ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2021 року
м. Київ
справа № 826/4121/17
адміністративне провадження № К/9901/19247/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Вітковської К.М.,
представника позивача - Нестеренка О.В.,
представника відповідача - Макаренко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Автотрейдінг-Центр" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2018 року (головуючий суддя Келеберда В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мельничук В.П., судді - Лічевецький І.О., Оксененко О.М.) у справі за позовом Дочірнього підприємства "Автотрейдінг-Центр" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними рішення та податкового повідомлення-рішення,
установив:
У березні 2017 року Дочірнє підприємство "Автотрейдінг-Центр" (далі - ДП "Автотрейдінг-Центр", Підприємство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просило: визнати протиправним рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про залишення без розгляду заперечень на акт перевірки, викладене в повідомленні №25863/10/26-15-14-02-04 від 8 грудня 2016 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві № 0003411402 від 1 червня 2017 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставин справи, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувані рішення й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами (судом) норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Зокрема, на обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанції положень пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо початку перебігу строку на подання платником податків контролюючому органу заперечень на акт перевірки. В контексті викладеного скаржник наполягає на тому, що суди вирішили спір без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 6 березня 2018 року у справі №815/2663/16.
Крім того, позивач вказує на те, шо визначене відповідачем в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зменшення Підприємству суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток складалося з кількох показників, які, однак, не повною мірою були дослідженні судами попередніх інстанцій з огляду на повідомленні позивачем обставини й факти. Натомість, як зауважує позивач, суди надали правову оцінку податковому порушенню, вчиненому Підприємством, яке, однак, не охоплюється спірним податковим повідомленням-рішенням.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, повністю підтримуючи висновки й мотиви, з яких виходили суди при ухваленні рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2021 року справу призначено до касаційного розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін на 10 березня 2021 року.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 9 березня 2021 року визначено склад суду для розгляду справи: головуюча суддя - Желтобрюх І.Л., судді - Дашутін І.В., Яковенко М.М.
В судовому засіданні 10 березня 2021 року представник позивача підтримав вимоги своєї касаційної скарги, просив її задовольнити шляхом скасування оскаржуваних судових рішень й направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Звертав увагу на неповноту встановлення судами обох інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
Представник відповідача у тому ж судовому засіданні проти вимог касаційної скарги заперечував, просив залишити оскаржувані рішення без змін як законні й обґрунтовані. При цьому представник відповідача повністю підтримав свої доводи та аргументи, викладені у відзиві на касаційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суди встановили, що Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено планову виїзну перевірку ДП "Автотрейдінг-Центр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2013 року по 30 червня 2016 року, за результатами якої складено акт від 25 листопада 2016 року №494/26-15-14-02-04/31904132.
Не погодившись з висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки, позивачем 2 грудня 2016 року подано заперечення на вказаний акт.
13 грудня 2016 року ДП "Автотрейдінг-Центр" отримало від ГУ ДФС у м. Києві повідомлення від 8 грудня 2016 року з рішенням про залишення без розгляду заперечень до акта перевірки з підстав пропуску Підприємством встановленого пунктом 86.7 статті 87 ПК України п`ятиденного строку на їх подання.
На підставі встановлених перевіркою порушень позивачем положень податкового законодавства та висновків акта перевірки, 1 червня 2017 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003411402, яким Підприємству зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1943642 грн.
Не погоджуючись із рішенням контролюючого органу про залишення без розгляду поданих Підприємством заперечень на акт перевірки, а також із прийнятим за наслідками такої перевірки податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з правомірності рішення відповідача щодо залишення без розгляду заперечень Підприємства на акт перевірки, оскільки констатував факт пропуску позивачем п`ятиденного строку для подання заперечень на акт перевірки (включаючи день його отримання). Також суди обох інстанцій не знайшли підстав до скасування спірного податкового повідомлення-рішення, з огляду на встановлені проведеною перевіркою порушення Підприємством вимог податкового законодавства.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Порядок оформлення результатів перевірок регламентовано статтею 86 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.
За приписами пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).
Аналізуючи положення пункту 86.7 статті 86 ПК України суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що сплив п`ятиденного строку на подання заперечень на акт перевірки починається з дня отримання акта включно. Як наслідок, суди констатували пропуск позивачем вказаного строку.
Однак, колегія суддів не може погодитись із таким правозастосуванням, виходячи з наступного.
Перш за все, необхідно наголосити на базових юридичних складових строку: це визначення його тривалості та початок його обчислення (дата початку перебігу строку, який зумовлюється настанням певної дати чи події, з якою пов`язано його початок).
ПК України не містить норм, які б окремо визначали правила щодо початку обчислення строків, встановлених цим Кодексом, з метою їх однакового застосування.
Норма пункту 86.7 статті 86 ПК України визначає тривалість (5 робочих днів), але не містить вказівки на день, що визначає початок його перебігу.
В цілому ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, 7 разів містить посилання на початок обчислення строку "з дня, наступного за … днем …". У чинній редакції ПК України таких посилань налічується 25.
Отже, законодавець суттєво доповнив ПК України з метою однозначного трактування його положень платниками податку та контролюючими органами, в тому числі й вніс ясність та чіткість щодо розуміння редакції пункту 86.7 статті 86 ПК України. Так, в редакції Закону №1797-VIII від 21 грудня 2016 року означена норма вже містить вказівку на те, що заперечення подаються платником протягом п`яти робочих днів (в чинній редакції ПК України - десяти) з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).