ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2021 року
м. Київ
справа № 332/3682/17
провадження № 61-11686св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
стягувач - ОСОБА_1,
боржник - акціонерне товариство "Українська залізниця"
особа, дії якої оскаржуються - державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваль Л. І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця", підписану адвокатом Галагур Зоєю Андріївною, на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 березня 2020 року в складі судді Шалпегіної О. Л. та на постанову Запорізького апеляційного суду від 01 липня 2020 року в складі колегії суддів Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Кухаря С. В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року АТ "Українська залізниця" звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця Печерського районного ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваль Л. І. (далі - державний виконавець), заінтересована особа - ОСОБА_1 .
В обґрунтування скарги зазначало, що 24 лютого 2020 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 61361161 на підставі виконавчого листа, виданого Заводським районним судом м. Запоріжжя 04 лютого 2020 про стягнення з AT "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 218 400,84 грн середнього заробітку, 19 427,99 грн компенсації втрати доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати та 1 998,61 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" затверджено перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані.
Згідно з Додатком 2 до цього Закону до переліку включено і AT "Українська залізниця".
20 жовтня 2019 набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".
Пунктом 3 розділу III Прикінцеві та перехідні положення цього Закону визначено, що забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Стягнення грошових коштів з рахунків AT "Українська залізниця" за наявності встановлених законом обмежень не відповідає вимогам указаного Закону, тому просило суд визнати неправомірними дії державного виконавця Печерського районного ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з відкриття виконавчого провадження постановою від 24 лютого 2020 року № 61361161 та скасувати вказану постанову; визнати неправомірною бездіяльність щодо неповернення виконавчого документа Заводського районного суду м. Запоріжжя у справі № 332/3682/17 від 04 лютого 2020 року стягувачу без виконання на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"; зобов`язати державного виконавця повернути виконавчий лист стягувачу.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 березня 2020 року у задоволенні скарги відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02 жовтня 2019 року № 145-ІХ не заборонено звертати стягнення на грошові кошти, зокрема й - АТ "Українська залізниця".
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 01 липня 2020 року апеляційну скаргу АТ "Українська залізниця" залишено без задоволення, ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 березня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що в основу положення, визначеного пунктом 3 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 145-ІХ, законодавцем покладено як принцип обов`язковості виконання рішень, закріплений в Конституції України та в законах України, так і необхідність збереження об`єктів державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", у зв`язку з їх стратегічним значенням для української економіки та національної безпеки з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур. Винятком із зазначеної заборони є стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Тобто, вказаною нормою Закону № 145-ІХ з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також є нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства - грошові кошти та товари, а тому вказаним Законом не заборонено звертати стягнення на грошові кошти АТ "Українська залізниця".
Аргументи учасників справи
03 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ "Українська залізниця" на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 березня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 липня 2020 року, у якій просить скасувати оскаржені судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу АТ "Українська залізниця".
Вказує, що суди неправильно застосували пряму норму Закону № 145-ІХ стосовно встановленої законодавчої заборони на вчинення виконавчих дій згідно Закону України "Про виконавче провадження", щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затвердженим Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цього Закону, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитним договором. Правова конструкція вказаної норми не містить жодних виключень чи правил, що такі виключення стосуються будь-яких коштів підприємства, а не лише тих, які були передані в заставу за кредитними договорами.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження в справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2019 року із урахуванням постанови Запорізького апеляційного суду від 21 січня 2020 року з АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 стягнуто 218 400,84 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, 19 427,99 грн компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати та 1 998,61 грн витрат на професійну правничу допомогу.
04 лютого 2020 року на виконання вказаних судових рішень видано виконавчий лист.
24 лютого 2020 року державним виконавцем Печерського районного ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 61361161.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.