РІШЕННЯ
Іменем України
11 березня 2021 року
Київ
справа №9901/393/20
адміністративне провадження №П/9901/393/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Данилевич Н.А., Жука А.В., Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Пушенко О.І.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - Подосінова А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) 22 грудня 2020 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним і скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, відповідач) від 01 грудня 2020 року №3322/0/15-20 про звільнення його з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
2. Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню внаслідок його протиправності, оскільки відповідач, ухвалюючи його з порушенням присічного строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вийшов за межі своїх повноважень. Оскаржуване рішення, на думку позивача, не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості, оскільки в ньому відсутні посилання на мотиви і підстави його ухвалення.
3. Позивач зазначає, що в рішенні від 01 грудня 2020 року №3322/0/15-20 ВРП не надано жодної оцінки діям судді та не встановлено фактів, які свідчать про вчинення ним істотного дисциплінарного проступку; обвинувачення судді у вчиненні проступку не конкретизовано, що позбавило його права захищатися від цього обвинувачення та мало наслідком порушення права на безсторонній і неупереджений розгляд. Оскаржуване рішення, на думку ОСОБА_1, має формальний характер, оскільки в ньому не висвітлено мотиви, з яких відповідач дійшов висновку про звільнення його з посади судді, обмежившись посиланням на чинність рішення Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) від 26 листопада 2015 року №899/0/15-15. Позивач також указує на формальний підхід ВРП щодо повідомлення його про засідання, оскільки повідомлення він отримав увечері 01 грудня 2020 року.
4. ОСОБА_1 посилається на те, що подання ВРЮ про звільнення його з посади судді було направлено до Верховної Ради України (далі - ВРУ) у грудні 2015 року, за наслідками розгляду якого було прийнято постанову про його звільнення, яка в судовому порядку скасована, а тому ВРП не мала визначених законом підстав для розгляду зазначеного подання та вирішення питання звільнення позивача з посади судді, оскільки за наслідками його розгляду ВРУ вже було прийнято відповідне рішення. ОСОБА_1 указує, що на час ухвалення ВРП оскаржуваного рішення (01 грудня 2020 року) він не мав статусу судді, оскільки був відрахований зі штату суду, а тому не міг бути звільнений з посади судді.
5. Позивач також зазначає про порушення ВРП строку притягнення його до дисциплінарної відповідальності за проступок, вчинений ним у січні 2014 року.
6. Позивач та його представник у судовому засіданні 11 березня 2021 року підтримали позовні вимоги і просять їх задовольнити.
IІ. Позиція відповідача щодо позовної заяви
7. Представником ВРП подано письмовий відзив на позовну заяву з проханням відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, оскільки вони є необґрунтованими та безпідставними.
8. Відзив мотивовано тим, що ухвалюючи оскаржуване рішення ВРП керувалася Конституцією України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) та Законом України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року №1798-VIII (далі - Закон №1798-VIII), діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
ІІІ. Рух справи у суді першої інстанції
9. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 грудня 2020 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Кашпур О.В. (головуючий суддя, суддя-доповідач), Данилевич Н.А., Жук А.В., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
10. Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. ухвалою від 28 грудня 2020 року відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження на 04 лютого 2021 року об 11 годині 30 хвилин у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.
11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року №185/0/78-21 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 лютого 2021 року для розгляду цієї справи здійснено заміну суддів Мартинюк Н.М. і Мельник-Томенко Ж.М. на суддів Мацедонську В.Е. та Уханенка С.А.
12. Ухвалою від 02 лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Данилевич Н.А., Жука А.В., Мацедонської В.Е., Уханенка С.А. задовольнив заяву ВРП про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
13. 03 лютого 2021 року представником ВРП подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 04 лютого 2021 року об 11 годині 30 хвилин, і колегія суддів у судовому засіданні 04 лютого 2021 року ухвалила відкласти розгляд справи на 11 березня 2021 року - 11 годину 30 хвилин.
14. 10 березня 2021 року представник ВРП подала клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 11 березня 2021 року об 11 годині 30 хвилин, і колегія суддів у судовому засіданні 11 березня 2021 року ухвалила слухати справу за відсутності представника відповідача.
IV. Фактичні обставини справи, установлені Судом
15. ОСОБА_1 з 25 лютого 1985 року по квітень 1990 року працював народним суддею Києво-Святошинського районного народного суду Київської області, з квітня 1990 року - суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області. 16 травня 1990 року склав присягу судді. Постановою ВРУ від 06 квітня 2000 року №1617-ІІІ був обраний на посаду судді Києво-Святошинського районного суду Київської області безстроково.
16. 26 листопада 2015 року ВРЮ, розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за висновком Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - ТСК) від 03 червня 2015 року №37/02-15 стосовно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1, ухвалила рішення №899/0/15-15 про внесення до ВРУ подання про звільнення цього судді з посади за порушення присяги судді.
