Постанова
Іменем України
16 березня 2021 року
м. Київ
справа № 2-4874/08
провадження № 61-15099св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Жданової В. С., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
заявник - головний державний виконавець Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Короляк Наталія Валеріївна,
боржник - ОСОБА_1,
стягувач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пінчук Вікторії В`ячеславівни на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 21 травня 2020 року у складі судді Бучко Т. М. та постанову Рівненського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Боймиструк С. В., Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року головний державний виконавець Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(далі - Рівненський МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) Короляк Н. В. звернулася до суду із заявою, в якій просить вирішити питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1, яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована тим, що на виконанні у Рівненському МВ ДВС перебуває зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_1 коштів на загальну суму 621 696,51 грн. Рішення боржником добровільно не виконано. За повідомленням КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" боржнику належить на підставі договору купівлі-продажу квартира АДРЕСА_1 . Нерухоме майно за боржником у встановленому законом порядку не зареєстроване, що позбавляє державного виконавця можливості забезпечити виконання судового рішення шляхом проведення реалізації нерухомого майна.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 травня 2020 року подання головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Короляк Н. В. про вирішення питання про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 - задоволено.
Звернуто стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме: квартиру АДРЕСА_1, для забезпечення виконання виконавчих листів № 2-4874/08, виданих 20 серпня 2019 року Рівненським міським судом Рівненської області.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з її доведеності та обґрунтованості.
Не погодившись із вказаною ухвалою, представник ОСОБА_1 - адвокат Пінчук В. В. подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пінчук В. В. залишено без задоволення, ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 21 травня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У жовтні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пінчук В. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 21 травня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні подання.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені судові рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
25 листопада 2020 року на адресу Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_3 про приєднання до касаційної скарги, в якій останній просить про задоволення касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Пінчук В. В.
Доводи інших учасників справи
03 грудня 2020 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому стягувач просить суд касаційну скаргу представника боржника залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
09 грудня 2020 року на адресу Верховного Суду від Рівненського МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить суд касаційну скаргу представника боржника залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
28 грудня 2020 року на адресу Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Пінчук В. В. надійшла відповідь на відзив Рівненського МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якому представник ОСОБА_1 - адвокат Пінчук В. В. заперечила проти викладених доводів заявника, та підтримала вимоги касаційної скарги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2020 року прийнято заяву ОСОБА_3 про приєднання до касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Пінчук В. В. на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 21 травня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року
09 березня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 жовтня 2008 року була затверджена мирова угода за умовами якої право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 припиняється, а право власності на неї належить ОСОБА_4 .
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 06 серпня 2015 року ухвала Рівненського міського суду Рівненської області від 22 жовтня 2008 року була скасована, а справа направлена для продовження розгляду.
Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 26 жовтня 2015 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на Ѕ частку цього майна (кв. АДРЕСА_1 ). У вказаному рішенні зазначено, що після припинення права власності ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на спірну квартиру, право на неї повертається до її попереднього власника - ОСОБА_1 .
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 03 лютого 2017 року, яке ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 23 травня 2017 року та постановою Верховного Суду від 22 липня 2019 року залишено без змін, позов ОСОБА_2 було задоволено частково та на її користь з ОСОБА_1 було стягнуто безпідставно набуті кошти.
На виконання цього рішення були видані виконавчі листи, які з 27 серпня 2019 року перебувають на виконанні в Рівненському МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у зведеному виконавчому провадження № 59890083 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4874/08, виданого 20 серпня 2019 року Рівненським міським судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 95 069,46 грн та виконавчого листа № 2-4874/08, виданого 20 серпня 2019 року Рівненським міським судом Рівненської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 522 665,66 грн та 3 961,39 грн сплаченого судового збору.
Державним виконавцем встановлено, що у ОСОБА_1 достатні кошти чи рухоме майно для звернення стягненнявідсутні.
Встановлено, що ОСОБА_1, є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Усик С. І., зареєстрованого в реєстрі за № 4958. Однак згідно інформації щодо об`єкта нерухомого майна від 28 листопада 2019 року № 190697995, відсутні відомості про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.