ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року
м. Київ
справа № 826/11900/18
адміністративне провадження № К/9901/11573/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А., суддів: Бившевої Л.І., Гусака М.Б.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м.Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 (суддя - Добрянська Я.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 (головуючий суддя Бабенко К.А., судді: Єгорова Н.М., Федотов І.В.),
У С Т А Н О В И В :
У липні 2018 року Приватне акціонерне товаристве "Ремторгустаткування" (далі - позивач, ПрАТ "Ремторгустаткування", Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.2018 №0005011401 та №0005001401, якими Товариству збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 171ʼ 651,00 грн (в тому числі, податкове зобов`язання - 114ʼ 434,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 57ʼ 217,00 грн) та грошове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 128ʼ 721,00 грн (в тому числі, податкове зобов`язання - 102ʼ 977,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 25ʼ 744,00 грн).
Позовні вимоги обґрунтовані доводами Товариства, що висновки податкової перевірки, викладені в акті перевірки від 29.03.2018, на підставі якого були прийняті зазначені податкові повідомлення-рішення, є безпідставними. Позивач зазначав, що висновки в акті перевірки про безтоварність його господарських операцій з придбання у ТОВ "КАЙСАН БАУМ" та ТОВ "ЛЕНДР" послуг ґрунтуються на підставі податкової інформації в інформаційно-аналітичних базах ДФС відносно зазначених контрагентів, листів та свідчень (пояснень) їх посадових осіб, а не аналізі первинних документів; стверджував, що правомірно задекларував в податковому обліку суми податкового кредиту та витрати за операціями з придбання послуг у ТОВ "КАЙСАН БАУМ" та ТОВ "ЛЕНДР", які підтверджені належними первинними документами, що містять необхідні для цілей податкового обліку відомості про зміст та обсяг операцій; а також посилався на індивідуальний характер відповідальності за податкові правопорушення.
Окружний адміністративний суд м. Києва від 12.11.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020, позов ПрАТ "Ремторгустаткування" задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 19.04.2018 №0005011401 та №0005001401.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір, є протиправними, оскільки господарські операції позивача з придбання послуг у ТОВ "КАЙСАН БАУМ" та ТОВ "ЛЕНДР", за наслідками яких Товариство сформувало дані податкового обліку, були реальними та призвели до фактичної зміни майнового стану Товариства. Виконання господарських операцій підтверджується належними первинними документами бухгалтерського обліку та документами податкового обліку (рахунками-фактури, платіжними дорученнями, актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними), які є достатніми доказами для встановлення факту цих операцій. Інформація з інформаційно-аналітичних баз ДФС щодо ТОВ "КАЙСАН БАУМ" та ТОВ "ЛЕНДР" як суб`єктів з ознаками фіктивного підприємництва судами попередніх інстанцій визнана неналежним доказом, а також такою, що, з урахуванням встановлених у судовому процесі обставин у справі, не спростовує факт придбання позивачем послуг у зазначених вище постачальників. Згідно з висновком судів, порушення кримінального провадження по факту фіктивного підприємництва з використанням ТОВ "КАЙСАН БАУМ" та ТОВ "ЛЕНДР" без ухвалення судом обвинувального вироку за цим злочином не є підставою для беззаперечного висновку про безтоварність господарських операцій та не створює негативних правових наслідків для позивача.
ГУ ДПС (правонаступник ГУ ДФС) подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 у цій справі.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а в позові відмовити.
За змістом касаційної скарги підставою касаційного оскарження судових рішень ГУ ДПС зазначено пункт 4 частини четвертої статті 328 та пункт 3 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) з посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки доказам, які відповідач надав для підтвердження безтоварності операцій позивача із ТОВ "КАЙСАН БАУМ" та ТОВ "ЛЕНДР", відхилили без будь-яких обґрунтувань клопотання відповідача про допит свідка ОСОБА_1, директора зазначених товариств, яка під час допиту у кримінальному провадженні заперечувала свою причетність до діяльності цих підприємств. Окрім того, відповідач зазначив, що висновки в судових рішеннях щодо застосування норм права зроблені без врахування висновку Верховного Суду в постановах від 03.01.2018 у справі №826/2747/13-а, від 12.03.2019 у справі 826/15644/13-а, від 06.11.2018 у справі №826/11041/14, від 21.01.2020 у справі №826/9569/18, згідно з яким доводи контролюючого органу на підтвердження обставин безпідставного отримання платником податків податкової вигоди (зокрема, довід про заперечення особою своєї участі у створенні та діяльності підприємства під час досудового розслідування в кримінальному провадженні) підлягають перевірці в судовому засіданні з дотримання вимог процесуального закону, в тому числі, шляхом допиту свідка.
