ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року
м. Київ
справа №640/7145/19
адміністративне провадження №К/9901/32122/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/7145/19
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОЕКС ТРЕЙД" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Я. М. Василенко, В. В. Кузьменко, О. І. Шурко) від 26 жовтня 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОЕКС ТРЕЙД" (далі - ТОВ "АГРОПРОЕКС ТРЕЙД") звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0013061404 від 19 березня 2019 року;
- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ "АГРОПРОЕКС ТРЕЙД" за серпень 2018 року у розмірі 29 938 005 грн., за вересень 2018 року у розмірі 27 391 397 грн., за жовтень 2018 року у розмірі 17 446 178 грн., у відповідності до абз. 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2019 року позов задоволено.
3. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Судом надано строк для усунення недоліків - п`ять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано скаржником 06 лютого 2020 року.
5. На виконання вимог вказаної ухвали до Шостого апеляційного адміністративного суду Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало клопотання про продовження строку для усунення недоліків, яке обґрунтовано неможливістю забезпечення своєчасної сплати судового збору.
6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року задоволено клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та продовжено останньому строк для усунення недоліків на п`ять днів з моменту отримання копії даної ухвали, яку отримано апелянтом 19 лютого 2020 року, що підтверджується відбитком штампу реєстрації вхідної кореспонденції на супровідному листі від 18 лютого 2020 року.
7. На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 04 лютого 2020 року відповідачем 24 лютого 2020 року до суду подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано посиланням на норми чинного законодавства та правові позиції Європейського суду з прав людини.
8. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у задоволенні про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено, внаслідок чого, апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2019 року повернуто особі, яка її подала.
9. Відповідачем 20 березня 2020 року (відповідно до поштового штампу на конверті) повторно подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
10. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги не пізніше п`яти днів з дня закінчення карантину, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами), шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків та направлення такої заяви на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначених строків та доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 28 815, 00 грн., або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.
11. Із наявного у матеріалах справи зворотного повідомлення вбачається, що зазначена ухвала вручена апелянту 20 липня 2020 року.
12. У встановлений судом строк, а саме 05 серпня 2018 року, відповідачем було подано заяву про усунення недоліків, у якому скаржник клопотав про відстрочення сплати судового збору та про поновлення строку на апеляційне оскарження. Причини пропуску строку обґрунтовані недостатністю (обмежене) фінансування, що в свою чергу, унеможливлювало останнього здійснити сплату судового збору.
13. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у задоволенні клопотань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору та про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2019 року відмовлено.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2019 року повернуто апелянту разом із доданими до скарги матеріалами.
14. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
15. Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у справі № 640/7145/19, замінено Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
16. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
17. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
18. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд виходив з того, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
20. Відповідач звертає увагу Суду на те, що останній здійснював активні дії щодо усунення недоліків визначених ухвалами апеляційного суду, які перешкоджали відкриттю апеляційного провадження, що свідчить про добросовісне ставлення відповідача до відповідного судового рішення і як наслідок жодним чином не ухилявся від виконання їх
21. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема скаржник зазначає, що звертався з апеляційною скаргою вперше і її було подано з дотриманням строків на апеляційне оскарження, проте була відсутня можливість сплатити судовий збір з причин незалежних від його волевиявлення. Окрім того, відповідач просить звернути увагу на незначний проміжок часу при зверненні з апеляційною скаргою вдруге.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
23. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
24. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
25. За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
26. Відповідно до приписів статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
27. При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
28. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
29. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
30. Отже, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
31. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається..
32. Пунктом шостим частини п`ятої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
33. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
34. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
35. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
36. При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
37. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.