17. 25 грудня 2015 року за №71/0/12-15 до ВРУ направлено подання ВРЮ про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у зв`язку з порушенням присяги судді.
18. Постановою ВРУ від 29 вересня 2016 року №1611-VIII ОСОБА_1 звільнено з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у зв`язку з порушенням присяги судді.
19. Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 травня 2018 року в справі №800/493/15 (П/9901/311/18), залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 01 листопада 2018 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення ВРЮ від 26 листопада 2015 року №899/0/15-15 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 з посади за порушення присяги".
20. Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року в справі №800/535/16 (П/9901/211/18), яке набрало законної сили 14 грудня 2019 року, визнано протиправною та скасовано постанову ВРУ від 29 вересня 2016 року №1611-VIII "Про звільнення судді", якою ОСОБА_1 звільнено з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у зв`язку з порушенням присяги судді.
21. 01 грудня 2020 року ВРП, розглянувши матеріали подання про звільнення судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, керуючись пунктом 3 частини шостої статті 126, пунктом 4 частини першої статті 131 Конституції України, статтею 56, пунктом 14 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1798-VIII, статтею 115 Закону №1402-VIII, ухвалила рішення №3322/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
V. Позиція Верховного Суду
22. Вивчивши наведені в позовній заяві та відзиві на неї обґрунтування, встановивши обставини справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, Суд виходить з таких міркувань.
23. Згідно з пунктом 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України (у редакції, чинній до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року №1401-VIII - 30 вересня 2016 року; (далі - Закон №1401-VIII)) суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення суддею присяги.
24. За приписами частини другої статті 32 Закону України "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 року №22/98-ВР (у редакції, чинній на час вчинення позивачем дій, з якими ВРП пов`язувала підстави його звільнення з посади судді; (далі - Закон №22/98-ВР)) порушенням суддею присяги є: вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів; недотримання суддею вимог та обмежень, встановлених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції"; умисне затягування суддею строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом; порушення морально-етичних принципів поведінки судді.
25. Пунктом 1 частини першої статті 131 Конституції України (у вказаній редакції) та пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №22/98-ВР (у редакції, чинній на час ухвалення ВРЮ рішення від 26 листопада 2015 року №899/0/15-15) передбачено, що в Україні діє ВРЮ, до відання якої належить внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.
26. На підставі статті 111 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII; (далі - Закон №192-VIII); (тут і далі - Закон №2453-VI - у редакції, чинній на час ухвалення ВРЮ рішення від 26 листопада 2015 року №899/0/15-15)) суддя суду загальної юрисдикції може бути звільнений з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, визначених частиною п`ятою статті 126 Конституції України, за поданням ВРЮ.
27. Частинами першою, другою та п`ятою статті 116 Закону №2453-VI передбачено, що відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України суддя звільняється з посади за порушення ним присяги. Факти, що свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або ВРЮ. На підставі подання ВРЮ ВРУ приймає постанову про звільнення судді з посади.
28. Судом установлено, що до ТСК 15 та 16 грудня 2014 року надійшли заяви голови Громадської спілки "Українська спілка Автомайдан" Михайловського А.В. про порушення суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 норм законодавства під час прийняття ним у січні 2014 року постанов у справах про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, яких було безпідставно визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та позбавлено права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.
29. 03 червня 2015 року ТСК ухвалила висновок про наявність у діях судді ОСОБА_1 ознак порушення присяги і направила його разом із матеріалами перевірки до ВРЮ для подальшого розгляду та ухвалення рішення.
30. 10 вересня 2015 року ВРЮ відкрила дисциплінарну справу відносно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 .
31. 27 жовтня 2015 року Дисциплінарна секція ВРЮ рекомендувала ВРЮ ухвалити рішення про внесення до ВРУ подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді за порушення присяги.
32. 26 листопада 2015 року ВРЮ ухвалила рішення №899/0/15-15 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 з посади за порушення присяги".
33. Підставою для ухвалення вказаного рішення стали допущені суддею ОСОБА_1 грубі порушення законодавства, які відповідно до висновків, викладених у рішенні ВРЮ від 26 листопада 2015 року №899/0/15-15, свідчать про необ`єктивний та упереджений розгляд справ, порочать звання судді, що є порушенням присяги.
34. 25 грудня 2015 року за №71/0/12-15 ВРЮ направила до ВРУ подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у зв`язку з порушенням присяги судді.
35. Постановою ВРУ від 29 вересня 2016 року №1611-VIII ОСОБА_1 звільнено з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у зв`язку з порушенням присяги судді, яка була оскаржена ним у судовому порядку та рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року в справі №800/535/16 (П/9901/211/18), яке набрало законної сили 14 грудня 2019 року, визнана протиправною та скасована із підстав допущення ВРУ порушення процедури звільнення позивача з посади судді.
