Постанова
Іменем України
16 березня 2021 року
м. Київ
справа № 466/1474/18
провадження № 61-16835св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Гаражно-будівельний кооператив "Сокіл",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу "Сокіл", третя особа - ОСОБА_2, про зобов`язання надати довідку про членство в кооперативі
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Яцишина Андрія Володимировича на постанову Львівського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Левика Я. А., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов`язати відповідача надати йому довідку про членство в кооперативі, необхідну для здійснення державної реєстрації права власності на гаражний бокс (гараж) № НОМЕР_1 у Гаражно-будівельному кооперативі "Сокіл" (далі - ГБК "Сокіл", кооператив) у встановленому законодавством України порядку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що він є фактичним користувачем гаражного боксу (гаражу) № НОМЕР_1, що знаходиться на території ГБК "Сокіл". Цей гараж він отримав від батька, ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що його батько був членом кооперативу із січня 1984 року. У нього виникла необхідність приватизувати гаражний бокс (гараж) № НОМЕР_1 у встановленому законодавством порядку. Водночас відповідач не надає йому необхідних для приватизації гаража документів. У зв`язку з цим просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Шевченківський районний суд міста Львова рішенням від 29 жовтня 2019 року позов задовольнив. Зобов`язав ГБК "Сокіл" видати ОСОБА_1 довідку про членство в кооперативі для здійснення державної реєстрації права власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 у зазначеному кооперативі, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а бездіяльність відповідача грубо порушує право позивача на здійснення державної реєстрації права власності на гараж.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Львівський апеляційний суд постановою від 15 жовтня 2020 року рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 29 жовтня 2019 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що позивач не довів, що він у порядку визначеному законодавством, вступив до членів кооперативу та виконував обов`язки члена кооперативу. Таким чином, вимоги позивача про зобов`язання кооперативу надати йому довідку про членство в кооперативі є необґрунтованими.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У листопаді 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Яцишин А. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року і залишити в силі рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 29 жовтня 2019 року.
Підставою касаційного оскарження вказує відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга мотивована безпідставністю висновку апеляційного суду про те, що позивач не подавав заяви на вступ у члени ГБК "Сокіл", оскільки заяву від 15 жовтня 2010 року, написану від його імені про вступ та вихід з членів кооперативу ОСОБА_2, він не підписував та не подавав, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи від 22 березня 2018 року № 6/172. Водночас наданими доказами підтверджується факт перебування ОСОБА_1 у складі членів кооперативу ГБК "Сокіл" і те, що він не виходив зі складу членів кооперативу. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що в матеріалах справи є картка власника гаражного боксу № НОМЕР_1, видана на ім`я позивача, що вкотре підтверджує виключно його право на здійснення приватизації цього гаражного боксу, а отже, і наявність у нього майнових прав на це майно. Висновки суду апеляційної інстанції про відсутність доказів того, що позивач набув майнові права на гаражний бокс (гараж) № НОМЕР_1 на території ГБК "Сокіл", є хибними. Суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, якими обґрунтовано позов обмежився лише загальним посиланням на норми законодавства та дійшов до помилкових висновків, наслідком чого є рішення, що не відповідає нормам законодавства України і підлягає скасуванню.
У грудні 2020 року представник ОСОБА_2 - адвокат Назаркевич С. М. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, оскільки це судове рішення є законним та обґрунтованим, суд правильно застосував норми матеріального і процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам. При цьому зазначив, що твердження позивача про наявність виписки з протоколу кооперативу та картка власника гаражного боксу не є достатніми доказами, які підтверджують його членство у кооперативі та, відповідно, є підставою для видачі йому довідки про членство в кооперативі, оскільки Закон України "Про кооперацію" та статут ГБК "Сокіл" визначають чіткі вимоги для членства в кооперативі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
10 грудня 2020 року справа № 466/1474/18 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 фактично користується гаражним боксом (гаражем) № НОМЕР_1, що знаходиться на території ГБК "Сокіл" за адресою: вулиця Єрошенка,19 у місті Львові.
Гаражний бокс № НОМЕР_1 отримав батько позивача ОСОБА_3 як член кооперативу, що підтверджується випискою з протоколу № 19 засідання гаражної комісії від 13 січня 1984 року № 28.
Згідно з повторним свідоцтвом про смерть від 30 травня 2017 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 неодноразово звертався до ГБК "Сокіл" з проханням видати йому необхідні для приватизації гаража документи, але вони йому не були надані.
Зокрема, 16 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ГБК "Сокіл" з метою ознайомлення з документами на гараж № НОМЕР_1 і виявив заяву від 15 жовтня 2010 року написану від його імені, про вступ та вихід з членів кооперативу та передання гаражного боксу ОСОБА_2 . Заяв на вихід з членів кооперативу та передання гаражного боксу ОСОБА_2 він не підписував та не подавав, у зв`язку з чим, він звернувся до правоохоронних органів (кримінальне провадження від 10 липня 2017 року № 12016140090004351).
Згідно з висновком почеркознавчої експертизи від 22 березня 2018 року № 6/172 два підписи від імені ОСОБА_1, які є в заявах від 15 жовтня 2010 року та від 22 жовтня 2014 року, виконані іншою особою.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.