ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 5023/10655/11 (922/475/19)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників: Позивача (Представник ДП "Завод імені В.О. Малишева") - Бабки С.А. (дов. № 569-13 від 30.12.2020)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вутмарк-Україна"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2020
(Колегія суддів у складі: Тихий П.В. - головуючий, Хачатрян В.С., Шутенко І.А.)
у справі
за позовом Державного підприємства "Завод ім. В. О. Малишева",
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вутмарк-Україна",
про стягнення коштів 3 062 744, 57 грн, -
в межах справи № 5023/10655/11
про банкрутство Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева", -
ВСТАНОВИВ:
1. У провадженні господарського суду Харківської області розглядається справа №5023/10655/11 про банкрутство ДП "Завод імені В.О. Малишева".
2. Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальності "Вутмарк-Україна" заборгованості за Договором поставки №Д-27-648 від 25.10.2016 в сумі 2 055 533,40 грн. та неустойки у розмірі 1007 211,17 грн.
3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після перерахування передоплати у розмірі 2080629,90 грн. товар відповідачем був поставлений не в повному обсязі, а його частина вартістю 25 096,50 грн. поставлена неналежної якості. Після дострокового припинення дії договору грошові кошти у розмірі 2 055 533,40 грн. сплачені позивачем в якості передоплати за товар повернуті не були, у зв`язку із чим відповідачу у відповідності до п.8.2 договору за період з 28.09.2018 по 15.11.2018 було нараховано неустойку у розмірі 1 007 211,17 грн.
4. Рішенням господарського суду Харківської області від 24.06.2019 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Вутмарк-Україна" на користь ДП "Завод ім. В.О. Малишева" 2055533,40 грн. заборгованості та 1007211,17 грн. неустойки та 45941,17 грн. витрат по сплаті судового збору.
5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2019 скасовано, прийнято нове, яким у задоволені позовних вимог відмовлено.
6. Постановою Верховного Суду від 16.01.2020 касаційну скаргу ДП "Завод імені В.О. Малишева" задоволено частково, постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 та рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2019 скасовано, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
7. Верховний Суд, крім іншого, зазначив, що місцевий господарський суд, застосувавши до даних правовідносин норму частини 6 статті 269 ГПК України, не встановив дійсний зміст правовідносин у даній справі та не надав оцінку всім доказам у справі, суд апеляційної інстанції зазначених помилок не виправив.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
8. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 залишено без змін рішення господарського суду Харківської області від 15.07.2020 у справі №5023/10655/11(922/475/19), яким позов ДП Завод імені В.О. Малишева задоволено повністю та вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вутмарк- Україна на користь ДП Завод ім. В.О. Малишева 2 055 533,40 грн. заборгованості; 1 007 211,17 грн. неустойки; та 45 941,17 грн. судового збору. позов ДП Завод імені В.О. Малишева задоволено повністю; вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вутмарк - Україна на користь ДП Завод ім. В.О. Малишева 2 055 533,40 грн. заборгованості; 1 007 211,17 грн. неустойки; та 45 941,17 грн. судового збору.
9. Рішення судів мотивовані тим, що у зв`язку з підтвердженням факту поставки Відповідачем на склад Позивача неякісного товару позовні вимоги про стягнення з Відповідача грошових коштів у розмірі 2055533,40 грн. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
10. Також суди попередніх інстанцій визнали обґрунтованими заявлені Позивачем штрафні санкції у вигляді 1 007 211,17 грн. неустойки.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
11. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вутмарк-Україна" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 повністю та прийняти нове рішення яким у позові відмовити повністю.
12. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:
12.1. Оскаржувана постанова Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 незаконною та необґрунтованою, що суперечить висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме: щодо правильності застосування інструкції П-7 - постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 924/242/18, постанова Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 910/2539/17, постанова Вищого господарського суду України від 13.11.2017 у справі № 904/1521/17, постанова Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 908/2258/18; щодо правильності застосування ч. 3 ст. 269 Господарського Кодексу України - Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013, № 10, постанова Верховного суду України від 15.11.2006 у справі № 3/233-06, постанова Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №911/1205/18.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
13. Від ДП "Укроборонпром" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому учасник справи просить суд постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Позиція Верховного Суду
14. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача та пояснення представника ТОВ "Радуга-центр плюс", колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.
15. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
16. Щодо доводу касаційної скарги про те, що оскаржувана постанова Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 незаконною та необґрунтованою, що суперечить висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме: щодо правильності застосування інструкції П-7 - постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 924/242/18, постанова Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 910/2539/17, постанова Вищого господарського суду України від 13.11.2017 у справі № 904/1521/17, постанова Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 908/2258/18; щодо правильності застосування ч. 3 ст. 269 Господарського Кодексу України - Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013, № 10, постанова Верховного суду України від 15.11.2006 у справі № 3/233-06, постанова Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №911/1205/18, колегія суддів зазначає наступне.
17. Відповідно до приписів ч. 4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
18. У п. 5.5 мотивувальної частини постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16 викладено висновок про застосування норм права, згідно якого під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.
19. У постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 924/242/18, на яку посилається Скаржник у касаційній скарзі, предметом касаційного розгляду була касаційна скарга подана на судові рішення у яких вирішувалося питання розірвання договору поставки та про стягнення коштів, натомість у даній справі (№5023/10655/11 (922/475/19)) предметом касаційного розгляду є касаційна скарга подана на судові рішення про стягнення коштів у зв`язку з поставкою товару неналежної якості, що є свідченням неподібності правовідносин у справі № 924/242/18 до правовідносин справи №5023/10655/11 (922/475/19).
20. У постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 910/2539/17, на яку посилається Скаржник у касаційній скарзі, предметом касаційного розгляду була касаційна скарга подана на судові рішення у яких вирішувався спір щодо повернення грошових коштів у випадку виявлення неякісного товару де Позивачем не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження поставки йому неякісного товару.