Позивач не реалізував процесуальне право для подання відзиву на касаційну скаргу.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС (з урахуванням змін, які набрали чинності 08.02.2020) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи в межах підстав відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та дійшов висновку, що касаційна скарга ГУ ДПС підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір, були прийняті ГУ ДФС на підставі акта "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ "Ремторгустаткування" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "КАЙСАН БАУМ" (код 39812222) за період з 01.02.2016 по 29.02.2016 та ТОВ "ЛЕНДР" (код 40046700) - за період з 01.03.2016 по 30.04.2016" від 29.03.2018 №197/26-19-14-01-02 (далі - акт перевірки).
У акті перевірки зафіксовано порушення позивачем:
- підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1. статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.1, 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, пункту 1.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, пункту 3 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток за 2016 рік на 102ʼ 990,00 грн;
- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ, що підлягає сплаті до державного бюджету, на загальну суму 114ʼ 434,00 грн, в тому числі: за лютий 2016 року - 55ʼ 000,00 грн, за березень 2016 року - 43ʼ 434,00 грн, за квітень 2016 року - 16ʼ 000,00 грн.
Підставою для зазначених висновків контролюючого органу стали обставини щодо відсутності реального виконання господарських операцій позивача з ТОВ "КАЙСАН БАУМ",ТОВ "ЛЕНДР" та, відповідно, безпідставне включення позивачем до сум витрат 572ʼ 167,00 грн та до податкового кредиту 102ʼ 977,00 грн за цими операціями.
Так, висновок контролюючого органу про порушення ПрАТ "Ремторгустаткування" правил податкового обліку обґрунтований посиланням на те, що господарські операції з придбання клірингових послуг, послуг з вивезення будівельного сміття, прибирання і вивезення снігу у ТОВ "КАЙСАН БАУМ" та клірингових послуг і послуг вантажного транспорту у ТОВ "ЛЕНДР" фактично не відбулися, зважаючи на податкову інформацію, отриману ГУ ДФС за результатами заходів податкового контролю щодо господарської діяльності цих контрагентів, відповідно до якої останні мають спільні ознаки, які характеризують їх діяльність як фіктивну. Ці контрагенти не мають матеріально-технічних та трудових ресурсів, які об`єктивно необхідні для здійснення як господарської діяльності в цілому, так і для надання послуг за характером, змістом та в обсягах, вказаних у наданих позивачем під час перевірки актах здачі-прийняття робіт (послуг); їх вид діяльності не відповідає виду діяльності, якою охоплюються господарські операції з позивачем; в інформаційній системі "Податковий блок", підсистемі "Аналітична система" щодо них зареєстрована облікова картка суб`єкта фіктивного підприємництва, в якій зазначено, що підприємство зареєстровано/перереєстровано та впроваджено фінансово - господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників; ОСОБА_1, яка вказана як директор цих товариств та яка вказана в документах, виписаних від імені цих контрагентів, як відповідальна за здійснення операції, у поясненнях, наданих у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32017100080000017, заперечую свою участь у створенні та діяльності цих суб`єктів підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 №996-ХIV ʼʼПро бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україніʼʼ (далі - Закон №996-ХIV).
Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
За змістом цієї норми обов`язковими для первинного документу є такі ознаки: він має містити відомості про господарську операцію; він підтверджує (фіксує) факт операції.
У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначений у цій нормі.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Відповідно до пунктів 6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 ʼʼВитратиʼʼ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абзац перший пункту 198.6 статті 198 ПК).
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.