьбі з організованою злочинністю. Цей стаж був зарахований у вислугу років, проте не у пільговому, а у звичайному обчисленні. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними. Указане, за твердженням позивача, свідчить про те, що відповідачем не ураховано вимоги статті 171 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), якою установлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. В свою чергу, Кабінет Міністрів у постанові від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Постанова КМУ № 393) визначив алгоритм обчислення вислуги, що надає право на пенсію. Так, стаття 171 Закону №2262-ХІІ прямо вказує на обов`язок такий порядок застосовувати, використовуючи статтю 12 Закону №2262-ХІІ як норму загальну, а статтю 171 Закону №2262-ХІІ та Постанову КМУ №393 - як спеціальні. Відтак, враховуючи викладені у адміністративному позові обставини, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечив, зазначивши, що правових підстав для включення до вислуги років стажу у пільговому обчислені не має. На день звільнення позивач не мав необхідну вислугу - 22 календарних років та 6 місяців і більше, а тому законні підстави для призначення ОСОБА_1 пенсії, були відсутні. Наголосив, що для отримання права на призначення пенсії за вислугу років обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у визначеному Законом №2262-XII розмірі, а статтею 17 вказаного закону встановлено виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років. Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУНП у місті Києві щодо невключення до вислуги років (основного стажу) час служби у спецпідрозділах по боротьбі з організованою злочинністю з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці у період з липня 2003 року по вересень 2010 року. Зобов`язано ГУНП у місті Києві включити до вислуги років час служби у спецпідрозділах по боротьбі з організованою злочинністю з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці у згаданий період. Зобов`язано ГУНП у місті Києві здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні із служби, з урахуванням часу служби у спецпідрозділах по боротьбі з організованою злочинністю з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці у період з липня 2003 року по вересень 2010 року, та виплатити її. У решті позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач проходив службу з липня 2003 року по вересень 2010 року у відділеннях по боротьбі з економічними злочинами. Зазначені періоди служби при обчисленні вислуги років підлягають урахуванню на пільгових умовах. Суд першої інстанції зазначив, що при звільненні ОСОБА_1 з служби та розрахунку вислуги років відповідач урахував указаний період у календарному, а не пільговому обчисленні, у результаті чого вислугу років зменшено на 3 роки 9 місяців, що позбавило позивача права вийти на пенсію за вислугою років відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ. Водночас суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача оформити документи для призначення, нарахування та виплати пенсії за вислугою років у пільговому обчисленні з посиланням на те, що позивач не звертався до відповідача з письмовою заявою про оформлення відповідних документів. Також суд першої інстанції задовольнив позовну вимогу про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби з урахуванням пільгового часу служби - як похідну.
Не погодившись із винесеним судовим рішенням суду першої інстанції, ГУНП у місті Києві звернулось з апеляційною скаргою.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року апеляційну скаргу ГУНП у місті Києві задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2019 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з наданої відповідачем, до суду апеляційної інстанції, довідки щодо проходження
ОСОБА_1 служби слідує, що до вислуги років позивача у календарному обчисленні був включений період роботи з 05 червня 1991 року по 22 квітня 1993 рік та з 02 квітня 1997 року по 27 січня 2016 року. У пільговому обчисленні до вислуги років був включений період роботи з 10 липня 2000 року по 18 травня 2011 року. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновків, що до вислуги років ОСОБА_1 у пільговому обчисленні (1 місяць служби за 1,5 місяці) був включений більший період, ніж просив позивач в адміністративному позові. Також, апеляційний суд зауважив, що для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з служби стаж роботи позивача складає 20 років 08 місяців 12 днів, що відповідає частині другій статті 9 Закону № 2262-ХІІ та фактичному стажу роботи позивача, отже підстав для перерахунку позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з служби немає.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги, позиція інших учасників справи
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій указує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року та ухвалити нове рішення, яким зобов`язати відповідача здійснити перерахунок років його вислуги відповідно до Закону № 2262-ХІІ та додатково до вислуги років у календарному обчисленні врахувати роки служби, які було обраховано у пільговому обчисленні.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що відповідно до постанови КМУ № 393 пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсії за умов, визначених Законом № 2262-ХІІ, а не при визначенні розміру такої пенсії. На думку позивача, недорахування відповідачем додатково до вислуги років в календарному обчисленні - років, які було нараховано у пільговому обчисленні, позбавило його можливості вийти на пенсію відповідно до пункту "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ, що є порушенням його конституційних прав.
Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.
Рух касаційної скарги
Ухвалою від 10 січня 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою від 25 січня 2021 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В. М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду у порядку письмового провадження на 28 січня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2021 року відповідно до приписів статті 236 КАС України зупинено провадження у даній справі.
Верховний суд ухвалою від 11 березня 2021 року поновив касаційне провадження у справі та призначив її до касаційного розгляду у порядку письмового провадження на 16 березня 2021 року.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, з 02 квітня 1997 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ.
У зв`язку з ліквідацією територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України та набрання чинності Закону України "Про національну поліцію" з 07 листопада 2015 року проходив службу в підрозділі Національної поліції України.
Відповідно до Наказу ГУНП України в місті Києві від 27 січня 2016 року № 73 о/с відповідно до частини першої статті 77 розділу VII Закону України "Про Національну поліцію" звільнений зі служби в поліції згідно з пунктом 7 (за власним бажанням) на день звільнення встановлено стаж служби в календарному обчисленні 20 років 08 місяців 12 днів, у пільговому обчисленні - 26 років 01 місяць 16 днів. Одноразова грошова допомога при звільненні зі служби була розрахована і виплачена, виходячи зі стажу служби 20 років 08 місяців 12 днів.
Позивач вказував, що у період з липня по листопада 2003 року займав посаду "оперуповноважений в особливо важливих справах відділу по боротьбі з організованими злочинними угрупуваннями та лідерами злочинного середовища управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в місті Києві", у період з листопада 2003 року по березень 2004 року - оперуповноважений в особливо важливих справах 5-го міжрайонного відділу по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в місті Києві, у період з березня 2004 року по вересень 2006 року - оперуповноважений в особливо важливих справах 3-го міжрайонного відділу по боротьбі з організованою злочинністю управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в місті Києві, у період з вересня 2006 року по листопад 2007 року - старший оперуповноважений в особливо важливих справах 3-го міжрайонного відділу по боротьбі з організованою злочинністю управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в місті Києві, у період з листопада 2007 року по квітень 2008 року - старший оперуповноважений в особливо важливих справах 1-го міжрайонного відділу по боротьбі з організованою злочинністю управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в місті Києві, з квітня 2008 року по серпень 2008 року - заступник начальника відділу розкриття резонансних злочинів управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в місті Києві, з серпня 2008 року по вересень 2010 року - заступник начальника відділу боротьби з організованими групами і злочинними організаціями управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в місті Києві.
Як зазначає позивач, він неодноразово звертався до ГУНП у місті Києві щодо перерахування років його вислуги у пільговому обчислені, однак жодного разу не отримував відповіді. Підтверджуючих документів у матеріалах справи немає.
На думку позивача, дії відповідача щодо не врахування додатково до вислуги років у календарному обчисленні - років служби, які обраховано на підставі правового акта постанови № 393 у пільговому обчислені, позбавило його можливості вийти на пенсію відповідно до пункту "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час учинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цього Закону, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цього Закону.