36. Разом із цим, рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 травня 2018 року в справі №800/493/15 (П/9901/311/18), залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 01 листопада 2018 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення ВРЮ від 26 листопада 2015 року №899/0/15-15 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 з посади за порушення присяги". Відтак, подання ВРЮ про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області за порушення присяги є чинним і на цей час.
37. 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон №1401-VIII, яким внесено зміни до Конституції України щодо правосуддя, а 05 січня 2017 року набрав чинності Закон №1798-VIII, який визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП.
38. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 131 Конституції України (тут і далі - у редакції Закону №1401-VIII) та пунктом 6 частини першої статті 3 Закону №1798-VIII в Україні діє ВРП, до повноважень якої входить ухвалення рішення про звільнення судді з посади.
39. Частиною другою статті 112 Закону №1402-VIII, який набрав чинності з 30 вересня 2016 року, визначено, що рішення про звільнення судді з посади ухвалює ВРП у порядку, встановленому Законом №1798-VIII.
40. На підставі пункту 14 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1798-VIII матеріали та подання ВРЮ про звільнення суддів, за якими до набрання чинності Законом №1401-VIII не прийнято рішення Президентом України чи ВРУ, передаються до ВРП для ухвалення рішення про звільнення суддів з посад з підстав, зазначених у поданнях. Рішення про звільнення судді з посади ухвалюється ВРП у пленарному складі без виклику судді, щодо якого розглядається питання про звільнення. Регламентом ВРП може бути передбачена спрощена процедура розгляду цього питання. Суддя, щодо якого до набрання чинності Законом №1401-VIII ВРЮ внесено подання про його звільнення з посади за порушення ним присяги і рішення щодо якого не було прийнято Президентом України чи ВРУ, звільняється з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
41. Отже, суддя звільняється з посади на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, якщо до набрання чинності Законом №1401-VIII ВРЮ внесено подання про його звільнення з посади судді за порушення присяги і рішення щодо якого не було прийнято Президентом України чи ВРУ.
42. ВРУ, в зв`язку з набранням законної сили рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року в справі №800/535/16 (П/9901/211/18), яким визнано протиправною та скасовано постанову ВРУ від 29 вересня 2016 року №1611-VIII "Про звільнення судді", якою ОСОБА_1 звільнено з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у зв`язку з порушенням присяги судді, листом від 27 грудня 2019 року №04-26/12-1169(263164) надіслала до ВРП подання ВРЮ від 25 грудня 2015 року за №71/0/12-15 із доданими до нього матеріалами про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області.
43. Доводи позивача про реалізованість вказаного подання ВРЮ ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм закону і не заслуговують на увагу, оскільки внаслідок визнання протиправною і скасування судом Постанови ВРУ від 29 вересня 2016 року №1611-VIII цей акт не породжує жодних правових наслідків від часу його прийняття, а тому відповідне подання ВРЮ не може вважатися реалізованим, що обумовлює відновлення стадії його розгляду уповноваженим органом.
44. Подібний висновок зроблений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2020 року в справі №800/5/17 та від 12 березня 2020 року в справі №9901/777/18.
45. Таким чином, оскільки після скасування в судовому порядку Постанови ВРУ від 29 вересня 2016 року №1611-VIII подання ВРЮ від 25 грудня 2015 року за №71/0/12-15 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у зв`язку з порушенням присяги судді не було реалізоване та залишилось чинним, то ВРП, яка наділена правом звільняти суддів відповідно до наведених вище норм законодавства, маючи всі необхідні матеріали для прийняття відповідного рішення, правомірно розглянула подання ВРЮ від 25 грудня 2015 року за №71/0/12-15.
46. Згідно із частиною першою статті 56 Закону №1798-VIII питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні ВРП.
47. Частиною другою статті 57 Закону №1798-VIII передбачено, що рішення ВРП про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні; 3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
48. Відповідно до статті 18 Закону №1798-VIII ВРП є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п`ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включаючи суддів у відставці), та складення ними присяги.
49. Згідно із частиною першою статті 5 та частиною другою статті 30 Закону №1798-VIII ВРП складається з двадцяти одного члена. Її засідання у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу ВРП.
50. Наявні в матеріалах справи документи, зокрема витяг з протоколу засідання ВРП від 01 грудня 2020 року №93 та ксерокопія оскаржуваного рішення ВРП від 01 грудня 2020 року №3322/0/15-20, свідчать про те, що це рішення підписане повноважним складом ВРП - її головою та 13 членами, які брали участь у його ухваленні, й цей факт позивачем у позовній заяві під сумнів не ставиться.