ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року
м. Київ
справа № 826/1805/16
адміністративне провадження № К/9901/65289/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (далі - уповноважена особа Фонду, Фонд, відповідно) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року у складі судді Бояринцева М.А. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Глущенко Я.Б. (головуючий), суддів: Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду Луньо Іллі Вікторовича, третя особа: Фонд, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У лютому 2016 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 - визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду Волощука І.Г. від 13 листопада 2015 року №56/1-ос у частині щодо правочину від 17 вересня 2015 року щодо перерахування грошових коштів в сумі 199 000 грн з поточного рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_2 на поточний рахунок № НОМЕР_2 ОСОБА_1, з призначенням платежу "Приватний переказ сину не пов`язаний з підприємницькою діяльністю. Без ПДВ";
1.2 - зобов`язати уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "Банк "Національні інвестиції" у розмірі 199 000 грн.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 26 березня 2018 року позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував наказ уповноваженої особи Фонду Волощука І.Г. від 13 листопада 2015 року №56/1-ос у частині щодо правочину від 17 вересня 2015 року про перерахування грошових коштів в сумі 199 000 грн з поточного рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_2 на поточний рахунок № НОМЕР_2 ОСОБА_1, з призначенням платежу "Приватний переказ сину не пов`язаний з підприємницькою діяльністю. Без ПДВ".
Зобов`язав уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" у розмірі 199 000 грн.
3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 19 вересня 2018 року, скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким позов задовольнив частково.
Визнав протиправними дії уповноваженої особи Фонду Луньо І.В. щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду у частині не включення ОСОБА_1 .
Зобов`язав уповноважену особу Фонду включити інформацію про ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно із договором банківського рахунку №13625/11/Т від 13 лютого 2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ "Банк "Національні інвестиції".
У решті позовних вимог відмовив.
2.1 Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачем не надано доказів на підтвердження факту того, що дії ОСОБА_2 щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок позивача суперечить закону.
Відносини між позивачем та ОСОБА_2 щодо переказу грошових коштів відбулися до запровадження тимчасової адміністрації банку, а тому відсутні підстави для висновку про порушення вимог Закону №4452-VI.
Таким чином, уповноваженою особою не доведено наявності визначених частиною третьою статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI) підстав, які б свідчили про нікчемність укладеного правочину позивача з банком, а тому не доведено й наявності законних підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк "Національні інвестиції", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
У свою чергу, на підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок до банку позивач надав належним чином оформлений документ банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору внесені. Факт отримання банком коштів не заперечується і відповідачем.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено:
3.1 13 лютого 2014 року між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та позивачем укладено договір №13625/11/Т банківського рахунку фізичної особи, за умовами якого банк відкрив клієнту поточний рахунок/рахунки у національній та (або) іноземній валюті № НОМЕР_2 в (980, 840, 978) та зобов`язується здійснювати його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку та умов цього договору.
3.2 17 вересня 2015 року на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2 здійснено зарахування коштів у розмірі 199000 грн від ОСОБА_2 (призначення платежу: приватний переказ сину, не пов`язаний з підприємницькою діяльністю. Без ПДВ ), що підтверджується випискою по особовим рахункам з 1 по 30 вересня 2015 року.
3.3. Постановою НБУ від 15 вересня 2015 року №607/БТ "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції до категорії проблемних" прийнято рішення про віднесення AT "Банк "Національні інвестиції" до категорії проблемних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема, банку було заборонено проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
3.4 На підставі постанови правління НБУ від 17 вересня 2015 року №613 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17 вересня 2015 року №172 "Про запровадження тимчасової адміністрації в AT "Банк "Національні інвестиції" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
3.5 Постановою правління Національного банку від 1 грудня 2015 року №853 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації АТ "Банк "Національні інвестиції", внаслідок чого, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 2 грудня 2015 року №214 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Національні інвестиції" та делегування повноважень ліквідатора банку.
3.6 Також, на виконання положень статті 38 Закону №4452-VI та наказу уповноваженої особи Фонду від 22 вересня 2015 року №32 проведено перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.
3.7 За результатами перевірки Комісією виявлено наявність ознак нікчемності у ряді правочинів (в тому числі договорів), що були здійснені між АТ "Банк "Національні інвестиції" та юридичними і фізичними особами - Клієнтами Банку.
3.8 Наказом уповноваженої особи Фонду Волощука І.Г. від 13 листопада 2015 року №56/1-ос "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)" визнано операції, правочини, договори перелік яких наведено в додатку №1 нікчемними згідно пункту 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.
3.9 Листом від 2 грудня 2015 року за №4706/03 уповноважена особа Фонду Волощук І.Г. повідомив позивача про нікчемність правочину від 17 вересня 2015 року щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 199 000 грн з поточного рахунку, відкритого в АТ "Банк "Національні інвестиції" на ім`я ОСОБА_2 № НОМЕР_3 на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2 .
3.10 Уважаючи вказаний наказ та дії відповідача щодо неподання до Фонду інформації про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів, протиправними, позивач звернувся у суд із даним позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, уповноважена особа Фонду звернулася із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
4.1. На обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що договір з позивачем було укладено з метою штучного збільшення витрат Фонду (штучне розподілення коштів, які знаходилися на його поточному рахунку, шляхом перерахування їх фізичним особам, за результатами чого збільшилася гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб), отже такий договір є нікчемним.
4.2 Також відповідач посилається на пункт 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, що однією з підстав визнання правочину нікчемним є здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення договорів), що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
5. Позивач відзив на касаційну скаргу не подав.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
7. Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 8 липня 2020 року (справа №826/1807/16) зазначив таке.
8. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Вкладником згідно пункту 4 частини першої статті 2 Закону №4452-VI є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
10. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону №4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
11. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (частина друга статті 26 Закону №4452-VI).
12. Згідно із частинами першою та другою статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
13. Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
14. Відповідно до частин першої та третьої статті 36 Закону №4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
15. Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
16. Відповідно до частини третьої статті 38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
17. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
18. За правилами частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України).
19. Відповідно до постанови Правління НБУ від 15 вересня 2015 року №607/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" до категорії проблемних" прийнято рішення про віднесення цього банку до категорії проблемних строком на 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема, банку заборонено проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
20. Частиною другою статті 56 Закону України від 20 травня 1999 року №679-XIV "Про Національний банк України" (далі - Закон №679-XIV) встановлено, що НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
21. Нормативно-правові акти НБУ видаються у формі постанов Правління НБУ, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління НБУ. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно із законом пом`якшують або скасовують відповідальність (частина четверта статті 56 Закону №679-XIV).
22. Відповідно до частини третьої статті 75 Закону України від 7 грудня 2000 року №2121-ІІІ "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон №2121-ІІІ) рішення НБУ про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею.
23. Застосовані у цій справі правові норми свідчать про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних мали у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200 000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.